07541, вул.Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/211/18
Справа № 356/601/18
13.12.2018 року суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М., розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1 про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 006649 від 06.10.2018 року.
12.12.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції, в якому останній вказував, що з поважних причин, а саме значною віддаленістю Березанського міського суду Київської області від постійного місця здійснення ним як адвокатом діяльності, а також великою завантаженістю справами в судах м. Києва, не може з'явитись в судове засідання з розгляду справи, призначене на 17.12.2018 року, тому з метою забезпечення оперативності розгляду справи, а також дотримання та реалізації її учасниками їх прав та обов'язків, просить судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилин 17.12.2018 року, провести дистанційно у режимі відеоконференції між Дарницьким районним судом м. Києва та Березанським міським судом Київської області, доручити Дарницькому районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції за його участю, а копію постанови направити до Дарницького районного суду м. Києва для організації проведення відеоконференції.
Суд, розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як визначено ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Так, частиною 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, а також необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, відповідно до пунктів «b» і «с» частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, а також захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії п.п. 2-3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачені права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 55 рішення у справі «Гурепка проти України»).
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ "Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із яких будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що дане адміністративне правопорушення з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ, можна вважати «кримінальним», відтак, з урахуванням принципу верховенства права, повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства.
За таких обставин, у зв'язку із відсутністю передбаченого КУпАП механізму проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції, виходячи з положень ч. 1 ст. 2 КУпАП, для забезпечення оперативного та об'єктивного розгляду справи, а також забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на захист, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме ст. 336 КПК України, та здійснити судове провадження в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 2,7, 271, 276, 283-284 КУпАП України,
Клопотання адвоката ОСОБА_1 про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції - задовольнити.
Провести судове засідання, призначене на 17.12.2018 року о 15 год. 00 хв., дистанційно в режимі відеоконференції між Березанським міським судом Київської області та Дарницьким районним судом міста Києва.
Дарницькому районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання за участю адвоката ОСОБА_1 в режимі відеоконференції.
Копію ухвали негайно надіслати до Дарницького районного суду міста Києва для організації виконання та адвокату ОСОБА_1 - для відома.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя :ОСОБА_3