Єдиний унікальний номер справи: 766/21516/18 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/253/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: справи в порядку виконання
судових рішень у кримінальних справах
13 грудня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
захисника: адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - обмеженням волі.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання, виходив із того, що відсутні достатні відомості про успішність процесу виправлення засудженого і можливість ефективного продовження його за умови застосування більш м'якого виду покарання.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Вважає, що суд не в повній мірі дослідив всі обставини справи.
Так, засуджений став на шлях виправлення, відбув строку призначеного покарання, за час відбування покарання виправився, порушень режиму утримання не допускає, має 2 заохочення, отримані стягнення погашені у встановленому законом порядку, неофіційно працює.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала заявлені апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі і які стали на шлях виправлення, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Висновок про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Колегія суддів вважає, що суд, проаналізувавши відомості про поведінку засудженого ОСОБА_8 за весь час відбуття покарання, дані про особу засудженого в цілому, дійшов вірного висновку, що матеріали провадження в своїй сукупності не свідчать, що він став на шлях виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 засуджений вироком Бахчисарайського районного суду АР Крим від 09 вересня 2013 року за ч.1 ст. 115 КК України та відбуває призначене йому покарання у виді 8 років позбавлення волі. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2016 року засудженому ОСОБА_8 у строк призначеного судом покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 21 червня 2013 року по 10 жовтня 2013 року.
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_8 відбуває покарання у Північній ВК №90 з 23 жовтня 2018 року. За нетривалий період відбування покарання характеризується посередньо, до представників адміністрації ставиться ввічливо, на заходи виховного впливу реагує, зовнішній вигляд, спальне місце та форму одягу утримує у належному стані. Під час перебування у Замковій ВК №58 зарекомендував себе з негативної сторони. Під час перебування у Ізяславській ВК № 98 та СІЗО м. Києва характеризувався посередньо. За час відбування покарання у Петрівській ВК №49 характеризувався позитивно.
Дані про працевлаштування засудженого за весь період відбування покарання відсутні.
Згідно довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_8 має 2 заохочення та 2 стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, проте характеризують особу засудженого.
У липні 2018 року установою виконання покарання ОСОБА_8 було відмовлено у поданні до суду клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - обмеженням волі як такому, що не став на шлях виправлення.
Крім того, вбачається, що ОСОБА_8 раніше судимий та до нього вже застосовувались заохочувальні норми у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та у виді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, проте належних висновків він не зробив і в період непогашеної судимості злочин знову вчинив особливо тяжкий злочин, тобто незважаючи на поблажливе ставлення держави до себе через застосування заохочувальних норм.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та зводяться до іншої оцінки апелянтом обставин, встановлених судом та висновків суду про неможливість досягнення мети покарання при застосуванні до засудженого більш м'якого покарання, ніж зазначено у вироку.
Відбуття засудженим певної частини покарання та наявність заохочень самі по собі не можуть бути визнані достатньою підставою для заміни покарання більш м'яким.
Визначальним у даному випадку є виправлення засудженого, яке не знайшло свого підтвердження в результаті дослідження даних про поведінку засудженого за весь час відбування покарання.
Наведені в апеляційній скарзі твердження про виправлення засудженого є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам провадження в цілому.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
При перевірці матеріалів провадження колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу захисника належить залишити без задоволення.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4