Справа № 607/22015/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/42/18 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
10 грудня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах
Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2018 року ,-
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час. Задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 23 год. 59 хв. 27 грудня 2018 року.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою призначити особисте зобов'язання або зменшити години домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня. Свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку з неможливістю покидати своє житло не має змоги самостійно забезпечувати себе продуктами харчування та предметами першої необхідності, також здійснювати контроль над неповнолітньою дитиною. Стверджує, що потребує працевлаштування, оскільки його батьки-пенсіонери не мають можливості його утримувати. Також вказує, що у зв'язку з теперішнім становищем, пільгові субсидії не будуть нараховуватись, а це додаткові витрати.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного та міркування захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів з'ясувала наступне.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннями потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Враховані слідчим суддею обставини колегія суддів вважає достатніми для висновку про те, що ОСОБА_7 міг вчинити правопорушення, передбачене ч.3 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі або викрадення людини вчинене групою осіб.
З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що додані до клопотання слідчого матеріали містять достатні відомості, які на даному етапі розслідування дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину.
Також, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя вірно врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі відомості про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, у зв'язку з чим вірно задовольнив клопотання слідчого про продовження цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу чи зміни умов домашнього арешту для працевлаштування підозрюваного є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів провадження він не має постійного місця роботи і жодні відомості про реальну можливість його працевлаштування відсутні. Щодо доводів про необхідність здійснювати контроль за неповнолітньою дочкою, то як встановлено в ході апеляційного розгляду її місце проживання зареєстроване за тією ж адресою де підозрюваному визначено домашній арешт, а також участь у вихованні неповнолітньої бере її мати, яка проживає окремо.
Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням даних про особу ОСОБА_7 , його віку, майнового стану, характеристики і конкретних обставин вчинення інкримінованого йому багатоепізодного кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, а тому застосування у даному випадку саме такого запобіжного заходу є обґрунтованим. Погоджуючись з таким рішенням колегія суддів вважає, що воно відповідає вимогам закону і ступеню встановлених ризиків, є пропорційним ступеню тяжкості інкримінованого підозрюваному діяння та достатнім для досягнення завдань кримінального провадження, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді з підстав, що викладені в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Порушень норм кримінального процесуального закону України, які би стали підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не встановила.
Керуючись ст.ст.176-178,194,404,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2018 року, відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи