ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2018Справа № 916/1553/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія"
до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець»
про визнання припиненою поруки
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Крічковська І.М.;
від третьої особи: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Чорноморська транспортна компанія» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі-відповідач) про визнання припиненими зобов'язання з поруки Публічного акціонерного товариства «Чорноморська транспортна компанія» перед Публічним акціонерним товариством «Сбербанк», що витікають з договору поруки від 26.04.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Чорноморська транспортна компанія» та Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (старе найменування - ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, між Публічним акціонерним товариством «Чорноморська транспортна компанія» та Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» було укладено довір поруки від 26.04.2013, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання повернути кредитору кредит, наданий в доларах США у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним зобов'язанням. Як зазначає позивач, 29.11.2017 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №916/4692/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Публічного акціонерного товариства «Чорноморська транспортна компанія» про стягнення за Договором поруки від 26.04.2013 та за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 заборгованості у розмірі 42 352 220, 60 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 1 138 081 502, 67 грн. та заборгованості у розмірі 45 773 758, 97 грн. Крім того, як зазначає позивач, належне виконання АТ «ФК «Чорноморець» своїх зобов'язань перед ПАТ «СБЕРБАНК», окрім поруки, було забезпечено порукою та іпотекою третіх осіб (відповідно до переліку згідно п. 2.1. договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, в редакції договору про внесення змін № 6 від 26.04.2013), у зв'язку з чим позивач з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 у справі № 916/1950/16, якою визнано грошові вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» до ТОВ «УКРБУДСПЕЦТЕХ» у повному обсязі в сумі 1 202 359 720, 96 грн., як вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо, вважає що всі зобов'язання АТ «ФК Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» є забезпеченими заставою (іпотекою) майна третьої особи, у зв'язку із чим заборгованість позивача перед відповідачем відсутня.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі № 916/1553/18 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання припиненим зобов'язання з поруки Акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" за договором поруки від 26 квітня 2013, що був укладений між Акціонерним товариством "Чорноморська транспортна компанія" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" із змінами та доповненнями, та заяву Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" (вх. № 2-3847/18 від 30.07.2018) про вжиття заходів забезпечення позову направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
21.08.2018 матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Чорноморська транспортна компанія» надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2018. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець».
26.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що реалізація предметів іпотеки була здійснена в рамках виконавчого провадження у порядку ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 по справі №916/4591/15 за ціною, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, а тому твердження позивача щодо погашення заборгованості в розмірі вартості предметів іпотеки, що визначена в договорах іпотеки є необґрунтованими. При цьому банком не здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «УКРБУДСПЕЦТЕХ» та жодного погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок даних предметів іпотеки не відбувалось.
Крім того, відповідач зазначає що ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків і комісії за користування кредиту.
У судовому засіданні 27.09.2018 розглянувши подане позивачем клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» у якості співвідповідача, суд відзначив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Проте, позивачем не обґрунтовано наявність підстав для залучення до участі у справі в процесуальному статусі відповідача-2 Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», не заявлено до нього позовних вимог, не обґрунтовано які права та інтереси позивача порушені Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець», а тому суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, враховуючи, що договір поруки укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" .
Також, у судовому засіданні 27.09.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 916/1553/18 призначено на 29.11.2018.
У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвала суду від 25.10.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12 а, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 25.10.2018 з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа мала право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалою суду від 25.10.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що представники позивача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 29.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (Банк), правонаступником якого згідно зі Статутом є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», та Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО, який згідно з договором про внесення змін до нього № 6 від 26.04.2013р. було викладено у новій редакції.
Згідно з п. 1.1 даного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором, а Позичальник зобов'язується використати Кредит на цілі зазначені у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору, та виконати інші умови цього договору.
Договором про внесення змін № 11 від 31.03.2014 до спірного договору сторони змінили вказаний пункт та визначили, що Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в доларах США.
Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту).
Згідно з п. 1.4 договору останній день дії кредитної лінії 30.06.2018р.
Відповідно до п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов'язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону «Чорноморець», за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.
Розділом 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобовязань позичальника.
Пунктами 6.1-6.4 договору сторони встановили, що позичальник зобов'язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).
Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
При цьому під «періодом» сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору дата, вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.
Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобовязаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.
За умовами п. 8.1 в редакції договору про внесення змін № 11 від 31.03.2014 до договору, позичальник зобов'язується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.
Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014 до договору сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова, у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору та після слів «зазначеного в п. 1.4 цього договору доповнити словами та цифрами: відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору».
Крім того, пунктом 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій /акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов'язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищує 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору).
Пунктом 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобовязаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобовязаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Відповідно до п. 11.7 цей договір може бути змінений (крім випадків, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України) тільки за взаємною згодою Банку і Позичальнику за умови, що такі зміни викладені у письмовій формі.
Так, в забезпечення виконання боржником (Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець») своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 (далі - основний договір), між Публічним акціонерним товариством "Чорноморська Транспортна компанія" (далі - кредитор) та Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (далі - поручитель) укладено договір поруки від 26.04.2013, відповідно до якого відповідальність поручителя перед кредитором включає зобов'язання, які були невиконані боржником, та які передбачені основним договором, зокрема, але не обмежуючись: зобов'язання повернути кредитору кредит, наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 30.06.2018 за основним договором з граничним лімітом кредитування в сумі 41 586 388 доларів США в строки, який зазначається в основному договорі; зобов'язання повернути проценти, сплатити штрафні санкції тощо.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за основним договором не будуть виконані повністю.
Згідно п. 6.1. договору, підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на зміну протягом дії цього договору розміру основного зобов'язання за основним договором (зокрема, але не виключно: збільшення строку дії основного договору, збільшення суми кредиту/ліміту кредитної лінії за основним договором, тощо), внаслідок чого зміниться, зокрема збільшиться обсяг його (поручителя) відповідальності, без додаткового повідомлення кредитором поручителя про таку зміну та без укладення окремої угоди (договору про внесення змін) до цього договору.
Цей договір набуває чинності з моменту його укладення в письмовій формі. Строк дії цього договору складає до 30.06.2021, при цьому договір припиняє свою дію достроково у випадку належного виконання боржником або поручителем усіх зобов'язань, передбачених ст. 2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання (п. 6.3. договору).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. з додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього у розмірі 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814, 15 грн., з яких: 36 773 937, 32 доларів США загальна заборгованість за кредитною лінією; 6 597 738, 53 доларів США проценти за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; 29 971 746,22 грн. пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та 16 637 067, 93 грн. пеня за прострочення сплати процентів з користування кредитною лінією, що нараховані за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.
В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" звернулося до Господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до ПАТ «Сбербанк» про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на користь ПАТ "Сбербанк" 36 773 937, 32 доларів США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 грн., 5 578 283, 28 доларів США процентів за користування кредитом, що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908, 88 грн., пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 грн. та 182 700 грн. судового збору. В решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зокрема, судом у справі № 916/4693/15 встановлено, що ПАТ «Сбербанк» свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши Приватному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Чорноморець" в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758,67 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи № 916/4693/15 заявками на видачу кредитних коштів, додатковими угодами № № 1-31 до спірного договору на видачу траншів по кредитному договору, меморіальними ордерами, банківськими виписками про рух коштів по рахунку позичальника та останнім не заперечується.
Позичальник, у свою чергу, свої зобовязання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлені строки належним чином не виконав і повернув кредит лише частково на суму 9 194 821, 35 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Суд у справі № 916/4693/15 зазначив, що належних доказів подальшої сплати коштів та зниження ліміту кредитної лінії відповідно до п.1.2 кредитного договору, відповідачем до суду не подано і такі докази в матеріалах справи не містяться, що беззаперечно свідчить про порушення Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" умов договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
Тож, суд у справі № 916/4693/15 вказав, що факт неналежного виконання відповідачем ПрАТ «ФК «Чорноморець» умов договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 з додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи, висновком судово-економічної експертизи № 3267/3268 від 07.09.2016 (з урахуванням додатку від 19.10.2019 до висновку експерта № 3267/3268 судово-економічної експертизи від 07.09.2016) та не спростовується відповідачем.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (далі Позичальник) про стягнення заборгованості у розмірі 43 371 675,85 дол. США та 46 608 814,15 грн., що разом еквівалентно сумі 1047688897,41 грн., посилаючись на невиконання Відповідачем як Поручителем своїх договірних зобовязань за Договором поруки від 26.04.2013 (далі - договір поруки) та Позичальником своїх договірних зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 (далі- кредитний договір).
Так, рішенням Господарського суд Одеської області від 29.11.2017 у справі №916/4692/15 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р. та на підставі Договору поруки від 26.04.2013 року у розмірі 42 352 220,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 1 138 081 502 (один мільярд сто тридцять вісім мільйонів вісімдесят одна тисяча пятсот дві) грн. 67 коп. та 45 773 758 (сорок пять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі сімсот пятдесят вісім) грн. 97 коп., з яких: загальної заборгованості за Кредитною лінією - 36 773 937, 32 дол. США, з них простроченої заборгованості - 36 773 937, 32 дол. США; процентів за користування Кредитною лінією 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р.; пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією 15 802 012, 75 грн.; пені за прострочення сплати загальної заборгованості за Кредитною лінією 29 971 746, 22 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" витрати по сплаті судового збору у сумі 182 700,00 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 року у справі №916/4692/15 змінено, в частині стягнення пені, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р. та на підставі Договору поруки від 26.04.2013 року: загальної заборгованості за Кредитною лінією - 36 773 937, 32 дол. США; процентів за користування Кредитною лінією 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р.; -загалом 42 352 220,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить = 1 138 081 502 (один мільярд сто тридцять вісім мільйонів вісімдесят одна тисяча пятсот дві) грн. 67 коп., а також: пеню за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією та за прострочення сплати загальної заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів грн.) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» витрати по сплаті судового збору у сумі 182 700,00 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень.»
Як зазначає позивач, неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» своїх зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК», окрім поруки Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" було забезпечено порукою та іпотекою третіх осіб, зокрема в іпотеку ПАТ «СБЕРБАНК» було передано нерухоме майно Публічного акціонерного товариства «Туристично-виробнича фірма «Чорне море», а саме:
- нежитлові приміщення торгівельного комплексу, що складаються з 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6 705, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, Пантелеймонівська, будинок 25, реєстраційний номер об'єкту 53267551101, за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.12.2011, реєстровий № 4163, із змінами та доповненнями (Договір про внесення змін №1 від 29.04.2013, реєстровий номер 1453; договір про внесення змін №2 від 28.08.2013, реєстровий номер 3494; Договір про внесення змін №3 від 08.05.2014, реєстровий номер 2711; Договір про внесення змін №4 від 23.01.2015, реєстровий номер 76);
- будівлі готельного комплексу, що складаються з: готелю літ «А»; ресторану літ «А1», прохідної літ «Б», сторожки «Г», боксу літ. «В», 1-4 огорожі, І - мостіння, загальною площею 11 914, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Рішельєвська (вулиця Леніна) будинок 59, реєстраційний номер об'єкту 53317551101, за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.12.2011, реєстровий № 4165, із змінами та доповненнями (Договір про внесення змін №1 від 29.04.2013, реєстровий номер 1452; Договір про внесення змін №2 від 28.08.2013, реєстровий номер 3495; договір про внесення змін №3 від 08.05.2014 р.,реєстровий номер 2712; Договір про внесення змін №4 від 23.01.2015, реєстровий номер 77).
Так, договором про внесення змін № 3 від 08.05.2014, до іпотечного договору (з майновим поручителем), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського Нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 19.12.2011 р. за реєстровим № 4163, сторони договору (АК «ТВФ «Чорне море» та ПАТ «СБЕРБАНК») сторони за взаємною згодою визначили загальну вартість предмету іпотеки (нежитлові приміщення торгівельного комплекту, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, реєстраційний номер об'єкту 53267551101) у сумі 7 125 565 доларів США.
Крім того, договором про внесення змін № 3 від 08.05.2014, до іпотечного договору (з майновим поручителем), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського Еотаріального округу Чужовською Н.Ю. 19.12.2011 за реєстровим № 4165, сторони договору (АТ «ТВФ «Чорне море» та ПАТ «СБЕРБАНК») за взаємною згодою визначили загальну вартість предмету іпотеки (будівлі готельного комплексу загальною площею 11 914,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, який складається з будівлі готелю літ. К», ресторану літ. «А», прохідної літ. «Б», сторожки літ. «Г», боксу літ. «В», реєстраційний номер об'єкту 53317551101) у сумі 12 565 808 доларів США.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, 19.01.2018 державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома Анною Сергіївною, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 73, виданого 19.01.2018 приватним нотаріусом Хомою Анною Сергіївною, зареєстровано право власності ПАТ «СБЕРБАНК» на будівлі готельного комплекту загальною площею 11 914,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, яке складається з будівлі готелю літ. «А», ресторану літ. «А», прохідної Літ. «Б», сторожки літ. «Г», боксу літ. «В», номер запису про право власності: 24458335.
Також, 19.01.2018 державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома Анною Сергіївною, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 72, виданого 19.01.2018 приватним нотаріусом Хомою Анною Сергіївною, зареєстровано право власності ПАТ «СБЕРБАНК» на нежитлові приміщення торгівельного комплекту, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, номер запису про право власності 24457843.
Тож, позивач вважає, що розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» є зменшеним на вартість стягненого майна, а саме на 19 691 373, 00 доларів США
Крім того, позивач зазначає, що належне виконання Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» своїх зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК», окрім поруки Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" було забезпечено іпотекою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех», а саме, укладено наступні іпотечні договори:
- іпотечний договір від 19.12. 2011 (номер державної реєстрації договору 4169), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежилі приміщення торговельного комплексу, що складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 5806,7 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, будинок 25;
- іпотечний договір від 19.12. 2011р. (номер державної реєстрації договору 4161), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежилі приміщення торговельного комплексу, що складаються з нежилих приміщень шостого поверху, загальною площею 4494,6 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, будинок 25;
- іпотечний договір від 27.04.2013р.(номер державної реєстрації договору 1409), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 741,2 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Олександрівський, будинок 43, приміщення 101;
- іпотечний договір від 21.06.2012р. (номер державної реєстрації договору 1383), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення першого, другого, третього та четвертого поверхів № 201, загальною площею 1059,8 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Олександрівський, будинок 43;
- іпотечний договір від 27.04.2013р. (номер державної реєстрації договору 1407), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення підвалу, першого та другого поверхів, загальною площею 3599,4 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, будинок 88/1;
- іпотечний договір від 27.04.2013р. (номер державної реєстрації договору 1405), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення підвалу, першого, другого, третього та четвертого поверхів, загальною площею 2277,9 кв.м., за адресою: Одеська обл., м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, будинок 88/1;
- іпотечний договір від 29.04.2013р. (номер державної реєстрації договору 1446), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлову будівлю торгового центру «Мега-маркет», що в цілому складається з будівлі літ «А», загальною площею 3044,2 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, (вулиця Воровського), будинок 105;
- іпотечний договір від 29.04. 2013р. (номер державної реєстрації договору 1448), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові будівлі, що в цілому складається з будівлі літ. «А», літ. «Б», загальною площею 582,1 кв.м., основною площею 356,9 кв. м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Азарова Віце-адмірала, будинок 1/1;
- іпотечний договір від 21.06.2012р. (номер державної реєстрації договору 1381), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 1829,3 кв.м., за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 33-Б;
- іпотечний договір від 15 07.2011р. (номер державної реєстрації договору 2236), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежилі приміщення торговельного комплексу, які складаються з нежитлової будівлі літ. «А» (II черга), загальною площею 5281,7 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, будинок 27;
- іпотечний договір від 29.04.2013р. (номер державної реєстрації договору 1450), з урахуванням змін та доповнень, за яким в іпотеку ПАТ «Сбербанк» передано нежитлові приміщення першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. А, загальною площею 516,2 кв.м., основною площею 334,7 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, (вулиця Чижикова), будинок 64;
01.08.2016 у відношенні іпотекодержателя, ТОВ «Укрбудспецтех», Господарським судом Одеської області порушено справу про банкрутство № 916/1950/16.
Ухвалою господарського суд Одеської області від 11.12.2017 у справі № 916/1950/16 судом визнано грошові вимоги ПАТ «Сбербанк» до ТОВ «Укрбудспецтех» у повному обсязі в сумі 1 202 359 720, 96 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.
За наведених обставин, позивач вважає, що всі зобов'язання ПрАТ «ФК «Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» забезпечені іпотекою третіх осіб, а тому заборгованість позивача перед відповідачем відсутня.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 у справі № 916/1950/16, якою визнано грошові вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» до ТОВ «УКРБУДСПЕЦТЕХ» у повному обсязі в сумі 1 202 359 720, 96 грн., як вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо, вважає що всі зобов'язання АТ «ФК Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» є забезпеченими заставою (іпотекою) майна третьої особи, у зв'язку із чим заборгованість позивача перед відповідачем відсутня, а тому просить суд визнати припиненим зобов'язання з поруки Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" перед Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК", що витікають з договору поруки від 26.04.2013.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом у справі № 916/4693/15 встановлено, що ПАТ «Сбербанк» свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши Приватному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Чорноморець" в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758, 67 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалами справи № 916/4693/15 заявками на видачу кредитних коштів, додатковими угодами № № 1-31 до спірного договору на видачу траншів по кредитному договору, меморіальними ордерами, банківськими виписками про рух коштів по рахунку позичальника та останнім не заперечується.
Позичальник, у свою чергу, свої зобовязання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлені строки належним чином не виконав і повернув кредит лише частково на суму 9 194 821, 35 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання позичальника (Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець") за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 забезпечені договором поруки від 26.04.2013, укладеного банком з Публічним акціонерним товариством "Чорноморська Транспортна компанія", який зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором
За змістом п. 2.1.3 договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором включає в себе зобовязання сплати Кредитору неустойку у випадку і у розмірі, зазначеному в п.4.4 цього Договору (Зобов'язання із сплати неустойки).
Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що позичальник та поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель та Боржник залишаються зобовязаними перед Кредитором до того моменту, поки всі зобовязання за Основним договором не будуть виконані повністю або дію поруки не буде припинено.
Згідно п. 4.2. Договору поруки, передбачена ст. 2 Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить прострочення виконання зобовязань за Кредитним договором.
В такому випадку Кредитор звертається з письмовим повідомленням до Поручителя про невиконання Боржником зобовязань, що зазначені в ст. 2 цього Договору, та їх обсяг, та вимогою виконання цих зобовязань Поручителем як солідарним Боржником.
Пунктом 4.3. договору поруки передбачено, що Поручитель протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поштового відправлення йому Кредитором письмового повідомлення або в інший термін, зазначений в такому повідомленні, зобовязаний погасити заборгованість Боржника за реквізитами, зазначеними в повідомленні.
Відповідно до 4.4. Договору поруки, за несплату забезпечених цим Договором зобовязань Боржника у строк, зазначений у п. 4.3 цього Договору, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від несплаченої суми.
Пунктом 5.1.1. Договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобовязань за Основним договором предявити свої вимоги безпосередньо до Поручителя. Ці вимоги є обовязковими для виконання Поручителем протягом строку, зазначеного в п.4.3 Договору поруки.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, Судова палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 11.03.2015 № 6-35цс 15 дійшла наступного правового висновку.
Якщо зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки, то останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.
При цьому, пунктом 4.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» встановлено, що у розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598,статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.
Як встановлено судом вище, Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерного товариства «Футбольний клуб «ЧОРНОМОРЕЦЬ» про стягнення заборгованості у розмірі 43 371 675,85 дол. США та 46 608 814,15 грн., що разом еквівалентно сумі 1047688897,41 грн. посилаючись на невиконання Відповідачем як Поручителем своїх договірних зобовязань за Договору поруки від 26.04.2013 та Позичальником своїх договірних зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 року у справі №916/4692/15 змінено в частині стягнення пені, викладено резолютивну частину в наступній редакції: «Позов Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р. та на підставі Договору поруки від 26.04.2013 року: загальної заборгованості за Кредитною лінією - 36 773 937, 32 дол. США; процентів за користування Кредитною лінією 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; -загалом 42 352 220, 60 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить - 1 138 081 502 (один мільярд сто тридцять вісім мільйонів вісімдесят одна тисяча пятсот дві) грн. 67 коп., а також: пеню за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією та за прострочення сплати загальної заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів грн.) грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» витрати по сплаті судового збору у сумі 182 700,00 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень.».
Як зазначає позивач, розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» є зменшеним за рахунок майна ПАТ «ТВФ «Чорне море» в сумі 19 691 373 ,00 доларів США, яка була визначена в договорах іпотеки.
Так, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 55124343 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 31.07.2017 у справі № 916/4591/18 про стягнення заборгованості з ПАТ «ТВФ «Чорне море» (як фінансового поручителя за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець») на користь ПАТ «СБЕРБАНК».
В рамках виконавчого провадження державним виконавцем відповіднро до стст. 51, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» вчинено виконавчі дії щодо опису та арешту майна, зокрема 28.11.2017 здійснено опис та арешт предметів іпотеки, на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 31.07.2017 у справі № 916/4591/18.
Тож, в рамках виконавчого провадження № 55124343 здійснено оцінку суб'єктом оціночної діяльності - Приватним акціонерним товариством «Академія оцінки і права», зокрема визначення вартості наступного майна:
- нежитлові приміщення торгівельного комплексу, що складаються з 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6 705, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, Пантелеймонівська, будинок 25, реєстраційний номер об'єкту 53267551101, за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.12.2011, реєстровий № 4163, із змінами та доповненнями (Договір про внесення змін №1 від 29.04.2013, реєстровий номер 1453; договір про внесення змін №2 від 28.08.2013, реєстровий номер 3494; Договір про внесення змін №3 від 08.05.2014, реєстровий номер 2711; Договір про внесення змін №4 від 23.01.2015, реєстровий номер 76) - у розмірі 146 021 000, 00 грн. без врахування ПДВ;
- будівлі готельного комплексу, що складаються з: готелю літ «А»; ресторану літ «А1», прохідної літ «Б», сторожки «Г», боксу літ. «В», 1-4 огорожі, І - мостіння, загальною площею 11 914, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Рішельєвська (вулиця Леніна) будинок 59, реєстраційний номер об'єкту 53317551101, за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.12.2011, реєстровий № 4165, із змінами та доповненнями (Договір про внесення змін №1 від 29.04.2013, реєстровий номер 1452; Договір про внесення змін №2 від 28.08.2013, реєстровий номер 3495; договір про внесення змін №3 від 08.05.2014 р.,реєстровий номер 2712; Договір про внесення змін №4 від 23.01.2015, реєстровий номер 77) - у розмірі 234 009 000, 00 грн..
Проте, як встановлено судом під час розгляду справи № 916/4692/15, в результаті проведення публічних електронних торгів, на яких нерухоме майно Боржника - ПАТ «ТВФ «Чорне море» (предмети іпотеки) не було реалізовано у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, Банк як Стягувач/ Іпотекодержатель скористався згідно ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» своїм правом та придбав предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Отже, право власності на майно було зареєстроване за ПАТ «СБЕРБАНК» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме об'єкти нерухомості:
- нежилі приміщення торговельного комплексу, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 25;
- будівлі готельного комплексу, які складаються з: готелю літери «А» загальною площею 11 914, 9 кв.м.; ресторану літ. «А», прохідної літ. «Б», 1-4 огорожі, 1 мостіння, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59.
Внаслідок чого, майно було оприбутковано на баланс банку (ПАТ «СБЕРБАНК») за вартістю:
- 175 225 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29 204 200,00 грн.) - нежилі приміщення торговельного комплексу, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 25;
- 280 810 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 46 801 800,00 грн.) - будівлі готельного комплексу, які складаються з: готелю літери «А» загальною площею 11 914,9 кв.м.; ресторану літ.«А», прохідної літ. «Б», 1-4 огорожі, 1- мостіння, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59.
Отже, 19.01.2018 була частково погашена заборгованість АТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» перед ПАТ «СБЕРБАНК» за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в загальній сумі, що еквівалентно 456 036 000, 00 грн., а саме в загальному розмірі 15 846 972,03 дол. США, в тому числі:
- 5 578 283,28 дол. США - проценти
- 10 268 688,75 дол. США - основна сума боргу (тіло кредиту).
Про що, ПАТ «СБЕРБАНК» повідомив Боржника ПрАТ «ФК «Чорноморець» листом від 25.01.2018 №1240/5/28-3 про придбання у власність предметів іпотеки за початковою вартістю визначеною в рамках виконавчого провадження шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок вартості предмета забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 09.02.2016, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4692/15, які набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.
За таких оставин, враховуючи наведене вище, суд вважає безпідставним посилання позивача про погашення заборгованості за рахунок майна ПАТ «ТВФ «Чорне море» в сумі 19 691 373 ,00 доларів США, яка була визначена в договорах іпотеки, оскільки реалізація предметів іпотеки була здійснена в рамках виконавчого провадження в порядку ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання рішення у справі № 916/4591/15 та в загальному розмірі 15 846 972, 03 дол. США.
При цьому, суд також вважає безпідставним посилання позивача на ті обставини, що вимоги за кредитним договором в повному обсязі забезпеченні іпотекою ТОВ «Укрбудспецтех», як підставу для визнання поруки припиненою, оскільки станом на дату винесення судового рішення у даній справі у матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості ПрАТ «ФК «Чорноморець» за рахунок предметів іпотеки, належних ТОВ «Укбудспецтех».
Таким чином, суд зазначає, що згідно постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4692/15 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р. та на підставі Договору поруки від 26.04.2013 року - 42 352 220, 60 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення у справі №916/4692/15 становило - 1138081502,67 грн., а також: пеню за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією та за прострочення сплати загальної заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 20 000 000,00 грн., в той час як реалізовано предмети іпотеки в рамках виконавчого провадження № 55124343 на суму 15 846 972, 03 дол. США., що еквівалентно 456036000,00 грн.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначено також ст. 202 Господарського кодексу України , згідно з якою господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ст. 599 Цмвільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, суд зазначає, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки за відсутності реального виконання боржником свого збов'язання (перерахування грошових коштів банку) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання позивачем постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4692/15, як підставу для припинення поруки за договором поруки від 26.04.2013.
Таким чином, суд відзначає, що наявність інших забезпечувальних правочинів (іпотечних договорів, укладених з ТОВ «Укрбудспецтех»), не є підставою для звільнення від виконання грошового зобовязання перед ПАТ «Сбербанк», оскільки питання щодо вибору способу задоволення вимог належить безпосередньо кредитору. Сама по собі наявність забезпечувальних правочинів, так само як наявність судового рішення, яке не було виконане, не є підставою для припинення зобовязання у розумінні ст. 599 ЦК України та не припиняє зобовязальних відносин сторін.
Крім того, суд також відхиляє твердження позивача в частині неможливості застосування до зобов'язань виражених в іноземній валюті пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.
Відповідно до частини першої ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Таким чином, норми статті 99 Конституції України, частини першої статті 192, частини першої статті 533 ЦК України дають підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютного платежу, засобом виконання грошового зобов'язання є національна валюта України гривня.
Відповідно, у національній валюті України підлягають стягненню складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України, статтею 230 ГК України.
У національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання, у тому числі пеня.
Відповідно до частини другої ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом.
Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до частини першої та третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
У частині 2 статті 343 ГК України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.
Така правова позиція та висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 01.04.2015 року у справі № 3-29гс15, у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, у постанові від 16 серпня 2017 року у справі № 6-2667цс16.
Крім того, усталену судову практику щодо обчислення та стягнення пені підтримав і Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2018 року у справі № 916/1435/17, у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 561/549/15-ц, у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 641/1705/13-ц.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Чорноморська Транспортна компанія" до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець» про визнання припиненою поруки, не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 10.12.2018.
Суддя Щербаков С.О.