Справа № 459/1213/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.
Провадження № 22-ц/811/2182/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1П.
Категорія: 30
13 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Крайник Н.П.
суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П.
при секретарі Куцик І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 23 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, із врахуванням заяви від 23.05.2017 року, просив стягнути з Сокальського районного суду Львівської області на його користь кошти в сумі 10 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді Сокальського районного суду Львівської області, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації; стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України на свою користь кошти у сумі 10 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді Сокальського районного суду Львівської області, спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалу оскаржив ОСОБА_2.
Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та з неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що ухвала суду не ґрунтується на принципах законності, верховенстві права, прийнята без дотримання положень Конституції України.
Зазначив, що постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд не вказав норму, відповідно до якої спірні правовідносини не підлягають розгляду судом.
Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сокальського районного суду Львівської області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій Сокальського районного суду Львівської області, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Згідно ст. 3 ЦПК України (у редакції 2004 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України (у редакції 2004 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» передбачено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» роз»яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб»єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв»язку з розглядом судових справ.
Статтями 62, 126, 129 Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
У зв'язку з цим, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов»язаних із розглядом по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законам порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду Львівської області, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (у редакції 2004 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), вважаючи, що така позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування моральної шкоди постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13.12.2018 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Шеремета Н. О.
ОСОБА_3