Ухвала
05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 331/6927/16-ц
провадження № 61-29657св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, у складі судді Жукової О. Є., від 14 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., ОСОБА_4 , від 11 липня 2017 року,
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що її син ОСОБА_5 25 серпня 2014 року загинув під час виконання бойового завдання при участі в антитерористичній операції на території Донецької області. 03 жовтня 2014 року вона отримала частину встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця. Частина вказаної одноразової грошової допомоги належить до виплати її колишньому чоловіку ОСОБА_2 . Оскільки відповідач ОСОБА_2 , який є батьком її загиблого сина ОСОБА_5 , пішов з сім'ї в 1989 році, ухилявся від обов'язку щодо утримання та виховання сина, вважає, що він із застосуванням за аналогією закону положень статті 1224 ЦК України має бути усунений від права на отримання державної грошової допомоги.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд усунути ОСОБА_2 від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 . Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України усунути ОСОБА_2 від прав на пільги, встановлені статусом члена сім'ї загиблого відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року провадження по справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України усунути ОСОБА_2 від прав на пільги, передбачені статусом члена сім'ї загиблого відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позов у цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір у цій частині є публічно-правовим.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спір між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерством оборони України в частині зобов'язання вчинити певні дії не відноситься до компетенції загального суду і підлягає розгляду адміністративним судом за правилами КАС України.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_1 про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю сина військовослужбовця не є спадщиною у розумінні положень ЦК України, тому до цих правовідносин не можуть застосовуватися положення щодо спадкування, зокрема статті 1224 ЦК України щодо усунення від спадкування. Крім того, ОСОБА_2 вже була виплачена одноразова грошова допомога.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року - залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що до цих правовідносин не можуть застосовуватись положення щодо спадкування, зокрема статті 1224 ЦК України щодо усунення від спадкування. При вирішенні даної справи місцевим судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
У касаційних скаргах (представником заявника було подано дві касаційні скарги) представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року і ухвалити нове рішення або змінити рішення по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга, яка була подана на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року, винесену за результатами його апеляційного перегляду,мотивована тим, що судові рішення є незаконними, оскільки суди не застосували до спірних правовідносин аналогію права, а саме положення статті 1224 ЦК України.
Касаційна скарга, яка була подана на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року, постановлену за результатами апеляційного перегляду ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року, мотивована тим, що залишаючи без змін вказану ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що спір між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерством оборони України у частині зобов'язання вчинити певні дії не відноситься до компетенції загального суду і підлягає розгляду адміністративним судом за правилами КАС України, оскільки є публічно-правовим. На думку заявника, спір у цій частині підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки вимог до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності заявлено не було.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року.
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 направлено заперечення на касаційну скаргу, які мотивовано тим, що представник позивача посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при вирішення спору, однак не пояснює, у чому саме полягають ці порушення.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця, зобов'язання вчинити дії, призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.
До суду касаційної інстанції представником позивача було подано дві касаційні скарги, в межах однієї справи, у одній із яких представник позивача послався на порушення правил предметної юрисдикції.
Заявлені позовні вимоги, у частині яких провадження закрите (зобов'язання вчинити дії), та у розглянутій по суті частині позовних вимог (усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця) є взаємопов'язаними. Одним із судових рішень, з яким не погоджується позивач у цій справі, є ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року, постановлена за результатами апеляційного перегляду ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року про закриття провадження у справі. Це судове рішення оскаржується позивачем з підстав порушення правил юрисдикції.
Оскільки у цій справі оскаржується судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вказана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 402, 403, 404 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про усунення від права на отримання державної грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця, зобов'язання вчинити дії, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2017 рокупередати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник
СуддіО. В. Білоконь
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта