13 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/1337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Міщенка І.С., Чумака Ю.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 (головуючий суддя Барбашова С.В., судді Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 (суддя Байбак О.І.) у справі № 922/1337/18
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Салтівський"
про стягнення 83 529,96 грн,
26.11.2018 Харківська міська рада через Східний апеляційний господарський суд подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі № 922/1337/18.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн, а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 176 200,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення 83 529,96 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2018 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) справа № 922/1337/18 є малозначною.
Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктами "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що стягнення Харківською міською радою недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою виражає суспільний інтерес, оскільки збільшення надходжень до бюджету міста сприяють соціально-економічному розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність усієї територіальної громади міста. Крім того, скаржник вважає, що справа № 922/1337/18 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції відійшов від правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України.
Суд відхиляє посилання скаржника в касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду в інших справах № 916/2344/17, № 916/2956/17, № 916/170/18, Верховного Суду України у справі №639/5781/15-ц, Вищого господарського суду України у справі № 922/2097/16, оскільки у даній справі суди, вирішили спір з урахуванням конкретних обставин справи та дійшли висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача з огляду на бездіяльність позивача.
Тому наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності втрутитися у фактичну складову рішень, ухвалених щодо нього судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1337/18 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у вказаній справі.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи - копію ухвали.
3. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Міщенко І.С.
Чумак Ю.Я.