13 грудня 2018 року Справа № 160/8862/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомКалашника ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(далі - відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльностіГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3;
-визнання протиправною бездіяльностіГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вікомКалашник ОСОБА_4;
- зобов'язанняГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 07.10.2009 р., як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р.;
- зобов'язанняГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, починаючи з 07.10.2009 р., як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог в позові позивачами зазначено наступне. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримували пенсію за віком. Виплату пенсії позивачам призупинено в зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю. Представник позивачів звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявами про перерахування та відновлення виплати пенсії з 07.10.2009 р. Рішеннями органу Пенсійного фондув задоволенні заяв відмовлено. Позивачі вважають, що мають право на поновлення виплати пенсії на підставі рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р., яким визнано неконституційними положення п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому відмова відповідача перерахувати та відновити виплату пенсії є безпідставною та такою, що суперечить положенням чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідача зобов'язано надати відзив на позовну заяву.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 є громадянином України, який до виїзду на постійне місце проживання за кордон проживав в м. Нікополі за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 є громадянкою України, яка до виїзду на постійне місце проживання за кордон проживала в м. Нікополі за адресою: АДРЕСА_1.
12 квітня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю (а.с.28) звернулись до ОСОБА_5 з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про поновлення виплати пенсій, в яких просили: перерахувати, поновити з 07.10.2009 р.із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити запити недостатніх для поновлення виплати пенсії документів.
ОСОБА_5 з питань призначення та перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2018 року №451/03-18 гр. ОСОБА_3 відмовлено у поновленні виплати пенсії з підстав того, що заявник проживає за межами України, а Угода у сфері пенсійного забезпечення громадян між Україною та Республікою Ізраїль не укладена, для поновлення виплати пенсії на території України не має законних підстав. Крім того, заява про поновлення виплати пенсії не була подана пенсіонером особисто (а.с.12).
ОСОБА_5 з питань призначення та перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2018 року №450/03-18 гр. ОСОБА_2 відмовлено у поновленні виплати пенсії з підстав того, що заявниця проживає за межами України, а Угода у сфері пенсійного забезпечення громадян між Україною та Республікою Ізраїль не укладена, для поновлення виплати пенсії на території України не має законних підстав. Крім того, заява про поновлення виплати пенсії не була подана пенсіонером особисто (а.с.13).
Згідно статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Питання виплати пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року визнано неконституційним положенняп. 2 ч. 1 ст. 49, а також другого речення ст. 51 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантуватице право незалежновід того, де проживає особа, якійпризначенапенсія, - в Українічи за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 2.8 Порядку передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістятьінформаціющодо предмета доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїйсукупностідаютьзмогудійтивисновку про наявністьабовідсутністьобставинсправи, яківходять до предмета доказування.
Питання про достатністьдоказів для встановленняобставин, щомаютьзначення для справи, суд вирішуєвідповідно до своговнутрішньогопереконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право на поновлення виплати пенсії.
Припинення виплати пенсії позивачам, спираючись на той факт, що вони проживають на території іншої держави - Ізраїлю, а документів, які б засвідчили факт їх проживання на території України, надано не було, суд вважає незаконним.
Положення п. 2 ч. 1 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які передбачали припинення виплати пенсії на весь час перебування за кордоном, втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто, з дати прийняття рішення Конституційним Судом України №25-рп/2009.
Саме з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого реченнястатті 51 Закону України «Про загальнообов'язковедержавнепенсійнестрахування»виникли підстави для поновлення конституційного права осіб на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеногоЗакону, та саме з цього часу орган ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
При цьому, заява про поновлення виплати пенсії може бути подана пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно з ч. 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання вУкраїні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За таких обставин, відмови відповідача у поновленні виплати пенсії за віком та її перерахунку, з підстав того, що позивачі проживають на території іншої держави, а документи, які б засвідчили факт їх проживання на території України, відсутні; заяви подані представником позивачів - є цілком необґрунтованими та протиправними.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
При зверненні до суду позивачі сплатили судовий збір у сумі 1409,06грн.
Враховуючи той факт, що позов у даній справі задоволений в повному обсязі, судовий збір у розмірі 1409,06грн. підлягає стягненню на користь позивачів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльністьГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вікомКалашник ОСОБА_4.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 07.10.2009 р., як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р.;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, починаючи з 07.10.2009 р., як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р.
Судовий збір у розмірі 704,80грн. стягнути на користь ОСОБА_3 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Судовий збір у розмірі 704,80грн. стягнути на користь ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук