Єдиний унікальний номер 226/2142/18 Номер провадження 22-ц/804/575/18
Категорія 26
12 грудня 2018 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Канурної О.Д., Соломахи Л.І.,
за участю секретаря Самойленко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 226/2142/18 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 17 вересня 2018 року (суддя Петунін І.В., повний текст рішення складено 20 вересня 2018 року),
20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної травмою на виробництві, посилаючись на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 27 жовтня 2008 року по 13 серпня 2018 року, працюючи на різних посадах на підземних роботах, та був звільнений з підприємства за ст. 40 п. 2 КЗпП України. Під час виконання своїх трудових обов'язків 16 квітня 2018 року на підприємстві стався груповий нещасний випадок, в результаті якого він отримав комбіновану виробничу травму: опік полум'ям вибуху обличчя, вушних раковин, шиї, 7-8% поверхні тіла, опік дихальних шляхів, отруєння продуктами горіння, тупа травма ліворуч: відкритий перелом 9-10-11 ребер ліворуч, забита рвана рана грудної клітини ліворуч, гемоторакс ліворуч, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, численні садна верхніх кінцівок та тулуба, комбінований травматичний шок середнього ступеню. З 17 квітня 2018 року по 13 серпня 2018 року внаслідок отриманої травми він знаходився на лікуванні. 17 квітня 2018 року йому проведено комбіновану операцію, після якої він знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Мирноградської ЦМЛ до 05 травня 2018 року, після чого до 29 травня 2018 року він перебував на лікуванні у неврологічному відділенні Мирноградської ЦМЛ у зв'язку з ускладненням поєднаної виробничої травми. З 10 липня 2018 року по 17 липня 2018 року він перебував на стаціонарному лікуванні в онкоторакальному центрі Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 4, де йому було проведено операцію торакотомії зліва, аутопластика діафрагми. 13 серпня 2018 року МСЕК йому було встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності, визначена потреба в медикаментозному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні, лікуванні у хірурга, невролога, сімейного лікаря, стаціонарне лікування. Вважає, що внаслідок отриманої на виробництві травми йому спричинена моральна шкода, яка полягає у його хворобливому психічному та фізичному стані, болю та стресі, яких він зазнав під час травми та продовжує зазнавати протягом тривалого періоду лікування. Крім того, тривале лікування змінило його життєвий уклад: він не міг вести повноцінний спосіб життя, відчував сильні фізичні страждання, психологічний дискомфорт, який виражався у почутті відчаю, роздратованості, страху, поганому сні, слабкості, погіршенні пам'яті, запамороченнях, втраті свідомості, нудоті та слабкості. Він втратив змогу працювати та утримувати родину, втратив роботу яку він мав до травми, що морально його пригнічує. Просив стягнути з відповідача 120000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої травмою на виробництві.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 17 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди 36000 грн.
З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 36000 грн. до 120000 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, визначений судом розмір заподіяної позивачеві моральної шкоди вважає занадто малим та таким, що не відповідає глибині та тривалості його моральних страждань. Заподіяна позивачеві в результаті нещасного випадку на виробництві моральна шкода є для нього важкою. В результаті нещасного випадку на виробництві він отримав значні опіки, вимушений був перенести 2 важкі операції, в ході однієї із яких у нього видалено основний кровотворний орган - селезінку. Після отруєння угарним газом у нього був наявний цілий комплекс неврологічних синдромів, з приводу яких він лікувався в стаціонарі. На протязі довгого часу він відчував вкрай негативні емоції, біль, страх, пригнічення, відчай, тугу. Після отриманої травми позивач є хворою людиною і страждає від посттравматичних ускладнень. Позивачеві протипоказаний значний обсяг трудової діяльності, а саме та праця, яку він виконував та міг би виконувати, виходячи із відсутності у нього спеціальної освіти. Внаслідок неможливості із-за стану здоров'я продовжувати роботу, яку він виконував, позивача звільнили з підприємства за ініціативою адміністрації. У зв'язку із травмою був істотно змінений його звичний життєвий уклад, значно знизилась активність. Він не може вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчуває психічні та фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення душевного спокою. З огляду на характер та глибину його моральних переживань, тривалість страждань, стан його здоров'я, важкість травми, перенесених операцій та посттравматичних ускладнень, неможливість повного відновлення здоров'я, а також ступінь втрати працездатності та встановлену інвалідність, вважає, що розмір моральної шкоди має становити 120000 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримує.
Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надав клопотання, згідно якого просить справу розглянути за відсутності представника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 з 27 жовтня 2008 року по 13 серпня 2018 року, працюючи на різних посадах на підземних роботах з повним робочим днем у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем, був звільнений 08 лютого 2017 року на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров'я (а.с.6).
З акту за формою Н-1 від 19 червня 2018 року вбачається, що 16 квітня 2018 року на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» стався груповий нещасний випадок, в результаті якого постраждав ОСОБА_1 (а.с.7-13).
Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Мирноградській ЦМЛ з діагнозом: комбінована виробнича травма отримана 16 квітня 2018 року: опік полум'ям вибуху 1-2 ступеню, обличчя, вушних раковин, шиї, 7-8% поверхні тіла, отруєння продуктами горіння середньої важкості, термічний опік гортаноглотки, трахеї 1 ступеню, опік дихальних шляхів (клінічно), тупа торокоабдомінальна травма ліворуч, відкритий перелом 9-10-11 ребер ліворуч, забійно-рвана рана грудної клітини ліворуч, гемоторакс ліворуч, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, численні садна верхніх кінцівок та тулуба, комбінований травматичний шок середнього ступеню важкості, у хірургічному відділенні з 17 квітня 2018 року по 05 травня 2018 року, у неврологічному відділенні з 16 травня 2018 року по 29 травня 2018 року, у онкоторакальному центрі Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 4 з 10 липня 2018 року по 19 липня 2018 року (а.с.16-20, 21-24).
За висновком МСЕК від 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати працездатності та ІІІ група інвалідності, з переоглядом 01 вересня 2019 року, визначена потреба в медикаментозному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні, тощо (а.с.14-15).
Суд першої інстанції визнав доведеним той факт, що позивач відчуває моральні страждання, оскільки внаслідок отримання ним травми, пов'язаної з виробництвом, він постійно нездужає, відчуває фізичні та душевні страждання, втратив працездатність та набув інвалідність, погіршився стан його здоров'я, позивачеві необхідно лікування та додержання медичних рекомендацій, йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано врахував наявні в матеріалах справи докази, процент втрати професійної працездатності, принципи розумності та справедливості, та прийшов до висновку за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі розмірі 36000 грн.
Зазначений висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
Згідно із ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Рішенням Конституційного Суду України №1-9/2004 від 27 січня 2004 року в пункті 4.1 зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що визначений судом розмір заподіяної йому моральної шкоди є занадто малим та таким, що не відповідає глибині та тривалості його моральних страждань, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно досліджені всі обставини у справі, враховані надані сторонами докази та дана належна правова оцінка. Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди є справедливою та такою, що відповідає характеру і ступеню моральних страждань та характеру негативних наслідків.
Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду позивачем апеляційному суду не надано.
Таким чином, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та ступінь втрати працездатності, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, характер негативних наслідків та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості.
Разом з тим, зайвим у рішенні суду є посилання на ст.ст. 1167, 1168 Цивільного кодексу України, дія якого не поширюється на правовідносини щодо спричинення шкоди працівнику при виконанні трудових обов'язків. В той же час суд правильно застосував належну норму статтю 237-1 КЗпП України та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виключити з рішення суду посилання на ст.ст. 1167,1168 Цивільного кодексу України, частково задовольнивши апеляційну скаргу позивача. В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Виключити із мотивувальної частини рішення Димитровського міського суду Донецької області від 17 вересня 2018 року посилання на статті 1167, 1187 ЦК України.
В решті частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді І.В. Кішкіна
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року
ОСОБА_4Кішкіна