Справа № 461/4442/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/2625/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.
Категорія:59
13 грудня 2018 року м. Львів
Справа № 461/4442/15-ц
Провадження № 22-ц/811/2625/18
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Струс Л.Б.,
суддів Шандри М.М., Цяцяка Р.П.
секретар Симець В.І.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін
на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 02 жовтня 2018 року у складі судді Юрківа О.Р.
у справі
у справі за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, про застосування зустрічного забезпечення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Альфатерабуд», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, з участю третіх осіб - ОСББ «Сніп», Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання дій незаконними, припинення дій, відновлення попереднього становища, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.10.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.08.2018 року у справі №461/4442/15-ц відмовлено. Клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення задоволено повністю, зобов'язано ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали внести 50 000.00грн. на депозитний рахунок Галицького районного суду.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу.
Вважає ухвалу суду не обґрунтованою, винесеною в порушення ч.1, 5 ст.263 ЦПКУ.
Вказує, що відповідно до ч.10 ст.154 ЦПКУ щ якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Враховуючи його майновий стан, внесення на депозитний рахунок суду означеної в ухвалі суду про зустрічне забезпечення суми в 50 000 грн. є неможливим.Вказане приведе до скасування судом заходів забезпечення позову згідно ч.10 ст.154 ЦПКУ.
Зазначає, що скасування заходів забезпечення позову приведе до подальшого відчуження майна на користь третіх осіб. Скасування заходів забезпечення позову може привести до подальшого відчуження квартир будинку №18а по вул..Снопківській у м.Львові, і , як наслідок, неможливості виконання рішення суду про задоволення позовних вимог позивача .
Тому вважає, що ухвала суду про зобов'язання внести 50 000грн. на депозит суду за даних обставин (неможливості внесення вказаної суми в зв'язку з майновим станом позивача) приведе до скасування забезпечення позову і, як наслідок, може привести до неможливості виконання рішення суду про задоволення позовних вимог позивача. Представник відповідача у справі ОСОБА_3 встановив суму можливих втрат від забезпечення позову в розмірі 50000грн., при цьому ніяк не обґрунтував, звідки взялась ця сума можливих втрат. Через забезпечення позову завдання шкоди відповідачам неможливе, оскільки накладена заборона на проведення будівельних робіт.
Оскільки ринкова вартість квартири на момент винесення ухвали про забезпечення позову 16.10.2018р. не представлена відповідачем , встановити можливі збитки і їх розмір не є можливим.
Просить ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 02 жовтня 2018 року змінити в частині задоволення клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення у справі і винести рішення про задоволення клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення у справі і відстрочити проплату зустрічного забезпечення ОСОБА_14 до винесення судового рішення у справі у випадку нанесення збитків відповідачу в результаті виконання ухвали про судове забезпечення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали про зустрічне забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Альфатерабуд», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, з участю третіх осіб - ОСББ «Сніп», Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, про визнання дій незаконними, припинення дій, відновлення попереднього становища, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Відмовляючи в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції вважав, що оскільки рішення у справі судом не винесено, відтак ризики на які посилався позивач у своїй заяві не відпали, скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.
Проте прийшов до висновку про задоволення заяви в частині застосування зустрічного забезпечення, врахувавши підстави позову, розмір вимог позивача та його майновий стан, обставини які стали підставою для забезпечення позову, кількість осіб, прав власності яких обмежено, а тому вважав зустрічне забезпечення у розмір 50 000 грн. обґрунтованим, справедливим та співмірним розміром грошових коштів, який позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки апелянт не просить скасувати ухвалу повністю а лише змінити в частині зустрічного забезпечення позову, тому судом апеляційної інстанції ухвала переглядається лише в частині задоволення заяви про застосування зустрічного забезпечення.
Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Зустрічне забезпечення позову має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 155 проекту ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки виданої ОДПІ, неодноразових звільнень позивача від сплати судового збору, а також підтверджується самим позивачем і в апеляційній скарзі, його майновий стан є незадовільним.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків враховуючи вимоги розумності та справедливості.
Окрім того, варто зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Оскільки оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що ухвалу слід залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при відкритті провадження апеляційним судом, ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору, з нього підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 352 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 02 жовтня 2018 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 352 грн. 40 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року.
Головуючий
Судді