79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.12.2018 Справа №914/1306/18
За позовом: Державного підприємства «Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська», присілок Солтиси, с. Сілець Сокальського р-ну Львівської області,
до відповідача: Приватного підприємця Бусигіної Тетяни Олексіївни, м. Соснівка,
про: стягнення заборгованості за користування нерухомим майном та зобов'язання відповідача звільнити приміщення та передати майно.
Суддя Козак І.Б.
при секретарі Гелеш Г.М.
Представники:
Від позивача: Титюк А.П. - голова Ліквідаційної комісії ДП «Шахта Візейська» (наказ №212 від 21.03.2017р.),
Від відповідача: Бусигіна Т.О. (паспорт серія НОМЕР_2),
Лемеха Р.І - представник (ордер ЛВ №130085 від 11.10.2018р.).
На розгляд господарського суду Львівської області Державним підприємством «Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська» подано позов до Приватного підприємця Бусигіної Тетяни Олексіївни про стягнення заборгованості за користування нерухомим майном та зобов'язання відповідача звільнити приміщення та передати майно.
Ухвалою суду від 23.07.2018р. позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу усунути допущені недоліки. Ухвалою суду від 07.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.09.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 06.11.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.12.2018р.
04.12.2018р. розпочато розгляд справи по суті.
Позиція позивача.
У судове засідання 04.12.2018р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за користування приміщенням, що станом на 30.06.2018р. становить 57' 733,67грн, 13' 856,08 грн. пені за період березень 2015р. - червень 2018р., 2886,68 грн. пені на підставі п.9.1 договору; зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення та передати його за актом приймання-передачі ДП «Шахта «Візейська».
Позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 04.12.2018р. з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№41147/18 від 29.10.2018р.). Зокрема, зазначив, що позовні вимоги визнає частково, однак заперечив проти періоду та розміру нарахування пені. Щодо позовної вимоги про звільнення приміщення повідомив, що звертався до позивача з листом про повернення приміщення з оренди та складання відповідного акту, проте позивач у визначений час не з'явився, жодних дій на приймання приміщення не вчинив.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№41188/18 від 05.11.2018р.) повністю заперечив проти аргументів позивача.
Обставини справи.
17.01.2002р. між державним ВАТ шахта «Візейська» та підприємцем Бусигіною Тетяною Олексіївною укладено договір №15 оренди нерухомого майна - приміщення магазину площею 120,4 кв.м, розміщеного за адресою: вул.Театральна, 15, м. Соснівка Львівської обл., що знаходиться на балансі ДВАТ шахта «Візейська». Майно передається в оренду з метою влаштування в приміщенні магазину промислово-продовольчих товарів.
Договір укладено на п'ять років з 01.01.2002р. до 31.12.2006р.
Сторони також підписали Додаток №1 до договору оренди «розрахунок орендної плати»; Акт приймання-передачі орендованого майна.
01.12.2004р. сторони підписали Додаткову угоду №123/д до договору оренди нерухомого майна №15 від 01.01.2002р. та Акт прийому-передачі нежитлового приміщення за додатковою угодою.
Листом №1/І-18 від 16.03.2015р. ДП «Шахта «Візейська» повідомила відповідача про необхідність подати документи для продовження договору оренди приміщення у строк до 01.04.2015р.
08.04.2015р. ПП Бусигіна Т.О. звернулася до позивача з проханням розглянути питання про надання приміщення в оренду.
Листом №06/І-28 від 01.04.2016р. орендодавець (позивач у справі) надіслав відповідачу заяву про припинення договору оренди приміщення.
Листом від 29.04.2016р. відповідач повідомив шахту про те, що не заперечує проти припинення договору оренди приміщення, додавши до листа Акт приймання-передачі нежитлового приміщення.
Станом на дату винесення рішення орендоване приміщення відповідачем позивачу не повернуто.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем отримано у строкове платне користування нежитлове приміщення, магазину площею 120,4 кв.м, розміщене за адресою: вул.Театральна, 15, м. Соснівка Львівської обл., що знаходиться на балансі ДВАТ шахта «Візейська». Майно передається в оренду з метою влаштування в приміщенні магазину промислово-продовольчих товарів.
Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції - серпень, вересень 2001) 116,08 грн.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцеві у співвідношенні 70% до 30% щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Крім того, у п.5.2 договору сторони визначили, серед інших, обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Стаття 188 ГК України регламентує порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Враховуючи ту обставину, що позивачем (орендодавцем) повідомлено орендаря про розірвання договору оренди (заява від 01.04.2016р. а.с.29, доповідна записка від 04.04.2016р.), зазначена обставина визнається і відповідачем у відзиві, договір є розірваним з 04.04.2016р. (дата повідомленні орендаря про розірвання договірних відносин). З цієї дати у відповідача виник обов'язок відповідно до п.2.4 договору повернути орендоване майно орендодавцю за актом приймання-передачі.
Відповідно до ч.1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно положень ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Аргумент відповідача про складення акту приймання-передачі нежитлового приміщення орендодавцеві не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання (квитанція/фіскальний чек відділення поштового зв'язку) чи вручення безпосередньо орендодавцеві такого Акту.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування приміщенням, що станом на 30.06.2018р. становить 57' 733,67грн., суд звертає увагу позивача на ту обставину, що договір є розірваним з 04.04.2016р. Умовами укладеного між сторонами договору оренди №15 не було передбачено обов'язку відповідача сплачувати орендну плату після розірвання, припинення договірних відносин, тому як зазначає позивач у заяві про припинення договору (а.с.29) заборгованість по орендній платі станом на 01.04.2018р. становить 16' 325,00грн., яка і є правомірною до стягнення. В стягненні решти розміру основної заборгованості суд відмовляє за відсутністю правових підстав.
Щодо стягнення з відповідача 13' 856,08 грн. пені за період березень 2015р. - червень 2018р., 2886,68 грн. пені на підставі п.9.1 договору, суд відмовляє у їх стягненні, оскільки позивачем не подано детального розрахунку сум пені із врахуванням таких критеріїв: дата виникнення боргу, суми проплат відповідачем орендних платежів, залишок заборгованості. Із поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій (а.с.9) вбачається, що за період з березня 2015р. по червень 2018р. нарахування проводилися на суму 57' 733,67 грн., що є помилковим, адже сума 57' 733,67 грн виникла не з березня 2015р. і була сталою за весь період нарахування, а мала б змінюватися щоквартально зі врахуванням орендних платежів відповідно до п.3.3 договору, що позивачем помилково не відображено у поданому розрахунку.
Станом на дату прийняття рішення у матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення відповідачем позивачу, що не заперечується сторонами спору, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення є правомірною та підлягає задоволенню повністю.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що Бусигіна Т.О. зверталася неодноразово до позивача з проханням повернути приміщення з оренди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого звернення.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати.
Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця Бусигіної Тетяни Олексіївни (адреса: 80193, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська» (адреса: 80086, Львівська обл., с.Сілець, присілок Солтиси, код ЄДРПОУ 39646625) 16' 325,00 грн. заборгованості з орендної плати та 2' 244,55 грн. судового збору.
3. Зобов'язати Приватного підприємця Бусигіну Тетяну Олексіївну (адреса: 80193, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) звільнити орендоване приміщення за адресою: Львівська обл., м. Соснівка, вул.Театральна,15, та передати його за актом приймання передачі Державному підприємству «Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська» (адреса: 80086, Львівська обл., с.Сілець, присілок Солтиси, код ЄДРПОУ 39646625).
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2018р.
Суддя Козак І.Б.