Справа № 739/1908/18
Номер провадження 2/739/661/18
11 грудня 2018 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка А.І.
секретаря - Неживець К.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. 17.02.2007 р. померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина. До спадкової маси входить житловий будинок із надвірними будівлями, які розташовані за адресою - вулиця Колгоспна, 21, с. Лоска, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.
У листопаді 2018 р. вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по вулиці Колгоспна, 21, с. Лоска, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. Але нотаріус роз'яснила, що видати свідоцтво вона не може, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, тому він змушений звертатися до суду про визнання його власником спадкового майна.
В судове засідання позивача не з'явилася, але надала суду заяву в якій, просить позов задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2сільської ради у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, та не заперечував проти задоволення позовних вимог, справу розглянути без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України. Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову, суд виходить з такого.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (пункт 1 частини другої статті 16, частина перша статті 328 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). На земельні ділянки громадяни набувають право власності, зокрема, на підставі прийняття спадщини (пункт «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України); право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Перехід прав та обов'язків ( спадщина ) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців ) є спадкуванням (ст. 1216 ЦК України ), яке здійснюється за заповітом або за законом ( 1258 ЦК України).
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що 17.02.2007 року померла мати позивача, ОСОБА_3. Після її смерті позивачу залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул. Колгоспна, 21, с. Лоска Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Згідно роз'яснення нотаріуса позивачу роз'яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ.
Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області №1171 від 23.10.2018року власником будинку за адресою вулиця Колгоспна, 21, с. Лоска Новгород-Сіверського району Чернігівської області обліковується за померлою ОСОБА_3 та на момент смерті разом з нею проживала її дочка ОСОБА_1С 16.03.1947року народження..(а.с.8)
Згідно довідки КП Новгород-Сіверське МБТІ від 26.05.2016року станом на 31.12.2012 року будинок по вулиці Колгоспна, 21, с. Лоска зареєстрований за ОСОБА_3.(а.с.8)
Згідно свідоцтва про народження серії ЯР №450941 ОСОБА_4. 16.03.1947року народження є дочкою ОСОБА_3П.(а.с.7)
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-ЕЛ №133457 від 07.11.2018року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1С.(а.с.27)
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами по справі, враховуючи положення ч.3 ст. 200, ч.4 ст.206 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 372 ЦК України, та те, що представник відповідача повністю визнав вимоги позивача і не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача ухваливши рішення у підготовчому судовому засіданні.
Щодо питання судових витрат то відповідно до п.9 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд повністю покладає судові витрати на позивача, що ним і зазначено при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142 197, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 355, 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: вулиця Колгоспна, 21, с. Лоска, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.І.Іващенко