79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.02.10 Справа№ 20/11
За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства МО України “Львівський проектний інститут”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПВП “Провікс”, м. Львів
про стягнення 3 854,52 грн.
Суддя П.Т.Манюк
при секретарі К.Чопко
За участю представників:
Прокурор: Покора К.В.
від позивача: не з”явився
від відповідача: Яськевич Л.А.- директор
Зміст ст.22 ГПК України особам які беруть участь у справі роз”яснено.
Суть позову: Розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства МО України “Львівський проектний інститут” до Товариства з обмеженою відповідальністю ПВП “Провікс” про стягнення 3 854,52 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2010 р.
Представник прокуратури в судове засідання з'явився.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку із погашенням відповідачем основної заборгованості.
Представник відповідача в судове засідання з”явився, вимоги суду виконав, подав докази про погашення основної заборгованості в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.04.2006 року між Державним підприємством МО України “Львівський проектний інститут” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПВП “Провікс” (відповідачем) укладено договір про надання послуг №26/6, відповідно до умов якого позивач за замовленням відповідача надає послуги по розмноженню технічної документації і виконанню палітурних робіт, а відповідач проводить оплату за кожне замовлення окремо після пред'явлення рахунку виконавцем.
Відповідач свої зобов”язання перед позивачем в повному обсязі не виконав, оплату за надані послуги здійснив частково.
На момент звернення прокурора з позовом до суду, сума основного боргу відповідача, на думку прокурора та позивача становила 3 825,52 грн.
Крім стягнення основної заборгованості, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 29,00 грн.
В судовому засіданні керівник відповідача повідомив про погашення основного боргу, позовні вимоги про стягнення 3% річних заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг на виконання умов якого Позивач надав послуги по розмноженню технічної документації і виконанню політурних робіт, та представив відповідачу рахунки від 31.08.2009 р. №67/Р та від 30.10.2009 р. №78/Р на оплату за надані послуги на загальну суму 4 325,52 грн. Відповідач свої зобов”язання по договору виконав частково, заборгованість, на думку прокурора та позивача, становила 3 825,52 грн.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позовна заява яка надійшла до господарського суду 25.01.2010 р. датована позивачем 22.01.2010 р., В той же час, як вбачається з долученого до матеріалів справи платіжного доручення № 204 оплату у розмірі 400,00 грн. відповідачем проведено 21.01.2010 р., тобто до звернення прокурора та позивача до суду, тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми в розмірі 400,00 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Крім цього, після подання позову до суду, відповідачем погашено заборгованість у сумі 3 425,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.01.2010 р. № 214 та від 25.01.2010 р. № 220. Тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем погашено повністю.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони термін оплати за надані послуги в договорі чи в наданих позивачем відповідачеві рахунках не встановили. Позивач не направляв відповідачу вимогу (претензію) про оплату наявної заборгованості, а тому у задоволені позову в частині стягнення 3% річних у сумі 29,00 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 425,52 грн. припинити.
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПВП “Провікс” (79019, м. Львів, вул. Чорноморська, 12, код ЄДРПОУ 19323792) в доход Державного бюджету України 90,65 грн. державного мита та 209,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя