Іменем України
12 грудня 2018 року
Київ
справа №П/811/1470/16
провадження №К/9901/22094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 811/1470/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Коршуна А. О., суддів: Панченко О. М., Чередниченка В. Є.
І. Суть спору
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУНП в Кіровоградській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області № 662 від 28 вересня 2016 року "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та покарання винних" в частині притягнення оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області № 231 о/с від 30 вересня 2016 року "По особовому складу" в частині звільнення оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, та поновити на посаду в органах поліції;
1.3. стягнути з ГУНП в Кіровоградській області на користь позивача грошове утримання за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 07 листопада 2015 року обіймав посаду оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції.
2.1. Однак, наказом ГУНП в Кіровоградській області від 30 вересня 2016 року № 231 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
2.2 Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), чим порушено вимоги пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, статей 19, 68 Конституції України, статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), у зв'язку з чим допущено свідоме ігнорування вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, що полягло у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
2.3. Позивач наголошує, що застосоване до нього стягнення у виді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і не співмірне з тяжкістю вчиненого правопорушення.
2.4. Вважаючи, що ГУНП в Кіровоградській області не враховано попередньої поведінки позивача, ставлення до виконання службових обов'язків, а також факту визнання останнім своєї вини, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Починаючи з 07 листопада 2015 року, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції.
4. Доповідною запискою заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Ткачонок Д. Г. від 01 вересня 2016 року повідомлено т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області полковника поліції Кондрашенка С. Г., про те, що 01 вересня 2016 року під час проведення співбесіди із оперуповноваженим кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 атестаційною комісією № 13 встановлено, що 29 травня 2016 року працівниками УПП у місті Кіровограді ДПП НПУ задокументовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом "ЗАЗ VIDA", д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння.
5. Наказом ГУНП в Кіровоградській області № 547 від 01 вересня 2016 року призначено проведення службового розслідування на підставі постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 червня 2016 року у справі № 405/4440/16-п за фактом вчинення оперуповноваженим кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
6. Так, в ході проведеного службового розслідування встановлено, що 30 травня 2016 року о 4:35 год. на перехресті вулиць В.Чміленка та Пашутінської у місті Кіровограді увагу інспекторів роти № 2 УПП у місті Кіровограді ДПП НПУ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 привернув автомобіль «“ЗАЗ VIDA”, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням як у подальшому було встановлено ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку. При цьому характер руху викликав підозру у спроможності водія керувати даним транспортним засобом, тому працівники УПП увімкнули проблискові маячки синього та червоного кольору, а також подали спеціальний звуковий сигнал, що є сигналом до зупинки транспортного засобу. Після того як водій зупинився ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до водія, відрекомендувалися та відповідно до статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" повідомили причину зупинки та висловили вимогу пред'явити для перевірки документи передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху. Під час спілкування із водієм зупиненого транспортного засобу ОСОБА_7 відчув різкий запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 та запідозрив у тому, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 висловив водію вимогу щодо проходження в установленому порядку огляду для встановлення факту алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest" або проходження такого огляду у медичному закладі. Проте ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки категорично відмовився, водночас погодившись пройти вказаний огляд у медичному закладі. Таким чином ОСОБА_1 було доставлено до КЗ "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер" для проходження медичного огляду на стан сп'яніння і відповідно до висновку медичного огляду у позивача виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
7. Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 останнім надано працівникам УПП недостовірні відомості про місце роботи, що було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Після ознайомлення зі складеним протоколом ОСОБА_1 погодився з ним та зазначив, що вжив пляшку пива об'ємом 0,5 літри.
8. Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 червня 2016 року у справі № 405/4440/16-п визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу 3400,00 грн., при цьому ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненні правопорушення визнав повністю.
9. В ході службового розслідування також встановлено, що ОСОБА_1 не повідомив свого безпосереднього керівника - начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Завітневича Ю. О. про вказану подію, яка мала місце 30 травня 2016 року та про результати розгляду Ленінським районним судом міста Кіровограда справи № 405/4440/16-п.
10. Відповідно до висновку про результати службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1, який затверджено 28 вересня 2016 року т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області полковником поліції С. Г. Кондрашенко за порушення вимог транспортної дисципліни, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, статей 19, 68 Конституції України, статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту та допущення свідомого ігнорування вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, що полягло у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння запропоновано звільнити зі служби в поліції оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1
11. За результатами проведеного службового розслідування у зв'язку з виявленими обставинами, ГУНП в Кіровоградській області видано наказ № 662 від 28 вересня 2016 року "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та покарання винних", згідно з пунктом 1 оперуповноважений кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби в поліції.
12. В подальшому 29 вересня 2016 року начальником управління (карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області майором поліції Хвостовим В. О. внесено подання про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
13. Наказом ГУНП в Кіровоградській області № 231 о/с від 30 вересня 2016 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.
14.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП в Кіровоградській області від 28 вересня 2016 року № 662 "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та покарання винних" стосовно звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1.
14.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Кіровоградській області від 30 вересня 2016 року № 231 о/с в частині звільнення зі служби в поліції з 30 вересня 2016 року лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області.
14.3. Поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області з 01 жовтня 2016 року.
14.4. Стягнуто з ГУНП в Кіровоградській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8230,14 гривень.
15. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення не співмірний вчиненому проступку, застосований необґрунтовано та непропорційно. При цьому дії ОСОБА_1 не можуть розцінюватися як такі, що дискредитують звання поліцейського.
17. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність оскаржуваних наказів щодо звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки за результатами службової перевірки, яка проведена з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), що є визначальним для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції, оскільки працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції, які, приймаючи присягу, приймають й обов'язок своїми діями сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, а скоєний позивачем вчинок призвів до приниження професійної репутації та авторитету органів внутрішніх справ, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для визнання наказів відповідача протиправними.
IV. Касаційне оскарження
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
19. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції, що до позивача був застосований крайній (найсуворіший) захід дисциплінарного стягнення, але не безальтернативний з огляду на підставу, яка слугувала його застосуванню. Стверджує, що лише вчинення корупційного правопорушення однозначно унеможливлює подальше перебування на службі в органах поліції. Вчинення ж адміністративного правопорушення, як у випадку з позивачем, є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак при обранні виду стягнення відповідач мав би врахувати усі обставини, які впливають на тяжкість покарання, насамперед, особу правопорушника і його характеристику на службі, що не було зроблено.
20. Водночас, у запереченні на касаційну скаргу представник ГУНП в Кіровоградській області вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом та Положенням № 114.
26. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
27. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.
28. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
28.1. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
29. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.
30. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
31. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
32. В силу частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім»я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
33. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
34. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
35. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що 30 травня 2016 року він вчинив проступок, який полягав у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за фактом якого складено протокол про адміністративне правопорушення.
36. За наслідками розгляду справи № 405/4440/16-п Ленінським районним судом міста Кіровограда прийнято постанову від 13 червня 2016 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу 3400,00 гривень.
37. З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, встановлені судом, зокрема, у постанові по справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення проступку і вина позивача у його скоєнні є обов'язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду.
38. Аналогічні положення містяться у частині шостій статті 78 КАС України.
39. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд має на меті підкреслити, що факт вчинення позивачем проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є доведеним і позивач це також визнає. Тобто спору щодо того, чи вчинив позивач проступок немає, натомість у цій справі спірні наказ про звільнення з органів поліції суди оцінювали в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
40. Так, обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим і обов'язком, у цьому випадку, ГУНП в Кіровоградській області необхідно було врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків, рівень кваліфікації.
41. Верховний Суд не має обґрунтованих підстав вважати, що за встановлених в цій справі обставин відповідач свого обов'язку не виконав. У цьому зв'язку потрібно зауважити, що позивача, працівника поліції, який на той час обіймав посаду оперуповноваженого кримінальної поліції ГУНП в Кіровоградській області, визнано винним у тому, що він перебував за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння. Такий проступок, на думку Верховного Суду, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема, щодо заборони керування в стані алкогольного сп'яніння, є категорично неприпустимо, особливо для працівника поліції.
42. За такого правового врегулювання на обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржуваних наказів в частині звільнення позивача зі служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об'єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.
43. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
44. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
45. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VII. Судові витрати
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
О. В. Білоус