Справа № 755/17714/18
"29" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Гончарука В.П.
за участі серетаря Краснової І.В.
за участі сторін
представника позивача Налімов Т.О.
відповідача ОСОБА_3,
представників відповідача ОСОБА_4,, ОСОБА_5
перекладача Муродов Т.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до Громадянина Таджикистану ОСОБА_3 про продовження строку затримання,
Представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до громадянина Таджикистану ОСОБА_3 про продовження строку затримання. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач прибув на територію України у м. Київ в 2016 році у приватних справах. Після закінчення терміну перебування на території України вчасно не виїхав тому, що не було грошей на квиток, у зв'язку з чим пішов підробляти продавцем продуктів біля станції метро «Житомирська», де його і було виявлено працівниками Святошинського УП ГУ НП України у м. Києві. Враховуючи вимоги діючого законодавства, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд продовжити строк затримання громадянина Таджикистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на три місяці, а саме - до 29 листопада 2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд продовжити строк затримання видворити за межі України громадянина Таджикистану ОСОБА_3 строком на 6 місяців, мотивуючи це тим, що відповідач не надає про себе правдаві анкетні дані в зв»язку з чим виникають труднощі в індентифікації його особи.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, але при цьому вказав, що документи він придбав у заборонений законом спосіб, які в послідуючому також стратив.
На даний час у нього відсутні будь які документи, що підтверджують його особу, але при цьому зазначає, що він є громадянином Таджикістану, але не має наміру повертатися на батьківщину.
Вказана позиція була підтриман представником позивача, щодо не визнання позову, обгрунтовуючи вказану позицію тим, що вказаний позов не грунтується на вимогах чинного законодавства.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2017 року стосовно Громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.н., було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 06.11.2017 уповноваженою посадовою особою було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, штраф сплачено.
06.11.2017 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.н. та встановлено термін для виїзду до 15.11.2017 року.
29.11.2017 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства в міграційній сфері співробітниками Святошинського УП ГУ НП України у м. Києві, спільно із працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві на території міста Києва був виявлений Громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, без документів посвідчуючи особу, та документів на право перебування на території України.
29.11.2017 року на підставі ст. 30 Закону звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва позовною заявою до громадянина Таджикистану ОСОБА_3, щодо затримання та поміщення до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України із подальшим видворенням з території України.
29.11.2017 року Дніпровський районний суд м. Києва задовольнив позов Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.н., про примусове видворення з України.
Зважаючи на те, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не має документа, який дає йому право на виїзд з України, ГУ ДМС України в місті Києві відповідно до пункту 2.7. Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС України, СБ України та АДПС України від 23.04.2012 № 353/271/150,щодо ідентифікації та документування іноземця неодноразово зверталось до посольства Республіки Таджикистан, а саме: 04.01.2018 року до Посольства Республіки Таджикистан в Україні направлено лист за № 8001.23.1-20037/80.2 про те, що ОСОБА_3 був поміщений до ПТПІ для забезпечення примусового видворення з клопотанням про оформлення його свідоцтва для повернення на батьківщину.
07.02.2018 року до Посольства Республіки Таджикистан в Україні повторно направлено лист за № 8001.23.1-3161/80.2 про те, що 29.11.2018Дніпровським районним судом міста Києва було винесено Постанову про затримання з подальшим видворенням громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та клопотанням щодо оформлення його свідоцтва для повернення на батьківщину.
04.05.2018 року до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві надійшов лист з Посольства Республіки Таджикистан в Україні, стосовно того, що за адресно - довіковим бюро ПРС МВС Республіки Таджикистану громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 не значиться і громадянином Таджикистану не являється.
04.06.2018 року, у зв'язку з надсиланням заяви-пояснення від іноземця відносно проживання на території Таджикистану, Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві було повторно надіслано лист на посольство Таджикистану з додаванням зазначеного документу, однак відповідь не надходили до нинішнього часу.
У зв'язку з викладеним було направлено лист на Департамент консульської служби МЗС України про надання допомоги в ідентифікації особи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, від 18.07.2018 року №8001.23.1-19354/80.1-18також на адресу Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України надсилався повторно лист з приводу наданні допомоги з ідентифікації іноземця від 16.07.2018 року №8001.23.1/4560-18 , однак відповідь по теперішній час не надходила.
Під час перебування в ПТПІ ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Позовна заява про затримання іноземців та осіб без громадянства подається територіальним органом чи підрозділом Державної міграційної служби України відповідно до частини першої статті 289 КАСУ до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Частиною 11 статті 289 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Основним законодавчим документом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». На виконання вимог вказаного Закону 23.04.2012 року спільним наказом № 353/271/150 Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України було затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства. Вказана Інструкція визначає порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст. 2 КАС України).
Частиною 1 статті 295 КАС України, передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
З урахуванням вище наведеного суд допускає по даній справі негайне виконання судового рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про під ставність та обґрунтованість адміністративного позову та задоволення вимог позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2-3,5-10,72-77, 245-246, 288, 295, 297 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 2, 15-16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,
Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (Код ЄДРПОУ 37768863, адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) до громадянина Таджикистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) про продовження строку затримання задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на три місяці, а саме до 28 лютого 2019 року.
Рішення звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 4 грудня 2018 р.
Суддя