Справа № 357/12268/18
Провадження 2/357/4281/18
Категорія 45
03 грудня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Александрова А. С.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (колишня Мічуріна) в місті Біла Церква Київської області, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу квартири від 27.11.2006 року. У вказаній квартирі зареєстрован Відповідач. Проте ОСОБА_2 з січня 2010 року не проживає в квартирі витрат на утримання квартири не несє. Відповідач проживає за іншою адресою.
Посилаючись на приписи ст.ст.386, 450 ЦК України Позивач просить визнати Відповідача такима, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №1 в будинку №3 по вул.Левка Семиренка (колишня Мічуріна) в місті Біла Церква Київської області.
Оскільки дана справа є малозначною, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 05.11.2018 року постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні Позивач підтримав заявлені вимоги. Надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с.14).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що являється сусідкою сторін по справі. Відповідача ніколи не бачила у будинку, якби Відповідач проживав в даному будинку то вона про це знала, оскільки в під'їзді лише вісім квартир.
Суд, вислухавши пояснення Позивача та свідка, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (колишня Мічуріна) в місті Біла Церква Київської області, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу квартири від 27.11.2006 року та витягом з державного реєстру правочинів №3221586 від 27.11.2006 року (а.с. 4-5).
Відповідно до відмітки про реєстрацію в паспорті, Позивач зареєстрован за адресою: вулиця ОСОБА_4 (колишня Мічуріна) квартира №1 будинку №3 в місті Біла Церква Київської області з 27.06.2018 року (а.с.3).
Згідно із довідкою №6091 від 17.10.2018 року, виданою управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, в квартирі АДРЕСА_2 (колишня Мічуріна) в місті Біла Церква Київської області, яка належить ОСОБА_1, зареєстрован ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 29.01.2010 року) (а.с. 6).
Таким чином, відповідач у вказаній квартирі не проживає та витрат на утримання квартири не несе. При цьому, він не є ані власником, ані співвласником цього нерухомого майна.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Такими чином, Позивачем у справі доведено що Відповідач більше року не проживає у спірній квартирі, витрат по утриманню квартири не несе, а тому враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263 - 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою №1 в будинку №3 по вулиці Левка Семиренка (колишня «Мічуріна») в місті Біла Церква, Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
СуддяОСОБА_5