Єдиний унікальний номер 227/2972/18 Номер провадження 22-ц/804/540/18
Категорія 49
12 грудня 2018 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Канурної О.Д., Соломахи Л.І.,
за участю секретаря Самойленко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 227/2972/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року (суддя Корнєєва В.В.),
18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що він уклав шлюб з відповідачкою 27 листопада 1971 року, від якого сторони неповнолітніх дітей не мають, протягом останніх трьох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб, позивач прийшов до висновку, що їх сім'я розпалася, у зв'язку із чим вважає збереження сім'ї неможливим. Розірвати шлюб в органах РАЦС відповідачка відмовилась Просив розірвати шлюб.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Добропільської міської ради, актовий запис № 278 від 27 листопада 1971 року. Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишено «Старовойт». Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.
З вказаним рішенням в частині стягнення судового збору не погодилось відповідачка ОСОБА_2 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення зі ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом порушено норми процесуального права. До початку підготовчого судового засідання (08 серпня 2018 року) нею була подана 31 липня 2018 року заява з визнанням позовних вимог та проханням розглянути справу за відсутності відповідача. Судом вказана заява була отримана вчасно, але, незважаючи на це, проігнорована, внаслідок чого справу було призначено до судового розгляду на 18 вересня 2018 року. Також судом були проігноровані вимоги ст. 141 ЦПК України, з якої вбачається, що для того щоб суд вирішував питання розподілу судових витрат між сторонами, останні повинні заявити вимоги про відшкодування їм понесених судових витрат, позивачем такі вимоги не заявлялися. Також судом не взято до уваги вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, якою зазначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Судом ці вимоги порушено та стягнено судовий збір з відповідача, тому вона вважає рішення в частині стягнення судового збору незаконним.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надала суду лист, згідно якого просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не оскаржується, тому апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 27 листопада 1971 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, про що відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Добропільської міської ради було зроблено актовий запис № 278 від 27 листопада 1971 року (а.с.7).
Неповнолітніх дітей сторони від шлюбу не мають.
Відповідно до частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Статтею 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум в місяць на одну працездатну особу складає 1762 грн.
Згідно із квитанцією № 0.0.1082164134.1 від 12 липня 2018 року ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачено судовий збір в сумі 704,40 грн. (а.с.2).
ОСОБА_2 31 липня 2018 року надала до суду заяву, з якої вбачається, що вона просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає (а.с.18).
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2018 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрито та призначено дану справу до судового розгляду на 18 вересня 2018 року. В ухвалі зазначено, що від відповідачки через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в той же час до цієї заяви не додано копії паспорту, у зв'язку з чим суд не може встановити, ким саме подана заява до суду. Явку сторін визнано обов'язковою. (а.с.22).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що вона до початку підготовчого судового засідання подала заяву з визнанням позовних вимог, але, судом позов не розглянуто у підготовчому засіданні та не вирішено питання щодо судового збору відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з ухвали суду (а.с.22), вказану заяву відповідачки про визнання позову до початку розгляду справи по суті не розглянуто у зв'язку з відсутністю копії паспорту відповідачки та визнано явку сторін у судове засідання обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд першої інстанції зазначив, що, оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Але з зазначеним висновком апеляційний суд не погоджується, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а з обставин справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив, що розірвати шлюб в органах РАЦС відповідачка відмовилась, в той час як доказів щодо відмови відповідачки не надав, рішенням суду шлюб розірвано між позивачем та відповідачкою в інтересах обох сторін, а тому апеляційний суд вважає за необхідне провести розподіл судових витрат між сторонами порівну, стягнувши зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року в частини стягнення понесених витрат по сплаті судового збору змінити, стягнувши зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді І.В. Кішкіна
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року
ОСОБА_5Кішкіна