Справа № 308/7055/17
13 грудня 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю захисника ОСОБА_4
з участю законного представника ОСОБА_5
з участю представника органу опіки та піклування ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейт. поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12015070170001687, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.10.2015 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгорода, Закарпатської області, рома за національністю, громадянина України, освіта початкова незакінчена, учень 1 класу ЗОШ №13, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України ,-
В провадженні слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 перебувають розглянувши матеріали кримінального провадження №12015070170001687 від 30.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Так, із даного клопотання, погодженого із прокурором вбачається, що 29.12.2014 року приблизно о 11год. 00хв. малолітній ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, таємно з корисливих, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншою невстановленою особою, перебуваючи в с. Сторожниця Ужгородського району на території дворогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману, під приводом отримання милостині, проник до будинку за вищевказаною адресою, звідки із спальної кімнати здійснив крадіжку ювелірних виробів із злота 585 проби, а саме: 4 каблучки, 4 підвіски та пара сережок,належних потерпілій ОСОБА_11 , залишкова вартість яких, згідно з висновком експерта №23/551 від 26.10.2015 року становить 163455грн. тим самим своїми діями спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.
Сума матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_11 становить 16345грн. В ході досудового розслідування цивільний позов у кримінальному провадженні №12015070170001687 від 30.10.2015 не заявлено.
У судовому засіданні ОСОБА_8 у вчиненому щиро розкаявся, розуміючи протиправність своїх дій, що були ним вчинені. Просить звільнити його від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру.
Законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила застосувати до ОСОБА_8 примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання щодо застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_8 , який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, у вигляді застереження.
Захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до його підзахисного, примусових заходів виховного характеру, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України.
Згідно наданої суду та долучених до кримінального провадження заяви потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що така просить провести судовий розгляд за її відсутності, матеріальні претензії заявлятиме у цивільному порядку. Міру покарання просила залишити на розсуд суду.
Представники органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_8 .
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали клопотання, оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_8 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковано вірно, а його вина у вчиненні діяння - доведена.
Заслухавши пояснення неповнолітнього ОСОБА_8 , який на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку кримінальної відповідальності, його законного представника, захисника, враховуючи думку прокурора про задоволення клопотання, перевіривши докази та інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_8 , згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15 травня 2006 року, примусові заходи виховного характеру застосовують лише у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 97 КК України, до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч.2 ст.97 КК України) та при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч.1 ст.105 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
В свою чергу, стаття 105 КК України передбачає, що примусові заходи виховного характеру, перелік яких визначений частиною другою цієї статті, можуть бути застосовані до неповнолітнього.
У даному випадку суд, відповідно до п.1 ч.2 ст.105 КК України, застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру, як застереження.
Застосовуючи до ОСОБА_9 застереження, слід зазначити, що застереження, як примусовий захід виховного характеру, визначений п.1 ч.2 ст.105 КК України полягає у роз'ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Відповідно до ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що примусові заходи виховного характеру можуть бути застосовані виключно до неповнолітнього . Вони застосовуються, не лише за умови вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, а і якщо під час постановлення ухвали про застосування таких заходів, особа перебувала у неповнолітньому віці.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує те, що ОСОБА_9 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, поведінку неповнолітнього після вчинення суспільно - небезпечного діяння, а саме визнання своєї винуватості у повному обсязі та щире каяття, особу неповнолітнього, умови життя, виховання, його ставлення до вчиненого, його щире каяття, разом з тим на момент скоєння умисного суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_9 виповнилось повних 13 років, тобто він не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за вчинене діяння.
В зв'язку з цим до ОСОБА_9 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру - застереження (п. 1 ч. 2ст. 105 КК України), яке є одним із найм'якших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.
Керуючись ст.97, 105 КК України, ст.ст. 498, 500-501 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейт. поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгорода, Закарпатської області, рома за національністю, громадянина України, освіта початкова незакінчена, учень 1 класу ЗОШ №13, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Стягнути із законного представника ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 631/шістсот тридцять один/грн. 80коп.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити особі, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, її законному представникові, захиснику, потерпілому, законному представнику потерпілого та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду
На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1