ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2018Справа № 910/15853/17
За позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві (м. Київ)
До Державної установи «Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України» (м. Київ)
Про стягнення 605.399,28 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
від позивача: Дацько Я.О.
від відповідача: Чеботарьов В.П.
Державна екологічна інспекція у місті Києві (далі - ДЕІ у м. Києві) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" (далі - ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України") про стягнення збитків у розмірі 639.222,03 грн., які заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, а саме, здійснення господарської діяльності без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 04.04.2014 по 04.04.2016.
Державна екологічна інспекція у місті Києві до прийняття рішення звернулася із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути збитки, завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 605.399,28 грн.
Позовна заява мотивована тим, що всупереч норм Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в період з 04.04.2014 по 04.04.2016 ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди. З огляду на вказане, Інспекцією проведено розрахунок збитків, які заподіяні державі та підлягають відшкодуванню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.17. у справі № 910/15853/17 позов задоволено. Суд стягнув з ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" збитки, які заподіяні державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у розмірі 605.399,28 грн., з яких 181.619,78 грн. зарахував в дохід спеціального фонду Державного бюджету та 42.779,50 грн. зарахував в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради на спеціальний рахунок державного бюджету.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.18. у справі № 910/15853/17 апеляційну скаргу ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.17. змінено в частині посилання в мотивувальній частині рішення на п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в редакції від 28.12.16. та застосовано у справі № 910/15853/17 п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в редакції від 10.12.08., яка діяла на момент спірних правовідносин. Резолютивну частину рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.18. вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням від 21.08.18. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/15853/17 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
За вказаних підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.18. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.18.
20.09.18. відповідачем подано письмові пояснення по справі.
25.09.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 11.10.18.
11.10.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження позивачу строку на подачу письмових пояснень та прийнято пояснення, подані 04.10.18.; судом прийнято відзив відповідача на пояснення позивача, поданий 10.10.18., відмовив в задоволенні клопотання позивача при витребування доказів та оголосив в підготовчому засіданні перерву до 08.11.18.
08.11.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.18.
27.11.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.12.18.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).
Представник позивача в судовому засіданні 04.12.18. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.18. проти позову заперечував.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, що проводилася в період з 04.04.2016 по 22.04.2016, за результатами якої складено акт № 04/254а, встановлено, що Інститутом геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України допущені такі порушення вимог природоохоронного законодавства:
1) відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
2) порушений режим використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а також територій, що підлягають особливій охороні;
3) не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами;
4) не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;
5) ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" що знаходиться за адресою: вул. Вишгородській, 67 у Подільському районі м. Києва, в процесі діяльності на території міста Києва утворюються різні види відходів, сміття з урн, люмінесцентні лампи та інші.
ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" не проведено інвентаризацію джерел утворення відходів відповідно до якої не проведено розрахунок показника загального утворення відходів (Пзув), в зв'язку з чим у ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" відсутні дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності;
6) не визначені та не погоджені склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
7) не подається статистична звітність щодо поводження з відходами;
8) зберігання та видалення відходів здійснюються з порушенням вимог екологічної безпеки.
Акт підписаний заступником директора ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" без зауважень та заперечень.
За порушення вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у місті Києві винесено припис від 29.04.16. № 04/126П, яким відповідача, зокрема, зобов'язано отримати та надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та звіт про інвентаризації викидів забруднюючих речовин джерелами ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України";
Інспекцією складено протокол № 00748 про адміністративне правопорушення від 12.04.16. та винесено постанову № 00748 від 29.04.16. про накладення адміністративного стягнення, згідно якої відповідальну особу заступника директора ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" Кушнір О.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн.
Інспекція 06.12.16. звернулася до ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" з претензією № 167, якою запропонувала добровільно відшкодувати збитки в розмірі 639.222,03 грн., заподіяні державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства.
Відсутність сплати в добровільному порядку нарахованої Державною екологічною інспекцією у місті Києві суми збитків і стало підставою для звернення Інспекції до Господарського суду міста Києва з позовною заявою.
Інспекція зменшила розмір сум позовних вимог у зв'язку з допущенням при розрахунку суми збитків технічної описки, яка полягає у невірному застосуванні розміру мінімальної заробітної плати, та становить 605 399,28 грн. за період з 04.04.14. по 04.04.16.
Приписами ст. 1 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.
За умовами ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
Нормами ст.11 Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.
Так, п.п.2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.02., передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають,зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статей 68, 69 зазначеного Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
При цьому, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до п. 5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.94. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно із ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, враховуючи принцип презумпції вини, саме відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід установити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008.
Відповідно до п.п. 2.1.2 та 2.2 вказаної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 Методики).
Постановою Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.18. наголошено на наступному.
За правилами п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 Методики).
Таким чином, встановивши факт здійснення викидів джерелами ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, Інспекцією маса наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 та 3.7. Методики, однак судами не надано оцінки, що в порушення п. 3.7. Методики розрахунок збитків здійснений Інспекцією без проведення інструментально-лабораторних вимірювань.
Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України).
На виконання вказівок, які містяться у постанові суду касаційної інстанції в даній справі, судом зобов'язано позивача надати суду розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пунктів 3.6 та 3.7 Методики та письмові пояснення стосовно здійснення розрахунку збитків без проведення інструментально-лабораторних вимірювань, як те визначено пунктом 3.7 Методики.
Позивач письмово наголосив на праві державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища застосувати розрахунковий метод нарахування збитків за наднормовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Інспекція вказує, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні відповідачем державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу розраховувався на основі методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом № 639 від 10.08.08. по формулі, визначеній в пункті 4.1:
З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де -
mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
При цьому, позивачем не подано документів, на підставі яких ним було застосовано розрахунковий метод, не доведено наявності у нього документації з інформацією щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини, а розрахунковим методом ним було використано потенційно-можливі викиди вуглецю оксиду та азоту діоксину.
Відповідач наголошує, що такі документи від нього не витребовувались Інспекцією.
Отже, Інспекцією маса наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря має бути розрахована з проведенням інструментально-лабораторних вимірювань по формулі 10 пункту 3.7 Методики:
m i = 3,6 х 10 -6 х r Bi х q v х T, де
m i - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;
r Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м 3;
q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с;
T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.
Таких вимірювань позивачем не здійснено, з огляду на що відсутні вихідні дані для розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, а саме, здійснення господарської діяльності без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а представлений позивачем розрахунок не приймається судом як неналежний, оскільки здійснений без проведення інструментально-лабораторних вимірювань.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За вказаних підстав судом встановлено, що позивачем не доведено розміру збитків, а позов задоволенню не підлягає.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Витрати по сплаті судового збору за подання позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Крім того, враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження судових рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати за оскарження судових актів (13.621,49 грн. за подання апеляційної скарги та 18.161,98 грн. за подання касаційної скарги) підлягають стягненню з позивача на користь відповідача (особи, яка їх понесла).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Державної екологічної інспекції у м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, ідентифікаційний код 37975277) на користь Державної установи «Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 67, ідентифікаційний код 01897908) судовий збір в сумі 31.783 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 47 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.12.18.
Суддя Т.М. Ващенко