Справа № 357/13313/18
2-н/357/1803/18
Категорія 6
07 грудня 2018 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про видачу судового наказу,-
08.11.2018 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою і просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість за надані комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву води в розмірі 6 295,83 грн., суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 941,37 грн. та три відсотки річних в сумі 284,71 грн.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак, виходячи з наданого КП БМР «Білоцерківтепломережа» розрахунку, заявник просить стягнути з боржника заборгованість починаючи з 01.10.2015 року по 01.09.2018 року, тобто, заявлені вимоги виходять за межі строку позовної давності, що визначені ст.257 ЦК України.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
А тому у зв'язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності, та враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву води починаючи з 01.10.2015 року по 01.09.2018 року не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165, 166 ЦПК України, суд,-
Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву води.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
СуддяОСОБА_2