Справа № 739/1889/18
Номер провадження 2/739/651/18
10 грудня 2018 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка А.І.
секретаря - Неживець К.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне, 16 квітня 2005 р. помер ОСОБА_5 після його смерті відкрилася спадщина, яку було прийнято належним чином.До спадкової маси, входить житловий будинок по вулиці 1-го Травня, 33, с. Студінка, Новгород-Сіверський район, Чернігівської області, який належав членам колгоспного двору.
При зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по вулиці 1-го Травня, 33, с. Студінка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. Але нотаріус роз'яснила, що видати свідоцтво вона не може, оскільки згідно п. 4.15 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а жоден з вищезазначених документів не був поданий. Оскільки батько за життя не оформив права власності на житловий будинок, тому вони змушені звертатися до суду про визнання їх власниками спадкового майна.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_4К позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3сільської ради у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, та не заперечував проти задоволення позовних вимог, справу розглянути без участі представника.
Суд, заслухавши позивача, представника позивачів та дослідивши матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого:
Відповідно до частини четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України. Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову, суд виходить з такого.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (пункт 1 частини другої статті 16, частина перша статті 328 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). На земельні ділянки громадяни набувають право власності, зокрема, на підставі прийняття спадщини (пункт «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України); право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Перехід прав та обов'язків ( спадщина ) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців ) є спадкуванням (ст. 1216 ЦК України ), яке здійснюється за заповітом або за законом ( 1258 ЦК України).
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що 16 квітня 2005 року помер член колгоспного двору ОСОБА_5. Після його смерті позивачам залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований по вул. 1-го Травня, 33, с. Студінка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2008року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5.(а.с.11)
Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області №503 від 18.10.2018року станом на 13.08.1990року членами колгоспного двору по вулиці 1-го Травня с. Студінка Новгород-Сіверського району Чернігівської області були голова ОСОБА_5 дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_6М.(а.с.5)
Згідно свідоцтва про шлюб серії ІІ-ЕЛ № 329325 від 22.08.1992р. ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_1М(а.с.7)
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами по справі, враховуючи положення ч.3 ст. 200, ч.4 ст.206 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 372 ЦК України, та те, що представник відповідача повністю визнав вимоги позивача і не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача ухваливши рішення у підготовчому судовому засіданні. Щодо питання судових витрат то відповідно до п.9 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд повністю покладає судові витрати на позивачів, що ними і зазначено при поданні позову. Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 355, 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на будинок та господарські будівлі - задовольнити.
Визнати право спільної часткової власності, на житловий будинок із надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: вулиця 1-го Травня, 33, с. Студінка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області у наступних розмірах:
-2/3 частки в праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1)
-1/3 частку в праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.І.Іващенко