Справа № 539/2985/18
Провадження № 1-кп/539/343/2018
13 грудня 2018 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018170240000583 від 12.05.2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, з середньою освітою, є інвалідом 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України надійшло до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 22 серпня 2018 року у справі призначено відкрите судове засідання на 13.12.2018 року.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2018 року до ОСОБА_5 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2019 року до 16 години 00 хв.
Таким чином, 10 січня 2019 року закінчується строк обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу і виникає необхідність вирішення питання щодо подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Водночас, розглянути кримінальне провадження в строк до закінчення дії обраного запобіжного заходу не видається можливим в зв'язку з значним об'ємом наявних у ньому матеріалів.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися, а закінчити розгляд справи на цей час неможливо.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували. Захисник зауважив, що на даний час всі свідки по справі допитані, крім легендованого оперативного покупця, до якого ОСОБА_5 не має ніякого доступу, як і до усіх інших доказів, а тому підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу відсутні. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисником заявлено клопотання про зняття арешту з речового доказу пластикової банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк», яка є пенсійною карткою обвинуваченого, а пенсія є законним засобом існування і на неї в будь-якому разі не розповсюджується конфіскація. Просив передати картку на зберігання свідку по справі ОСОБА_6 , який є добрим знайомим обвинуваченого і на даний час ним опікується.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зняття арешту з банківської картки, зауважив, що арешт на банківський рахунок, на який перераховується пенсія обвинуваченому, не накладався.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника суд вважає за необхідне продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання особою своїх обов'язків. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається в таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, корисливий характер діяння, суд вважає за необхідне визначити йому заставу в сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 88100,00 грн. В разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.
Щодо клопотання захисника та обвинуваченого про зняття арешту з речового доказу пластикової банківської кредитної картки ПАТ КБ «Приватбанк» суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Тобто, за вказаною нормою речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, можуть бути повернуті лише власнику або законному володільцю, а не будь-якій іншій особі. Крім того, сама по собі банківська картка не є рахунком, на який надходять будь-які виплати, в тому числі і соціальні. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 жодним чином не обмежений у праві видачі довіреності на ім'я уповноваженої ним особи на право користування своїм рахунком, а тому клопотання про зняття арешту з речового доказу є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 177, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 лютого 2019 року.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 88100,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто гривень), яка може бути внесена до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зняття арешту з речового доказу - відмовити.
Копію ухвали направити до Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, до ДУ «Полтавська УВП (№ 23)» та негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1