65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2168/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Тодорові А.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” про стягнення 860852,00грн.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” 430426,00грн. штрафу та 430426,00грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог Антимонопольний комітет України посилається на порушення ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” Закону України “Про захист економічної конкуренції” щодо поширення інформації, що вводить в оману. Порушення вчинене шляхом розміщення на сайті www.ukrcourier.com неправдивої інформації, що “Укркурьер” - национальный оператор почтовой связи”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2168/18, ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.10.2018 о 11:00.
В підготовчому засіданні від 30.10.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 20.11.2018р. о 10:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 20.11.2018р. о 10:40.
В підготовчому засіданні від 20.11.2018р. оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи д розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 11.12.2018р. о 11:20.
В судовому засіданні від 11.12.2018р. оголошено про початок розгляду справи по суті.
В судовому засіданні від 11.12.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2168/18.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
Як вказує позивач, 29.12.2016р. Антимонопольний комітет України, прийняв рішення №575-р у справі №127-26.4/259-14, яким визнано, що ТОВ “Укркур'єр” вчинило порушення, передбачене ст.51-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Порушення вчинене шляхом розміщення на сайті www.ukrcourier.com неправдивої інформації, що “Укркурьер” - национальный оператор почтовой связи”. За вказане порушення на ТОВ “Укркур'єр” накладено штраф у розмірі 430426,00грн.
Позивач зазначає, що рішення №575-р від 29.12.2016р. було направлено на адресу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” із супровідним листом №127-26.4/06-241 від 10.01.2017р. та отримане відповідачем 18.01.2017р., що підтверджується поштовим повідомленням за номером відправлення 650205263637, а отже строк сплати штрафу закінчився 20.03.2017р.
Як вказує позивач, відповідач оскаржив рішення №575-р від 29.12.2016р. у Господарському суді міста Києва. Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. по справі №910/4577/17, залишеним без змін згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017р. та постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2017р., у задоволенні позову ТОВ “Укркур'єр” відмовлено у повному обсязі, отже рішення Антимонопольного комітету України №575-р від 29.12.2016р. є чинним.
Позивач зазначає, що станом на день подання позову до суду відповідачем не надано документів, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 430426,00грн.
Враховуючи несплату відповідачем штрафу у сумі 430426,00грн., позивач, посилаючись на ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахував відповідачу пеню у розмірі 430426,00грн.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 430426,00грн. штрафу та 430426,00грн. пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, що 29.12.2016р. Антимонопольний комітет України, прийняв рішення №575-р яким визнано, що ТОВ “Укркур'єр” вчинило порушення, передбачене ст.51-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Порушення вчинене шляхом розміщення на сайті www.ukrcourier.com неправдивої інформації, що “Укркурьер” - национальный оператор почтовой связи”. За вказане порушення на ТОВ “Укркур'єр” накладено штраф у розмірі 430426,00грн.
З наданих позивачем документів вбачається, що рішення №575-р від 29.12.2016р. по справі №127-26.4/259-14 було направлено на адресу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” листом №127-26.4/06-241 від 10.01.2017р., та вручене ТОВ “Укркур'єр” 18.01.2017р. про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні (копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Судом встановлено, що ТОВ “Укркур'єр” було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України у Господарському суді міста Києва.
Згідно наявної в матеріалах справи копії рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. по справі №910/4577/17 у задоволенні позову ТОВ “Укркур'єр” про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №575-р від 29.12.2016р. відмовлено у повному обсязі.
Вказане рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017р. та постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2017р., а отже рішення Антимонопольного комітету України №575-р від 29.12.2016р. є чинним.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу у сумі 430426,00грн. згідно рішення Антимонопольного комітету України №575-р від 29.12.2016р.
Враховуючи викладене, вимога Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 430426,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 430426,00грн., суд зазначає наступне.
Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у сумі 430426,00грн. у повному обсязі.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” про стягнення 430426,00грн. штрафу та 430426,00грн. пені обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 12912,78рн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” про стягнення 430426,00грн. штрафу та 430426,00грн. пені - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” (65029, м. Одеса, вул. Новосельського, 1, код ЄДРПОУ 36344137) в дохід загального фонду державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 31114106026010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) 430426/чотириста тридцять тисяч чотириста двадцять шість/грн. штрафу, 430426/чотириста тридцять тисяч чотириста двадцять шість/грн. пені.
Стягувач: Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767).
Боржник: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” (65029, м. Одеса, вул. Новосельського, 1, код ЄДРПОУ 36344137)
3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укркур'єр” (65029, м. Одеса, вул. Новосельського, 1, код ЄДРПОУ 36344137) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 12912/дванадцять тисяч дев'ятсот дванадцять/грн. 78коп. судового збору.
Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 13 грудня 2018р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова