Справа № 308/1357/17
14.12.2018 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позов мотивує тим, що 26.02.2008 року між Великоберезнянською філією № 2 Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» та відповідачем ОСОБА_1 і поручителями ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір кредиту-поруки № 60/2, згідно з яким отримано кредитні кошти у розмірі 11000 грн. зі сплатою 45 % річних за користування кредитом.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання (п. п. 1.1, 2.2, 2.3) та станом на 06.02.2017 року заборгованість по договору кредиту-поруки складає 54381,17 грн., з яких: по кредиту - 11000 грн., по відсотках за користування кредитом - 43381,17 грн.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з договором кредиту-поруки (п. п. 5.1-5.4) виступили перед спілкою поручителями ОСОБА_1, не виконали своїх обов'язків, визначених п. п. 5.2-5.3 договору, у зв'язку з чим солідарно з позичальником відповідають перед спілкою за його зобов'язаннями.
На даний час Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» пред'являється цивільний позов станом на 06.02.2017 року на суму 54381,17 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 11000 грн.; заборгованість по відсоткам - 43381,17 грн., що підтверджується долученою до позову карткою платежів по кредиту.
Зауважує, що перед відповідачами в телефонному режимі та письмово, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, отриманих 30.09.2012 року, ставилися вимоги про виконання зобов'язань за договором, однак останні своїх зобов'язань не виконали.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості в сумі 54381,17 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак представник ОСОБА_4 подала через канцелярію суду заяву від 18.06.2018 року про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином шляхом надіслання повісток рекомендованими поштовими відправленнями. Виклик відповідача ОСОБА_3 здійснювався через оголошення у пресі та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За приписами ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Велекоберезнянською філією № 2 Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» та ОСОБА_1 26.02.2008 року укладено договір кредиту-поруки № 60/2, згідно з умовами якого спілка надала ОСОБА_1 кредит у сумі 11000 грн. на умовах строковості, звітності, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 кредит надається терміном на 30 місяців з 26.02.2008 року по 26.08.2010 року, за користування яким сплачуються відсотки з розрахунку 45 % річних.
Видатковим касовим ордером від 26.02.2008 року підтверджується, що ОСОБА_1 отримав вказані кошти.
У забезпечення виконання вищевказаного договору між позивачем та позичальником, як поручителі, згідно з умовами договору кредиту-поруки № 60/2 від 26.02.2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 взяли на себе зобов'язання солідарно з позичальником відповідати в повному обсязі перед позивачем за своєчасне та повне виконання боржником свого обов'язку за договором.
Згідно з п. 5.1 договору кредиту-поруки поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов'язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов'язань у повному обсязі солідарно терміном на десять років з дня укладення договору але не раніше виконання всіх зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 8.1. договору кредиту-поруки сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 06.02.2017 року він допустив перед спілкою заборгованість у загальному розмірі 54381,17 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 11000 грн.; заборгованість по відсоткам - 43381,17 грн.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту з відповідача на користь спілки відповідно до положень кредитного договору та ст. 526 ЦК України.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме, підлягає до стягнення сума нарахованих процентів станом на 26.08.2010 року (дати спливу визначеного кредитним договором строку кредитування).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Вказана правова позиція викладена у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 711/6227/14-ц.
Заборгованість за процентами розраховується судом за наступною формулою: (А1 * 45 % * А2) / 365 днів = Х, де А1 - тіло кредиту, А2 - кількість днів прострочення.
Згідно з наданим спілкою розрахунком залишок заборгованості за процентами складає 1557,06 грн. (28.08.2008 року).
За період з 28.08.2008 року до 26.08.2010 року наявні 728 днів прострочення.
Відтак, розмір процентів становитиме 9872,88 грн. (11000 грн. * 45 % * 728 день / 365 днів = 9872,88 грн.).
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 11429,94 грн. (9872,88 грн. + 1557,06 грн. = 11429,94 грн.), яка розрахована станом на 26.08.2010 року та за процентною ставкою 45 % на рік.
Нараховані спілкою проценти поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором кредиту-поруки становитиме 22429,94 грн., з яких: 11000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11429,94 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до п. 5.1 договору кредиту-поруки № 60/2 від 26.02.2008 року поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов'язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов'язань у повному обсязі (включаючи сплату всіх відсотків, збитків у тому числі - упущеної вигоди) солідарно терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов'язань за ним.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як зазначено у ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_1, як позичальник за договором, належним чином не виконував свої зобов'язання відповідно до умов договору, внаслідок чого допустив заборгованість по сплаті кредиту та процентів згідно з договором, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача слід солідарно стягнути 22429,94 грн. заборгованості договором кредиту-поруки № 60/2 від 26.02.2008 року.
Ухвалою судді від 03.04.2017 року позивача звільнено від сплати судового збору.
У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору, то такий слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» заборгованість за договором кредиту-поруки № 60/2 від 26.02.2008 року в розмірі 22429 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) гривень 94 коп., з яких: 11000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11429,94 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач: Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я», код ЄДРПОУ 25438482, що знаходиться за адресою: вул. Ужгород, вул. Фединця, 62, Закарпатська область.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 14 грудня 2018 року.
Головуюча О.М. Світлик