Провадження № 11-кп/4820/184/18
Справа № 688/756/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України Доповідач ОСОБА_2
11 грудня 2018 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12017240270001459 від 27 жовтня 2017 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2018 року,-
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білопіль Шепетівського району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , інваліда 3 групи, розлученого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з 12.09.2018 року, зараховано у цей строк термін тримання під вартою з 31.10.2017 року по 11.09.2018 року включно.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та 1000 (одну тисячу) гривень витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 7170 грн. 55 коп.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_8 26.10.2017 року, у період часу з 21 год. по 23 год. знаходячись у приміщенні спальної кімнати житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , вживав спиртні напої спільно із ОСОБА_10 . В подальшому між останіми виникла суперечка з приводу купівлі паливних дров, в ході якої у ОСОБА_8 виник умисел на вбивство ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_8 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, використовуючи як знаряддя вчинення злочину свій металевий ціпок (палицю) з пластиковою рукояткою, яку останній використовував як допоміжний засіб для пересування через наявну інвалідність та з якою він прийшов до вказаного будинку потерпілої, умисно наніс ОСОБА_10 пластмасовою рукояткою зазначеної палиці не менше двох ударів в голову останньої, від яких остання впала на підлогу, та підвівшись, сіла на ліжко. Після цього ОСОБА_8 наніс ОСОБА_10 не менше одинадцяти ударів по лобній та тім'яній ділянках голови, внаслідок яких вона впала на ліжко обличчям до стіни. Після цього ОСОБА_8 стягнув ОСОБА_10 на підлогу та накрив обличчя останньої подушкою, а сам пішов до свого місця проживання, що по АДРЕСА_3 в цьому ж селі.
Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді семи відкритих переломів лобної та тім'яної кісток черепа їз множинними забоями головного мозку та дев'ятьма ранами в лобно-тімяній ділянці голови, рани в ділянці правої брови, синця навколо правого ока, рани правого ока, рани правої вушної раковини, рани в правій завушній ділянці, які відповідно до висновку експерта мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, що перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті
ОСОБА_10 , так як були несумісними із життям та призвели до її смерті на місці події, яка настала в результаті спричинення їй відкритої черепно-мозкової травми.
Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього.
Вирок вважає незаконним з підстав невідповідності висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки такі ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені доказами.
Судом не взято до уваги, що згідно даних експертизи від 29.11.2017 року № 1515, кров, яка виявлена на наволочці та вирізці тканини ні йому, ні ОСОБА_10 не належить.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись із даним вироком, у поданій апеляційній скарзі просить вирок скасувати, а справу провадженням закрити. Вирок вважає незаконним.
Вказує, що ОСОБА_11 не оспорює наявність самої події кримінального правопорушення, але категорично заперечує, що суд визнав саме його суб'єктом злочину.
Звертає увагу на висновок суду про те, що суд критично відноситься до показань ОСОБА_8 , так як його покази повністю спростовані у ході розгляду справи, а саме: протоколами слідчих експериментів від 30.10.2017 року та від 07.02.2018 року, висновком експерта від 22.01.2018 року № 51, висновком експерта від 02.02.2018 року № 33. Тобто, не всі надані та які були досліджені в ході судового розгляду докази, на переконання суду, свідчать про причетність та винуватість ОСОБА_8 у вбивстві ОСОБА_10 .
В даному кримінальному провадженні слідчим було проведено два слідчих експерименти і у відповідних протоколах зазначено, що вони проводяться з метою, передбаченою законом. Але докази, навпаки, свідчать, що усе було не так і, дана обставина, підтверджується змістом самих протоколів та аудіо-відеозаписами слідчих дій.
У даній справі слідчі експерименти проводились виключно з метою, щоб в незаконний спосіб закріпити його показання, які він дав, будучи допитаним в якості підозрюваного та щоб унеможливити втратити їх, як доказ, коли він вирішить їх змінити вже під час судового розгляду.
Підстав для проведення сідчих експериментів за участю ОСОБА_8 не було, оскільки, співставивши дані протоколів допиту ОСОБА_8 як свідка і підозрюваного з матеріалами відеозапису слідчих експериментів, слідує висновок, що ніяких перевірок і уточнення відомостей шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань не було.
Досудове розслідування даного кримінального провадження не було об'єктивним та неупередженим, мала місце фальсифікація доказів. Висновки експертиз № 51 від 22.01.2018 року і № 33 від 02.02.2018 року є неналежними доказами у справі, оскільки вони є вкрай некатегоричними по своїй суті.
Небгрунтовано відхилено судом клопотання сторони захисту про необхідність проведення комплексної судово-медичної експертизи, що призвело до порушення повноти і об'єктивності судового розгляду.
Спосіб і механізм нанесення ударів покійній, визначений у вироку суду, є припущенням.
Не погоджується і з висновком суду про те, що порушень права на захист ОСОБА_8 у зазначеному кримінальному провадженні не було. Так, повідомлення про підозру ОСОБА_8 було оголошено 30.10.2018 року о 12 год. 54 хв. в присутності адвоката, але це не означає, що його не мало бути і раніше.
Слід врахувати неодноразові заяви ОСОБА_8 , що працівники поліції шантажували його впродовж усього слідства інформацією, що він колишній працівник поліції і її приховування від інших затриманих, має бути ціною за визнання своєї вини. У відділку поліції їсти йому не давали, лише наливали горілку, тобто ОСОБА_8 29 і 30 жовтня 2017 року постійно перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, при яких ОСОБА_8 був затриманий працівниками поліції та їх поводження з ним у відділку поліції, прямо вказують на те, що їх дії та отримані при цьому докази вважаються недопустимими.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора який вважає вирок законним і обгрунтованим, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, надавши всім учасникам провадження право виступу у судових дебатах, а обвинуваченому останне слово, колегія суддів вважає, що вони підлягають відхиленню з наступних підстав.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін (п.ч.1 ст. 407 КПК України).
Як убачається з матеріалів провадження, досудове розслідування, з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами, проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
В суді ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав.Заперечив факт перебування у будинку ОСОБА_10 . Окрім того, стверджував, що докази, які підтверджують його вину є сфальсифікованим. У будину ОСОБА_10 при проведенні слідчого експерименту був перший раз. Пояснив, що у вівторок у вечірній час пішов до будинку ОСОБА_12 , з собою мав палицю чорного кольору, із яким вживали алкогольні напої, після чого ліг у нього спати. На наступний день 26.10.2017 року, з ранку проснувшись пішов до свого будинку. В цей день у ранішню пору доби бачив ОСОБА_10 на автобусній зупинці. 26.10.2017 року знаходився у себе в будинку, подзвонив близько 19 год. ОСОБА_13 з яким домовились на ранок їхати на ринок, після чого в 20 год. пішов спати. 26.10.2018 року (в четвер) в 6 год. 30 хв. прокинувся та в 7 год. 30 хв. зателефонував до ОСОБА_14 , але з ним на ринок не поїхав оскільки був дощ. В 9 год. цього ж дня вийшов із свого будинку на подвір'я, біля якого знаходилась його сусідка ОСОБА_15 , яка йому повідомила про вбивство ОСОБА_10 . Після цього він пішов до магазину купив там пива та пішов до зупинки навпроти магазину де почав його розпивати, при цьому бачив як працівники поліції затримували Вознюка Далі зустрів ОСОБА_12 , поспілкувавшись із ним, пішов до свого будинку, в якому у подальшому і знаходився.
Однак, незалежно від вказаного його вина об'єктивно доводиться даними:
- протоколу огляду місця події від 27.10.2017 року із фототаблицями до нього, відповідно до яких оглядом являлася територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , де посередині кімнати, а саме: поряд із ліжками виявлено труп ОСОБА_10 із положенням лежачи на спині, на поверхні обличчя та голови знаходилась подушка; окрім того, на кухонному столі знаходяться дві вилки: на ліжку - подушка, наволочка якої має плями бурого кольору; долоні рук жінки мають плями бурого кольору, на поверхні лоба - дві рани, в тімяній ділянці голови - три рани, на поверхні правої завушної раковини - одна рана, інших тілесних ушкоджень не виявлено; поряд із ліжком на стіні значні плями різних розмірі речовини бурого кольору (а.п.18);
Дані вказаного протоколу узгоджуються з даними, отриманими під час слідчих експериментів з підозрюваним ОСОБА_8 30.10.2017 року та 07.02.2018 року, відповідно до яких останній наносив удари потерпілій лише по голові, в тому числі коли вона сиділа на ліжку, від яких вона сильно вдарилась об стіну головою, внаслідок чого його палка була вся вимащена кровлею з голови останньої.
- даними висновку експерта від 29.11.2017 року № 1515, відповідно до яких на поверхнях наволочки, вирізки тканини та фрагмента тканини, представлених на експертизу, знайдено кров людини, при визначенні групової належності якої на наволочці та вирізці тканини було виявлено антигени А та В, на фрагменті тканини було виявлено антиген Н. Кров у слідах на наволочці та вирізці тканини може походити від особи (осіб) з групою AB(IV) за системою АВО, в тому числі і від ОСОБА_10 , походження її від ОСОБА_8 виключається, кров на фрагменті тканини може походити від особі (особам) з групою 0(1) з ізогемаґлютинінами анти-А і анти-В за системою АВО в тому числі і від ОСОБА_8 , походження її від ОСОБА_10 виключається;
- даними лікарського свідоцтва про смерть від 27.10.2017 року № 224, відповідно до якого причина смерті - відкриті переломи кісток черепа ОСОБА_10 ;
- даними висновку експерта від 27.10.2017 року № 327, відповідно до яких при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлені такі тілесні ушкодження: а) сім відкритих переломів лобної та тім'яної кісток черепа із множинними забоями головного мозку та дев'ятьма ранами в лобно-тім'яній ділянці голови, рана в ділянці правої брови, синець навколо правого ока, рана правого ока, рана правої вушної раковини, рана в правій завушній ділянці. Дані тілесні ушкодження виникли прижиттєво від, щонайменше, одинадцяти ударних травмуючих дій тупого твердого предмета (предметів) з обмеженими травмуючими поверхнями незадовго до настання смерті, могли виникнути в строк та при обставинах вказаних в матеріалах кримінального провадження, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку були несумісними із життям та призвели до смерті. б) синець на тильній поверхні третього пальця правої кисті. Дане тілесне ушкодження виникло від однієї ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею незадовго до настання смерті, могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних в матеріалах кримінального провадження, має ознаки тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходиться. Дане тілесне ушкодження могло виникнути при самозахисті. Смерть ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась множинними переломами кісток склепіння черепа та забоями головного мозку. Врятувати життя ОСОБА_10 після спричинення їй тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми при своєчасному надані кваліфікованої медичної допомоги було б малоймовірним. Смерть ОСОБА_10 настала за 16-24 години до судово-медичної експертизи її трупа, що не суперечить показам обвинуваченого;
- даними висновку експерта № 2159 від 27.10.2017 року, відповідно до яких при судово-токсикологічної експертизи крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_10 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові - 0,58 % (проміле), в спинномозковій рідині - 2,59 % (проміле). Не виявлені: метиловий, пропіловий, бутіловий, аміловий спирти та їх ізомери;
- даними висновку експерта № 2173 від 01.11.2017 року, відповідно до якого при судово-токсилогічній експертизі зразка крові ОСОБА_8 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості в крові 2,47 % (проміле). Не виявлені: метиловий, пропіловий, бутіловий, аміловий спирти та їх ізомери;
Дані двох вищевказаних висновків узгоджуються з данимим, отриманими під час слідчих експериментів з підозрюваним ОСОБА_8 30.10.2017 року та 07.02.2018 року, відповідно до яких останній разом потерпілою, тобто обоє, ввечері вживали спиртне в значній кількості. Конфлікт між ними стався, коли вони розпивали вже другу пляшку. Натомість сам обвинувачений випив за цілий день десь біля одного літра горілки.
- даними протоколу освідування особи із фототаблицями від 29.10.2017 року, відповідно до яких ОСОБА_8 одягнений в джинсову куртку джинсові штани, де на передній частині лівої штанини вище коліна наявна пляма бурого кольору;
- даними протоколу огляду речового доказу із фототаблицями від 29.10.2017 року, відповідно до яких об'єктом огляду була металева палиця з пластиковими наконечниками;
- даними протоколу слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 30.10.2017 року, де ОСОБА_8 відтворив обставини що мали місце 26.10.2017 року. Зокрема, у присутності захисника останній в деталях розповів, де він зустрівся із потерпілою, показавши на місцевості де це було. У подальшому, пройшовши самостійно до будинку та виявивши обізнаність у розташуванні в ньому кімнат та меблів, детально розповів та показав, де стояли табуретки голубого кольору, на яких вони із потерпілою сиділи біля столу, поставивши їх у відповідному положені. Таке розташування табуреток відповідає даним протоколу огляду місця події від 27.10.2017 року, відповідно до яких вони стояли на незначній відстані одна від одної біля столу. Далі показав, що він сів на табуретку, яка стояла подалі від ліжка та ближче до вікна, остання ж сіла на табуретці біля ліжка, розмістивши на ній манекена. Далі показав як він, у зв'язку з виниклим конфліктом через образи як мужчини та через привезені дрова, які виявились неякісними, взявши свою палку, яка стояла позаду у праву руку, почав наносити її рукояткою в облась голови удари, від чого вона впала та на манекені показавши як саме це було. У подальшому показав на манекені як вона, після отриманих ушкоджень, піднялась та сіла на ліжко і як він продовжив наносити цією ж стороною палки ій удари по голові, показавши як вона від них вдарилась головою об стіну. Далі показав як він стягнув її на землю та кинув посередині кімнати, обличчям догори, кинувши у подальшому на неї подушку, яка лежала поряд на ліжку. Далі вийшов з будинку, не вимкнувши світло, та пішов додому, показавши маршрут. Прибувши, розповів та показав як він відмив руки та палицю.
Дані, отримані в ході вказаної слідчої дії повністю узгоджуються з даними протоколу огляду місця події від 27.10.2017 року в частині розміщення потерпілої на підлозі обличчям доверху з подушкою на ньому.
Окрім того, вони повністю узгоджуються і з даними висновку експерта від 02.02.2018 року № 33, відповідно до яких тілесне ушкодження у вигляді синця на тильній поверхні третього пальця правої кисті, що є на тілі трупа ОСОБА_10 могло виникнути при самозахисті. Врятувати життя ОСОБА_10 після спричинення їй тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток склепіння черепа та забоєм головного мозку, при своєчасному надані кваліфікованої медичної допомоги було б малоймовірним. Механізм та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_10 , відповідає діям, відтвореним ОСОБА_8 під час проведення з ним слідчого експерименту. Так, смерть ОСОБА_10 могла наступити від дій, які продемонстрував ОСОБА_8 під час проведення ним слідчого експерименту;
- даними протоколу слідчого експерименту від 07.02.2017 року, де ОСОБА_8 з участю захисника розповів про обставини що мали місце 26.10.2017 року;
- даними висновку експерта від 22.01.2017 року № 51, відповідно до яких на зовнішній поверхні отриманого для проведення судової медико - криміналістичної експертизи по кримінальному провадженню № 12017240270001459 від 27.10.2017 року одного клаптя шкіри, вилученого з правої тім'яної ділянки волосистої частини голови трупа потерпілої ОСОБА_10 , виявлено чотири окремі, умовно позначені № № 1-4, глибокі проникаюче-наскрізні забійні рани шкіри, з яких три рани за №№ 1-3 є поєднані між собою в одне ціле. Результати роздільного та порівняльного дослідження перерахованих вище чотирьох забійних ран шкіри - засвідчили присутність подібностей між ними за груповими ознаками, за відсутності при цьому істотних розбіжностей між даними ранами. Це дає змогу вважати, що зазначені забійні рани шкіри з правої тім'яної ділянки волосистої частини голови трупа потерпілої ОСОБА_10 ймовірно утворились в невідомій послідовності від чотирьох окремих дій складових частин одного і того ж самого якогось, скоріш за все, продовгуватого твердого тупого, без вмісту солея 3-х валентного заліза, травмуючого предмету чи знаряддя циліндричної форми з діаметром його контактної частини до 3.0см. але за умови, що рани під №№ 2.3 могли бути заподіяв лише після виникнення рани за №1. Порівняльним дослідженням встановлено, що групові ознаки зазначеного травмуючого предмету чи знаряддя, що були установлені в описаних вище чотирьох забійних ранах шкіри з правої тім'яної ділянки волосистої частини голови трута потерпілої ОСОБА_10 - є подібні до групових ознак лише основи полімерної «Г» подібної ручки та вкритої захисним лакофарбовим покриттям металевої телескопічної частини наданої для експертизи ортопедичної палиці(ціпка). Це дає підстави вважати, що дані забійні рани шкіри могли бути заподіяні складовими частинами, а саме: лише основою полімерної «Г» подібної ручки та вкритою захисним лакофарбовим покриттям металевою телескопічною частиною досліджуваної палиці (ціпка), або ж будь-яким іншим продовгуватим твердим тупим травмуючим предметом чи знаряддям циліндричної форми з аналогічними конструктивними особливостями: діаметром контактної частини до 3,0 см та відсутністю солей 3-х валентного заліза;
- даними протоколу № 491 т/121/14-2018 про результати здійснення негласних слідчий розшукових дій від 12.02.2018 року, де обвинувачений повідомив, що не буде визнавати вини у вчиненому кримінальному правопорушенні;
- даними висновку судово-психіатричного експерта № 9 від 24.01.2018 року, відповідно до яких на даний час ОСОБА_8 психічною хворобою не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (хронічний алкоголізм), може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Підсумовуючи вищенаведене експерт - психолог дійшов такого висновку: ОСОБА_8 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність;
Показами свідка ОСОБА_12 , наданих суду першої інстанції, підтверджується, те що 26.10.2017 року об 11 годині до нього зайшов ОСОБА_8 . У нього вже був ОСОБА_16 . ОСОБА_8 дав ОСОБА_16 100 гривень, щоб той пішов і купив горілки. Повернувшись, він приніс 1 літр горілки. Коли горілку розпили, близько 18 години ОСОБА_8 ліг у нього полежати і заснув. о 21 годині прокинувся і сказав що іде додому. При собі мав палицю «тросточку», з дюралюмінію. Як ішов, то палицю забрав із собою. Був одягнений в куртку штани та кросівки - все темного кольору. ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння може бути агресивним та може вдарити своєю палицею з якою завжди ходить. ОСОБА_8 був знайомий із ОСОБА_10 27.10.2017 року вранці, близько 11 години бачив ОСОБА_8 , який розпивав пиво на зупинці біля дороги, останній був одягнений в інший одяг, а саме: джинсову куртку, брюки. У нього була інша палиця, ніж та, з якою він приходив до нього напередодні. ОСОБА_8 від нього проживає на відстані близько 1,5 км. А відстань від нього до будинку ОСОБА_10 близько 0,5 км. ОСОБА_10 випивала, але горілку не продавала.
Показами свідка ОСОБА_17 підтверджується, що 27.10.2017 року близько 8 год. ранку її чоловік ОСОБА_18 поїхав до будинку ОСОБА_10 щоб віддати дрібну картоплю. Коли під'їхав до подвір'я, то почав її гукати, але вона не виходила. Зайшов на подвір' я і знову гукав, але ніхто не відповідав. Тоді він зайшов до сіней, двері були відчинені, зайшов у прихожу і побачив, що ОСОБА_10 лежить посеред хати і горить світло.Він швидко вибіг звідти, зустрів сусідку і все їй розповів.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що бачив ОСОБА_8 на передодні вбивства ОСОБА_10 в ранішню пору доби на автобусній зупинці. ОСОБА_8 був одягнений в джинсові штани та куртку синього кольору при ньому була алюмінієва палка із «Г» подібною ручкою. Знає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 спілкувались в селі. Охарактерезовує ОСОБА_8 як такого, що зловживає алкогольними напоями, в стані алкогольного сп'яніння може бути агресивним.
Показами експерта ОСОБА_20 підтверджується те, що у ОСОБА_10 були сім відкритих переломів черепа та близько дев'яти ран. Дані тілесні ушкодження утворилися при прикладанні достатньої сили ударів.
Потерпіла ОСОБА_9 показала, що прибувши до будинку ОСОБА_10 бачила у останньої, а саме на голові, тілесні ушкодження.
Аналізуючи вищенаведенні докази в їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненому, його дії кваліфікував правильно за ч. 1 ст. 115 КК України - як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Доводи апеляційних скарг про те, що висновки суду ґрунтується лише на припущеннях є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.
Посилання захисника про те, що судом небгрунтовано відхилено клопотання сторони захисту про необхідність проведення комплексної судово-медичної експертизи, що призвело до порушення повноти і об'єктивності судового розгляду, на увагу суду не заслуговують з наступних підстав.
Експерт ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що у висновку експертизи він надав усі можливі відповіді на поставленні йому питання. Отже, судом обгрунтовано відмовлено у вказаному клопотанні.
Твердження захисника - адвоката ОСОБА_7 про те, що всі докази, на які послався суд у своєму вироку на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і які ґрунтуються на його зізнавальних показах вважаються недопустимими, оскільки такі надані ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння та під тиском працівників поліції, колегія суддів до уваги не приймає.
Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Стаття 86 цього кодексу передбачає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, слідчий експеримент за участю ОСОБА_8 та його захисника із застосуванням відеозапису, де останній відтворив обставини, що мали місце 26.10.2017 року, проводився 30.10.2017 року, відповідно до вимог ст. 240 КПК України. Будь-яких порушень при проведенні слідчого експерименту судом не встановлено. Натомість, на запитання захисника обвинувачений ствердно відповів, що не хотів вбивати потерпілу, але вчерез сильну образу як чоловіка та через сильну злість наніс їй чисельні удари палицею по голові.
Окрім того, відповідно до висновку експерта № 2173 при судово-токсилогічній експертизі зразка крові ОСОБА_8 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові 2,47 %0 (проміле). Відбір зразків крові у ОСОБА_8 проводився 29.10.2017 року. Тобто саме 29 жовтня 2017 року ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп'яніня.
Тобто, 30 жовтня 2017 року ОСОБА_8 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Доказів же на підтвердження здійснення тиску працівниками поліції на обвинуваченого, матеріали справи не містять, не здобуто таких і в судовому засіданні апеляційного суду. Натомість, будь-які скарги на їх такі дії ні обвинуваченим, ні його захисниками не подавались.
Врахувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що докази на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, зокрема протокол слідчого експерименту від 30.10.2017 року, порушень при проведенні якого апеляційним судом не встановлено, є належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки експертиз № 51 від 22.01.2018 року і № 33 від 02.02.2018 року є неналежними доказами у справі, на увагу суду не заслуговують з наступних підстав. Статтею 102 КПК України передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; місце і час проведення експертизи; хто був присутній при проведенні експертизи; перелік питань, що були поставлені експертові; опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експерта оцінка; обгрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
Вказані висновки експертів складені відповідно до вимог ст. 102 КПК України, експерти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, розголошення даних досудового слідства або дізнання, про що свідчать їх особисті підписи. Вказані висновки підписані експертами особисто. Отже, у суду відсутні підстави вважати їх неналежними доказами у даному кримінальному провадженні.
Твердження захисника про те, що підстав для проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_8 не було, колегія суддів до уваги не приймає. Так, згідно ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Відповідно до матеріалів справи, 30.10.2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Отже, з 30.10.2017 він набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КПК України. Тому, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим СВ СУ Головного управління НП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_22 було проведено слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_23 шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події.
Посилання захисника на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження не було об'єктивним та неупередженим, оскільки мала місце фальсифікація доказів є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фальсифікації наявних у кримінальному провадженні документів, не здобуто таких і в судовому засіданні апеляційного суду.
Доводи захисника на те, що спосіб і механізм нанесення ударів покійній, визначений у вироку суду, є виключно як припущення, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне. Під час проведення слідчого експерименту в процесі відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_8 у присутності захисника та понятих, з застосуванням відеозйомки, послідовно в деталях вказав місце, спосіб та механізм нанесення потерпілій ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. Вказане підтверджується стенограмою протоколу слідчого експерименту із застосуванняи відезапису та відеозаписом проведення слідчого експерименту.
Інші доводи апеляційних скарг не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.
Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України та визначив таке з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченого. Зокрема, судом правильно взято до уваги те, що ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, його підвищену суспільну небезпечність, спосіб, механізм та кількість спричинених тілесних ушкоджень, наслідки, що настали у вигляді смерті ОСОБА_10 , враховано обтяжуючу покарання обставину, якою є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілої яка просила суворо покарати обвинуваченого, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які пом'якшують покарання.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару і виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі у межах, визначених судом першої інстанції, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2018 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4