Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 грудня 2018 р. Справа№200/12094/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, зобов'язання провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за померлого чоловіка
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка ОСОБА_2, померлого 15.03.2017 року, зобов'язання провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, ОСОБА_2, померлого 15.03.2017 року.
Період недоотриманої пенсії в позові не зазначено.
В обґрунтування позову зазначає, що у період з 19.12.2002 року по 15.03.2017 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який значився на обліку відповідача як ветеран військової служби, та який помер 15.03.2017 року.
Позивач двічі - 27.07.2018 року та 02.08.2018 року як спадкоємець звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявами про виплату недоотриманої пенсії чоловіка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.04.2018 року. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 у видачі недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з підстав пропуску шестимісячного строку звернення після смерті пенсіонера, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважає, що у відповідача не було правових підстав для такої відмови, оскільки вона отримала свідоцтво про смерть чоловіка 30.08.2017 року, а набула спадщину згідно свідоцтва від 04.04.2018 року. Такі дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її померлого чоловіка позивач вважає протиправними. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03 грудня 2018 року. Також ухвалою відстрочено сплату судового збору.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.
Відповідачем надано письмовий відзив від 30.11.2018 року № 15698/07-2 (а.с. 33-34). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія йому виплачена по 30 серпня 2017 року.
Виплата недоотриманої пенсії здійснюється відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зокрема, суми недоотриманої пенсії не включаються до складу спадщини і виплачуються, якщо звернення членів сім'ї померлого за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Дізнавшись про смерть, 21 вересня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області закриває особовий рахунок ОСОБА_2 з 01 серпня 2017 року, про що складено відповідний атестат.
Зазначає, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
Оскільки управління не володіло інформацією про смерть ОСОБА_2, то пенсійні виплати йому були перераховані по липень 2017 року включно.
22.09.2017 року відповідач спрямував до ДОУ АТ «Ощадбанк» лист про відкликання коштів із пенсійних виплат ОСОБА_2 за період з квітня по липень 2017 року, проте банк повідомив про відсутність коштів.
Крім того, відповідач 02.02.2018 року направив лист до Першої Бахмутської державної нотаріальної контори з інформацією про те, що недоодержаних пенсійних виплат у ОСОБА_2 немає.
Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії ВЕ № 566711 (а.с. 11). Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 звор.бік).
Позивач має право на пенсію за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення АВ № 001795, видане 02.09.2003 року (а.с. 18).
Згідно довідки від 06.09.2017 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу у м. Бахмут Донецької області (а.с. 13).
Відповідно до свідоцтво про одруження І-НО № 147837, повторно виданого виконкомом Булавинської селищної ради м. Єнакієве Донецької області 03.01.2002 року у період з 19.12.1987 року по 15.03.2017 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 16), який помер 15.03.2017 року, що доведено свідоцтвом про смерть І-НО № 999294, виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 30.08.2017 року (а.с. 17).
ОСОБА_2 перебував на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджено посвідченням, виданим Донецьким облвоєнкоматом 21.04.2003 року (а.с. 16).
Згідно атестату № 1210 від 21.09.2017 року ОСОБА_2 було знято з обліку на підставі актового запису від 30.08.2017 року (а.с. 35).
Позивач оформив право на спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2018 року ННА 044209, виданого державним нотаріусом Першої Бахмутської державної нотаріальної контори (а.с. 20). Спадщина складається з грошових внесків з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями в АТ «Ощадбанк».
При цьому, листом від 02.02.2018 року № 1303/03-2 відповідач повідомив Першу Бахмутську державну нотаріальну контору про те, що недоодержаних пенсійних виплат у ОСОБА_2 немає (а.с. 36).
Однак, ОСОБА_1 все одно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як спадкоємець з заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.04.2018 року та отримала відповідь від 10.08.2018 року № 3061-Г-01 про відмову з підстав пропуску шестимісячного строку звернення після смерті пенсіонера, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 21).
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Порядок виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентовано статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, згідно з частинами 1-3 вказаної статті суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, з огляду на зміст наведених положень Закону, суми неодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_2 помер 15.03.2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-НО № 999294, виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 30.08.2017 року.
Зважаючи на наведені вище положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для отримання неодержаної ОСОБА_2 пенсії ОСОБА_1 повинна була звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з відповідною заявою про перерахунок недоотриманої пенсії до спливу шести місяців з дня смерті ОСОБА_3, тобто до 15.09.2017 року.
Однак, позивач, в зазначений строк до відповідача не звернувся. Будь-яких доказів протилежного суду не надано.
Також, з огляду на зміст частини 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
За вказаних обставин, у відповідача відсутні підстави для виплати ОСОБА_4 недоодержаної пенсії ОСОБА_2
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за приписами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
ОСОБА_1 не повідомила відповідача про смерть чоловіка, тому на картковому рахунку померлого ОСОБА_2 утворилася переплата після його смерті за період: квітень 2017 року - липень 2017 року, яку Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області намагалося повернути, скерувавши на адресу Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» лист від 22.09.2017 року (а.с. 40). Однак, банк повідомив відповідача листом від 26.09.2017 року про відсутність коштів на рахунку померлого (а.с. 39).
Позивач 05.04.2018 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про надання допомоги на поховання (а.с. 41). Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 09.11.2018 року повідомило ОСОБА_4, що з поточного рахунку ОСОБА_2 було безпідставно знято пенсійні виплати з квітня 2017 року по липень 2017 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед пенсійним фондом, яка потребує погашення (а.с. 38). Тільки після повернення знятих коштів у сумі 10723,20 гривень ОСОБА_1 було виплачено допомогу на поховання ОСОБА_2 у сумі 16804,80 гривень, про що свідчить повідомлення від 14.05.2018 року (а.с. 37).
Відтак, позивач ОСОБА_1, звертаючись з даним позовом до суду, знала про відсутність недоотриманих померлим ОСОБА_2 сум пенсії, більш того, повернула Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області зняту з його картки пенсію, помилково нараховану відповідачем вже після смерті ОСОБА_2
Наведене свідчить про зловживання з боку позивача ОСОБА_1 чи її представника - адвоката ОСОБА_5 правами позивача та про безпідставно поданий позов.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка ОСОБА_2, померлого 15.03.2017 року, зобов'язання провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, ОСОБА_2, померлого 15.03.2017 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року суд, враховуючи майновий стан позивача та те, що позивач є пенсіонером, відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 139 КАС України, суд стягує судові витрати з судового збору з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 86401, Донецька область, м. Єнакієве, селище Булавинське, АДРЕСА_1; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки від 06.09.2017р. № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: 84507, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, зобов'язання провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за померлого чоловіка - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України судові витрати з судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 грудня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.