Справа № 357/11972/18
Провадження 2/357/4197/18
Категорія 45
29 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Александрова А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення,-
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - «Відповідачі») про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою про право власності від 13.03.1992 року №137 виданою ЖБК «Юбілейний». У вказаній квартирі зареєстровані Відповідачі - син та його дружина (невістка). Проте син ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 з травня 2016 року не проживають в квартирі витрат на утримання квартири не несуть. Відповідачі проживають за іншою адресою.
Посилаючись на приписи ст.ст.386, 450 ЦК України Позивач просить визнати Відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою №62 в будинком №5 по вул.Січневий прорив в місті Біла Церква Київської області.
Оскільки дана справа є малозначною, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 01.11.2018 року постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без її присутності, заяву підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с.27).
В судове засідання відповідачі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи вважаються повідомленими належним чином, про причини неявки не повідомили, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило (а.с.25-26).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою про право власності від 13.03.1992 року №137 виданою ЖБК «Юбілейний» (а.с. 6).
Відповідно до відмітки про реєстрацію в паспорті, Позивач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 будинку №5 в місті Біла Церква Київської області з 25.09.1971 року (а.с.10).
Згідно із довідкою №4733 від 02.10.2018 року, виданою управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, в квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, зареєстрован ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 25.09.1971 року) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 09.10.2008 року) (а.с. 12).
Таким чином, відповідачі у вказаній квартирі не проживають та витрат на утримання квартири не несуть. При цьому, вони не є ані власникаи, ані співвласниками цього нерухомого майна.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Такими чином, Позивачем у справі доведено що Відповідачі більше року не проживають у спірній квартирі, витрат по утриманню квартири не несуть, а тому враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263 - 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування квартирою №62 будинку №5 по вулиці Січневий прорив в місті Біла Церква Київської області.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користування квартирою №62 будинку №5 по вулиці Січневий прорив в місті Біла Церква Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04.12.2018 року.
СуддяОСОБА_4