ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2018Справа № 910/9604/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" (організація колективного управління, що звернулась на захист прав позивача - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав"
про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав 223380 грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Я.І. Мухіна
Представники:
від позивача: Молчанов П.В., керівник
від відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю № 1 від 17.08.2018
від третьої особи: Ховхун Ю.Є., керівник
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) звернулась до Господарського суду міста Києва на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" (далі - позивач, ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн") з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 223380 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив майнові авторські права позивача на твір - "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8, шляхом публічного виконання вказаного твору у приміщенні публічного закладу - "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 наведену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
06.08.2018 через відділ діловодства суду від Організації надійшла заява на виконання вимоги ухвали суду від 25.07.2018.
22.08.2018 через відділ діловодства суду від Організації надійшла заява на виконання вимоги ухвали суду від 25.07.2018, відповідно до якої суду надано оригінал листа Організації до Державної казначейської служби України в м. Києві стосовно надання інформації про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а також докази на підтвердження відправлення вказаного листа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2018 о 09:10 год.
24.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
В якості додатку до відзиву представником відповідача було долучено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав".
У підготовче засідання, призначене на 25.09.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
У підготовчому засіданні, призначеному на 25.09.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні, призначеному на 25.09.2018, здійснювався розгляд клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав". Представник відповідача зазначене клопотання підтримав. Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.
Представник позивача у підготовчому засіданні, призначеному на 25.09.2018, повідомив суд про те, що ним подано не всі докази та просив суд відкласти підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 22.10.2018 о 09:10 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав".
09.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо обґрунтування обраного способу захисту порушеного права у вигляді стягнення компенсації, в яких зазначив, зокрема, про застосування до спірних правовідносин Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції до 22.07.2018.
09.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява з процесуальних питань, згідно якої позивач наводить судову практику в аналогічних спорах з посиланням на висновки Верховного Суду.
09.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з доказами направлення третій особі позовної заяви з додатками.
09.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання з процесуальних питань, згідно якого позивач звернув увагу суду на ті обставини, які сторона позивача вважає за необхідне дослідити в судовому засіданні, а саме: докази, надані позивачем - акт фіксації № Че-11/12/16 від 19.12.2016; товарний чек № 6780 оплати за надані послуги від 19.12.2016, відеозапис від 19.12.2016, та докази, надані відповідачем - Договір № Київ - 11/12/16 від 01.12.2016, укладений між відповідачем та УЛМП.
17.10.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи (УЛМП) надійшли письмові пояснення у справі, згідно яких третя особа підтримує правову позицію та оцінку доказів, що містяться у відзиві відповідача, разом з тим звертає увагу суду на обставини, з урахуванням яких вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У підготовче засідання, призначене на 22.10.2018, з'явилися представники відповідача та третьої особи. Представник позивача у підготовче засідання 22.10.2018 не з'явився.
У підготовчому засіданні, призначеному на 22.10.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 22.10.2018 суд долучив до матеріалів справи подані позивачем та третьою особою заяви по суті справи з долученими до них доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 26.11.2018 о 09:00 год.
22.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява по суті справи, згідно якої позивач не погодився із наданими третьою особою поясненнями.
23.10.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення у справі щодо питання вилучення ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" своїх майнових авторських прав з колективного управління УЛМП.
23.11.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, згідно яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, зазначивши, зокрема, що: позивачу передано лише 25 % майнового авторського права на публічне виконання спірного твору; при прийнятті рішення та визначенні суми компенсації на час винесення рішення суд повинен виходити з норм права, які чинні на час прийняття такого рішення.
У підготовче засідання, призначене на 26.11.2018, з'явився представник відповідача.
Представники позивача та третьої особи у підготовче засідання 26.11.2018 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, по дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Зважаючи на наведені приписи п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 26.11.2018 за відсутності позивача та третьої особи (їх представників).
У підготовчому засіданні 26.11.2018 суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи заяви по суті справи з долученими до них доказами.
У підготовчому засіданні, призначеному на 26.11.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.12.2018 о 14:20 год.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судове засідання, призначене на 10.12.2018, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні 10.12.2018 судом здійснювався розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи.
Представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги про стягнення компенсації у розмірі 223380,00 грн., просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві, а також у додаткових поясненнях та заяві по суті справи, поданих через відділ діловодства суду 09.10.2018 та 22.10.2018.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на додаткові пояснення позивача, поданих через відділ діловодства суду 24.09.2018 та 23.11.2018.
Представник третьої особи проти позову заперечував з підстав, викладених у поясненнях, поданих через відділ діловодства суду 17.10.2018 та 23.10.2018.
При розгляді справи по суті у судовому засіданні 10.12.2018 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, представники позивача, відповідача та третьої особи виступили з промовами (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.12.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд
1. Стислий виклад позиції Організації, яка звернулась на захист прав позивача та заперечень відповідача і третьої особи.
Позов подано Організацією на захист прав позивача про стягнення з відповідача 223380 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.
Позовні вимоги мотивовано неправомірним використанням музичного твору відповідачем у публічному закладі - "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2, у якому відповідач здійснює господарську діяльність, шляхом публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8.
На підтвердження права Організації на звернення до суду за захистом авторського права Організацією надано:
- Свідоцтво про облік організації колективного управління № 1 8/2011 від 24.01.2011;
- Статут Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами";
- Договір про управління майновими авторськими правами № 01/04/15-1 від 01.04.2015, укладений між Організацією та ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (далі - Договір № 01/04/15-1) з додатковими угодами до нього;
- Декларація об'єктів авторського права (музичних творів) № 22 від 01.04.2015 на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8.
На підтвердження належності позивачу майнових авторських прав на спірний музичний твір Організацією надано:
- Ліцензійний договір № 46-01/03/15 від 01.03.2015, укладений ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (ліцензіат, позивач) із Energy Production s.r.l. (ліцензіар) (далі - Ліцензійний договір № 46-01/03/15), з Додатком № 1 від 01.03.2015 та Додатковою угодою № 1 від 28.02.2016 до цього договору.
На підтвердження публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8, у публічному закладі - "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, Організацією надано:
- Акт фіксації № Че-11/12/16 комерційного використання музичних творів способом публічного виконання від 19.12.2016 (далі - Акт № Че-11/12/16);
- відео-звукозапис до Акту № Че-11/12/16;
- товарний чек № 6780 від 19.12.2016.
При розрахунку розміру компенсації за незаконне використання спірного музичного твору Організація керувалась нормами Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній станом на час вчинення спірного порушення та звернення з даним позовом до суду (20.07.2017), зокрема, нормою п. "г" ч. 2 ст. 52 наведеного Закону, згідно якої суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат. Належним розміром компенсації за кожен музичний твір Організація вважає 60 мінімальних заробітних плат, що у спірному випадку складає 223380,00 грн. Такий розмір компенсації, на думку Організації, відповідає вимогам справедливості та доречності.
Згідно поданих під час розгляду справи додаткових пояснень, Організація вважає, що спірні правовідносини розпочались, відбувались та закінчились до 22.07.2018, тобто до внесення змін в Закон України "Про авторське право і суміжні права", а тому до спірних правовідносин повинен застосовуватись Закон України "Про авторське право і суміжні права" в редакції до 22.07.2018, а отже, сума компенсації до стягнення з відповідача була визначена виходячи з положень вказаного закону в редакції до 22.07.2018. Організація також вважає, що при визначенні розміру компенсації має застосовуватись саме розмір мінімальної заробітної плати на момент прийняття рішення у справі.
Згідно поданого клопотання з процесуальних питань, Організація долучила до матеріалів справи докази на підтвердження факту вилучення музичних творів, майнові авторські права на які належать ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн", із управління УЛМП, а саме: лист-вимогу ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" про вилучення від 20.05.2016, направлену на адресу УЛМП, та витяг з каталогу музичних творів ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" із зазначенням музичного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 (виконавець ОСОБА_8).
Відповідач, згідно поданого відзиву на позовну заяву та заперечень на додаткові пояснення позивача, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке:
- відповідач має право використання способом публічного виконання у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань на підставі Договору № Київ - 11/12/16 про виплату винагороди (роялті) від 01.12.206 (далі - Договір № Київ - 11/12/16), укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (далі - УЛМП);
- УЛМП є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення та діє за дорученням Асоціації "Дім авторів музики України" (далі - Асоціація), яка є організацією колективного управління авторськими правами (свідоцтво №7/2005 від 26 січня 2005 року) та діє в інтересах суб'єктів авторського права, які передали у колективне управління Асоціації свої майнові авторські права;
- УЛМП правомірно надала відповідачу дозвіл на використання спірного музичного твору шляхом публічного виконання, тоді як позивачем не надано доказів звернення ОСОБА_8 до УЛМП з вимогою про вилучення своїх творів із дозволів на використання, які надає УЛМП, та що УЛМП їх вилучила;
- на підтвердження того, що майнові права на спірний музичний твір належать ТОВ Юніверс Медіа Корпорейшн" (позивачу), останній подав Ліцензійний договір № 46-01/03/15, укладений між ним та Energy Production s.r.l.;
- однак відповідач вважає, що позивачем не доведено, що йому передано майнові права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8, оскільки позивачем не подано доказів того, що вказаний виконавець передав свої права на музичний твір Energy Production s.r.l. та в якому саме об'ємі, водночас, позивач повинен довести наявність майнових авторських прав щодо авторського права, тобто від автора до кінцевого правовласника;
- на підтвердження використання відповідачем спірного музичного твору у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, позивач надав відеозапис публічного сповіщення та Акт фіксації № Че-11/12/16 від 19.12.2016;
- однак відповідач вважає, що неможливо стверджувати про те, що фіксація публічного виконання була здійснена належним чином, уповноваженими особами, оскільки не відомо, якою саме особою здійснювалась фіксація, не встановлено відношення її до Організації;
- відеозапис, зафіксований на диску для лазерних систем зчитування, не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв'язку з поганою якістю запису, зафіксовані на диску звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм;
- акт фіксації складено представником позивача в односторонньому порядку, представником відповідача не підписаний, відповідачу не направлявся;
- тому відповідач вважає, що Акт фіксації № Че-11/12/16 та відеозапис не можуть бути достатніми та допустимими доказами, а у суду немає можливості встановити, чи відеозапис було здійснено комплексно (одночасне поєднання зображення та звукового супроводу), без ознак монтажу (накладення звукового супроводу на візуальне зображення);
- на думку відповідача, сума заявленого позову є необґрунтованою з огляду на приписи пункту "г" частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в чинній редакції);
- позивачу передано лише 25 % майнового авторського права на публічне виконання спірного твору.
Крім того, відповідач вважає, що при прийнятті рішення та визначенні суми компенсації на час винесення рішення суд повинен виходити з норм права, які чинні на час прийняття такого рішення.
Третя особа, згідно поданих письмових пояснень у справі, підтримує правову позицію та оцінку доказів, що містяться у відзиві відповідача, а також звертає увагу суду на такі обставини, з урахуванням яких вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають:
- зі змісту доданої до позовної заяви Декларації об'єктів авторського права (музичних творів) № 22 від 01.04.2015 вбачається, що обсяг майнових авторських прав позивача на спірний твір становить лише 25%, а отже 75% майнових авторських прав на цей твір належать іншим особам, відтак майнові авторські права на спірний твір перебувають у спільній частковій власності кількох осіб, крім того, спірний твір було створено кількома авторами (тобто, у співавторстві);
- отже, у позивача відсутні права самостійно без згоди інших співвласників дозволяти чи забороняти третім особам використання спірного твору, що, у свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову повністю;
- в Акті фіксації № Че-11/12/16 зазначено назву спірного музичного твору, але не зазначено ім'я його автора (авторів), що унеможливлює його належну ідентифікацію;
- третя особа повністю підтримує зауваження відповідача як щодо обставин оформлення Акту № Че- 11/12/16, так і щодо неналежної якості відеозапису;
- третя особа підтверджує, що використання об'єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, здійснюється відповідачем на підставі укладеного з УЛМП, як з організацією колективного управління, Договору № Київ - 11/12/16;
- третя особа вважає, що до складу предмету Договору № Київ - 11/12/16 входять усі існуючі у світі музичні твори з текстом або без тексту, окрім тих, що були вилучені з управління УЛМП в установленому порядку, а отже і спірний музичний твір, оскільки, з огляду на обсяг майнових авторських прав позивача на цей твір (25%), його неможливо вилучити з управління будь-якої організації колективного управління;
- третя особа зазначає, що єдиним і достатнім доказом на підтвердження права УЛМП дозволяти використання музичних творів з текстом або без тексту, у тому числі і спірного, є свідоцтво про облік організації колективного управління №5/2003 від 22.08.2003, видане УЛМП Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України;
- третя особа не заперечувала отримання листа-вимоги ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" від 20.05.2016 про вилучення майнових авторських прав на твори із дозволів на використання, які надавались/надаються УЛМП, проте зазначила, що позивач не додав до наведеної вимоги документів, які підтверджують його майнові авторські права на твори, у зв'язку з чим, на думку третьої особи, дана вимога не породжує правових наслідків, які обумовлені в ній.
Відтак, за доводами третьої особи, використання способом публічного виконання будь-яких об'єктів авторського права, включаючи і спірний твір у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, здійснюється відповідачем правомірно, без порушення майнових авторських прав на ці музичні твори, а відповідно, підстави для задоволення позову відсутні.
Організація, згідно поданої заяви по суті справи, не погодилась із наданими третьою особою поясненнями, зазначивши таке:
- підставами позовної заяви є реалізація заявленим суб'єктом майнових авторських прав підтверджених ним прав відповідно до приписів ст. 427 ЦК України і ст. 31 Закон України "Про авторське право і суміжні права";
- у даній справі відсутній спір між особами, які приймали участь у створенні спірного твору, у позові йдеться про законність використання цього твору;
- відповідно до ст. 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право на річ не залежать одне від одного;
- позивач заперечив припущення третьої особи щодо неможливості належної ідентифікації спірного музичного твору, оскільки в матеріалах справи міститься Декларація об'єктів авторського права (музичних творів) № 22 від 01.04.2015, в якій зазначено перелік авторів щодо заявленого в позові музичного твору, а також надано підтвердження передання обсягу повноважень щодо заявлених майнових авторських прав відносно конкретно-визначеного музичного твору, створеного конкретно-визначеними авторами. Разом з тим, третьою особою не надано доказів про на про наявність (отримання) обсягу повноважень за майновими авторськими правами щодо аналогічного музичного твору, але створеного іншою особою;
- позивач не погодився з третьою особою, яка підтримала заперечення відповідача як щодо обставин оформлення акту фіксації, так і щодо неналежної якості відеозапису, оскільки ні третьою особою, ні відповідачем не наведено положень закону, якими встановлені додаткові вимоги до збору доказів щодо факту використання музичних творів, а також не наведено встановлені законом критерії/показники/шкалу, відповідно до яких якість відеозапису є належною або не належною;
- позивач не погодився з третьою особою, яка заперечувала факт порушення відповідачем встановленого законом порядку використання музичних творів, з огляду на правомірність використання відповідачем спірного музичного твору на підставі Договору № Київ - 11/12/16, укладеного відповідачем з УЛМП (як організацією колективного управління) щодо необмеженого переліку музичних творів відповідно до приписів ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Однак позивач вважає, що третьою особою та відповідачем не враховано виключення з цього правила, передбачене ч. 2 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", з урахуванням якого щодо організації колективного управління встановлений саме обов'язок обмежити надання дозволів щодо тих музичних творів і прав, вилучення яких із управління реалізовано відповідним суб'єктом.
2. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права (позивача).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в чинній редакції) суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.
22.07.2018 набув чинності Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким визначено правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні. Пунктом 2 частини шостої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону внесено зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Разом з тим відповідно до положень частини першої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" норми вказаного Закону застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, якщо правовідносини сторін у справі виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", положення останнього до них під час вирішення відповідних спорів судами не застосовуються.
Отже, враховуючи, що спірні правовідносини сторін у даній справі виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", під час вирішення даного спору судом застосовуються положення Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції до 22.07.2018.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону (тут і далі - в редакції до 22.07.2018) повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.
Таким чином, за наявності договорів із суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, яка надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав.
Така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація
Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. У разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права необхідно з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права (постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 922/2377/16).
За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до частини першої статті 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.
Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Згідно з приписами статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу (п. 41 Постанови № 12).
Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням (постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/4139/17, від 03.04.2018 у справі № 907/375/17, від 10.05.2018 у справі № 908/666/17, від 06.02.2018 у справі № 908/364/17, від 06.02.2018 у справі 908/657/17).
У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, у зв'язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
Позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також використання об'єктів даних прав відповідачем. У свою чергу, відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав. Крім того, саме відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України) (постанови Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 908/666/17 від 04.07.2018 у справі № 910/9793/17, від 10.07.2018 у справі № 910/4139/17).
У визначенні розміру такої компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
У правопорушеннях, які мали місце до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
При визначенні суми компенсації необхідно виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення, та враховувати, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат.
Оскільки виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у визначенні суми відповідної компенсації, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, необхідно враховувати приписи пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/6037/16, від 20.03.2018 у справі № 910/7609/17, від 13.02.2018 у справі № 921/113/17-г/17).
Разом з тим, пунктом 6 частини шостої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до абзацу другого пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до яких слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
Таким чином, до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Як зазначалось, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Зокрема, запроваджено новий порядок визначення розміру компенсації за порушення авторського права або суміжних прав, яка визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в чинній редакції).
Разом з тим, до правовідносин сторін у справі, які виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" положення вказаного Закону не застосовуються.
Тобто визначення розміру компенсації за порушення авторського права та суміжних прав, яке було вчинено до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", здійснюється відповідно до положень пункту "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній до 22.07.2018, а саме сума такої компенсації визначається у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
Таким чином, станом на час прийняття рішення у даній справі при визначенні розміру компенсації за спірне порушення майнових авторських прав слід виходити з приписів п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції до 22.07.2018) та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (в чинній редакції) та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік").
Відповідно до ч.ч. 1- 3статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду.
3.1. Щодо доведення Організацією наявності у неї прав на управління авторськими майновими правами суб'єкта авторського права (позивача); доведення позивачем належності йому майнового авторського права, а також використання об'єктів даних прав відповідачем.
Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
01.04.2015 Організацією і ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (видавник, позивач) укладено Договір № 01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № 01/04/15-1), за умовами якого:
- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на всі твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору (пункт 2.1 Договору № 01/04/15-1 в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.11.2016);
- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (пункт 2.2 Договору № 01/04/15-1);
- Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором (пункт 7.1 Договору № 01/04/15-1);
- Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. Відповідно до чинного в Україні законодавства вчинення таких дій не потребує отримання додаткових дозволів чи погоджень видавника. При цьому Організація має інформувати видавника про здійснення таких дій (пункт 7.2 Договору № 01/04/15-1 в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.11.2016);
- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (п. 7.3 Договору № 01/04/15-1 в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.11.2016);
- даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2015. Після закінчення терміну дії договору сторони можуть продовжити термін дії цього договору шляхом підписання Додаткової угоди до цього договору (пункт 10.1 Договору № 01/04/15-1).
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 6 від 01.12.2017 до Договору № 01/04/15-1, на виконання п. 10.1 цього договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 01/04/15-1 до 31 грудня 2018 року включно.
Відповідно до змісту Декларації об'єктів авторського права (музичних творів) № 22 від 01.04.2015 (далі - Декларація) видавник передав в управління Організації музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики - ОСОБА_9, автор тексту - ОСОБА_10, виконавець - ОСОБА_8, частка видавника щодо публічного виконання - 25%).
01.03.2015 Energy Production s.r.l. (ліцензіар) та ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (ліцензіат, позивач) укладено Ліцензійний договір № 46-01/03/15 (далі - Ліцензійний договір № 46-01/03/15), за умовами якого:
- Твір - будь-який існуючий чи створений на момент дії даного договору музичний, літературний, аудіовізуальний, сценічний твір, а також інший результат творчої діяльності, який є об'єктом авторського права; Територія - територія України, Строк - період дії даного договору, Фонограма - означає звукові записи виконання музичних творів з текстом (або без такого), виключні майнові суміжні права на які належать ліцензіару та перелік (назви) яких затверджуються сторонами в додатках до даного договору (п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 1.6 Ліцензійного договору № 46-01/03/15);
- ліцензіар надає ліцензіату виключні права на використання Творів та Відеокліпів та виключні майнові суміжні права на виконання Фонограм та Виконань з обмеженнями, вказаним у договорі, та право забороняти використання третім особам Творів, Відеокліпів, Виконань та Фонограм, способами, передбаченими у п. 2.2 даного договору, на Території та в Строк (п. 2.1 Ліцензійного договору № 46-01/03/15);
- способами використання Творів, права на які передаються ліцензіату, є дозвіл або заборона третім особам здійснювати, зокрема, публічне виконання та публічне сповіщення Творів (п.п. 2.2.2 п. 2.2 Ліцензійного договору № 46-01/03/15);
- ліцензіат зобов'язаний перешкоджати порушенню авторських прав, зокрема, на Твори, встановлені в Додатках до даного договору (п.п. 4.2.2 п. 4.2 Ліцензійного договору № 46-01/03/15);
- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, вказаного на початку даного договору та і діє до 29 лютого 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 9.1 Ліцензійного договору № 46-01/03/15 в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.02.2016).
Відповідно до Додатку № 1 від 01.03.2015 до Ліцензійного договору № 46-01/03/15 сторони цього договору домовились, що для використання способами, передбаченими п. 2.2 Ліцензійного договору № 46-01/03/15 передаються твори згідно переліку, в тому числі музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_8, автор музики - ОСОБА_9, автор тексту - ОСОБА_10).
Враховуючи приписи статті 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину), суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" на підставі Ліцензійного договору № 46-01/03/15 та Додатку № 1 до нього набуло майнові права, зокрема щодо спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", а Організація на підставі Договору № 01/04/15-1 та відповідно до Декларації наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (позивача), зокрема щодо спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача. Ліцензійний договір № 46-01/03/15 та Договір № 01/04/15-1 станом на час фіксації порушення були чинні, недійсними не визнавалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що позивачем не доведено, що йому передано майнові права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець - ОСОБА_8.
Стосовно доводів відповідача та третьої особи про те, що обсяг майнових авторських прав позивача на спірний твір становить лише 25%, а відтак майнові авторські права на спірний твір перебувають у спільній частковій власності кількох осіб, крім того, спірний твір було створено кількома авторами (тобто, у співавторстві), у зв'язку з чим у позивача відсутні права самостійно без згоди інших співвласників дозволяти чи забороняти третім особам використання спірного твору, то такі доводи судом відхиляються з огляду на таке:
- підставою заявленого позову є саме обставини, пов'язані з реалізацією суб'єктом майнового авторського права належних йому майнових авторських прав відповідно до приписів ст. 427 ЦК України та ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а не обставини, пов'язані зі створенням спірного музичного твору, які є немайновими авторськими правами. При цьому матеріали справи не містять доказів стосовно існування спору щодо співавторства та спору між авторами щодо їх частки в участі у створення спірного музичного твору;
- крім того, суд врахував, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону (в редакції до 22.07.2018) до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).
Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
Таким чином, позивачем доведено належність йому майнових авторських прав на спірний музичний твір.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №657) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Таким чином, Організація наділена правом фіксувати факти комерційного використання музичних творів способом публічного виконання/публічного сповіщення.
19.12.2016 представником Організації ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності № 30/12/15/02 від 30.12.2015, у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 (відповідач), зафіксовано у період часу з 18:59 год. до 19:31 год. факт публічного виконання музичних творів, в тому числі спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_8) для фонового озвучення приміщення, про що складено Акт фіксації № Че-11/12/16. Фіксація здійснювалась з використанням відеокамери SONY, model Handycam DCR - DVD 109E на DVD-диск.
Акт № Че-11/12/16 підписаний представником Організації ОСОБА_7 та містить відмітку, що директор ОСОБА_11 прізвище назвати відмовився, від підписання акту відмовився.
На підтвердження обставин, зазначених у Акті фіксації № Че-11/12/16, суду також надано товарний чек № 6780 від 19.12.2016 та DVD-диск з відео-звукозаписом до Акту фіксації № Че-11/12/16.
Судом досліджено наявний в матеріалах справи DVD-диск з відео-звукозаписом до Акту № Че-11/12/16 та встановлено наступне:
- 00:10, 00:14 хв. запису - зафіксовано колонку, якою обладнаний заклад для подання музичних творів;
- з 01:55 хв. до 05:05 хв. запису - зафіксовано виконання спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_8.
- 02:34 хв. запису (під час виконання спірного музичного твору) - зафіксовано екран мобільного телефону з відомостями щодо дати і часу запису, а саме: 19 грудня 2016 19:02:47. Також зафіксовано, що визначення музичних творів здійснювалось безпосередньо на місці за допомогою спеціальної програми, яка була відкрита на мобільному телефоні;
- 09:05 хв. і 09:30 хв. запису - зафіксовано товарний чек № 6780 19.02.2016, відповідно до відомостей якого послуги надаються в "ІНФОРМАЦІЯ_2" ФОП ОСОБА_2;
- подальший запис на DVD-диску містить недоліки.
Отже, наявним в матеріалах справи відео-звукозаписом до Акту фіксації № Че-11/12/16 підтверджується, що фіксація відбувалась 19.12.2016 на території магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, відеозапис містить звучання спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_8), якість запису дозволяє ідентифікувати вказаний музичний твір.
Таким чином, оцінивши надані Організацією докази (Акт фіксації № Че-11/12/16, відео-звукозапис до даного акту та товарний чек № 6780 від 19.12.2016) у їх сукупності, суд дійшов висновку про належність та допустимість цих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, які обґрунтовано підтверджують факт використання відповідачем у власній господарській діяльності спірного музичного твору шляхом здійснення його публічного виконання.
Разом з тим, твердження відповідача, які підтримала третя особа, про те, що Акт фіксації № Че-11/12/16 та відео-звукозапис не можуть бути достатніми та допустимими доказами у справі, судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке:
- щодо доводів відповідача про неналежним чином здійснену фіксацію публічного виконання, недоведеність здійснення фіксації уповноваженою особою Організації, складення акту фіксації представником Організації в односторонньому порядку, не підписання акту фіксації представником відповідача та не направлення акту фіксації відповідачу, суд відзначає, що законодавством України не встановлено обов'язкових вимог до порядку проведення фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання/публічного сповіщення та вимог до форми і змісту акту фіксації представником (-ами) організацій колективного управління, рівно як і вимог надання/направлення цього акту суб'єкту фіксації. Крім того, на підтвердження здійснення фіксації уповноваженим представником Організації ОСОБА_7 матеріали справи містять довіреність № 30/12/15/02 від 30.12.2015;
- щодо доводів відповідача про те, що відеозапис на диску для лазерних систем зчитування не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв'язку з поганою якістю запису зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм, суд відзначає, що такі доводи відповідача ґрунтуються виключно на його суб'єктивній оцінці спірного відеозапису. Разом з тим, судом при дослідженні запису встановлено зафіксовану на записі колонку, якою обладнаний заклад для подання музичних творів. При цьому судом враховано, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням. З запису також вбачається, що визначення музичних творів здійснювалось за допомогою спеціальної програми, яка дозволяє ідентифікувати музичний твір. Запис містить одночасно голоси людей та інші звуки, однак такі звуки не перешкоджають ідентифікації фонограми спірного твору.
3.2. Щодо доведення відповідачем додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та спростування відповідачем визначеної цивільним законодавством презумпції винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).
Відповідач та третя особа на підтвердження правомірності використання відповідачем спірного музичного твору способом публічного виконання у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, надали Договір № Київ - 11/12/16 від 01.12.2016, укладений ФОП ОСОБА_2 (компанія, відповідач) та Об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (УЛМП, третя особа).
Судом встановлено, що УЛМП є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління №5/2003 від 22.08.2003, виданим УЛМП Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України.
При укладенні наведеного договору УЛМП діяла за дорученням Асоціації "Дім авторів музики України", яка є організацією колективного управління авторськими правами (свідоцтво №7/2005 від 26 січня 2005 року), в інтересах суб'єктів авторського права, які передали у колективне управління Асоціації свої майнові авторські права. Вказане дорученням Асоціації "Дім авторів музики України" в матеріалах справи відсутнє, третьою особою до справи не долучено.
Згідно пункту 1.1 Договору № Київ - 11/12/16 сторони визначили, що предметом цього договору є умови використання компанією (відповідачем) способом публічного виконання у зазначених в додатках до цього договору закладах, що належать компанії (згідно додатку № 1 до даного договору зазначено магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2", АДРЕСА_2), фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань (далі - фонограми) та сплати УЛМП, як організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, винагороди (роялті) за таке використання фонограм; в свою чергу, компанія зобов'язується сплачувати УЛМП узгоджену в додатках до цього договору винагороду за публічне виконання фонограм.
Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору № Київ - 11/12/16 визначено, що УЛМП зобов'язується самостійно розподіляти та сплачувати правовласникам винагороду, отриману від компанії, самостійно вести всі переговори з третіми особами з приводу публічного виконання фонограм в закладах, що належать компанії, дією даного пункту також регулюються випадки виникнення претензій третіх осіб щодо такого публічного виконання, за умови належного виконання компанією умов цього договору.
Згідно п. 3.1 Договору № Київ - 11/12/16, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017.
Третя особа (УЛМП), враховуючи приписи пункту "в" ч. 1, ч. 2 ст. 49 Закону (в редакції до 22.07.2018), вважає, що: до складу предмету Договору № Київ - 11/12/16 входять всі існуючі у світі музичні твори з текстом або без тексту, окрім тих, що були вилучені з управління УЛМП в установленому порядку, а отже і спірний твір, оскільки з огляду на обсяг майнових авторських прав позивача на цей твір (25%), його неможливо вилучити з управління будь-якої організації колективного управління; єдиним і достатнім доказом на підтвердження права УЛМП дозволяти використання музичних творів з текстом або без тексту, у тому числі і спірного, є свідоцтво про облік організації колективного управління №5/2003 від 22.08.2003, видане УЛМП Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України.
Разом з тим, на підставі аналізу положень частин 1 та 2 статті 49 Закону (в редакції до 22.07.2018) вбачається, що стосовно вилучених з управління організації колективного управління об'єктів авторського права - відсутня можливість організацій колективного управління дозволяти їх використання.
Зокрема, приписами ч. 1 ст. 49 Закону (в редакції до 22.07.2017) встановлено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Так, на підтвердження факту вилучення із управління УЛМП музичних творів (в т.ч. спірного музичного твору), майнові права на які належать ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" (позивачу), Організацією до матеріалів справи залучено наступні докази: лист-вимогу ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" про вилучення від 20.05.2016 (далі - Вимога від 20.05.2016), направлену на адресу УЛМП; фіскальний чек № 0142 від 06.06.2018 та опис вкладення у цінний лист на адресу УЛМП із зазначенням про направлення листа-вимоги щодо вилучення і додатку (оптичного диску з переліком творів, що вилучаються); витяг з каталогу музичних творів ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" із зазначенням спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_8).
У наведеній Вимозі ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" на адресу УЛМП зазначено, зокрема, таке: "З дати відправлення … цього листа відповідно до ч. 2 статті 49 Закону … у Вашої організації (виникає обов'язок вилучити всі твори, що нам належать на території України, із дозволів на використання (способом публічного виконання) таких творів, які надавались Вашою організацією будь-яким третім особам (користувачам музичних творів) ", "згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України Ви повинні виконати обов'язок про вилучення творів у семиденний термін. Цей обов'язок починається від дати надходження цього листа…".
УЛМП не заперечувала отримання нею Вимоги ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн".
Враховуючи, що за приписами ст.ст. 31-33 Закону майнове авторське право реалізується в разі зазначення конкретного твору і щодо конкретного способу його використання, дослідивши зміст Вимоги та витяг з каталогу музичних творів ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн", врахувавши також приписи ч. 2 ст. 49 Закону, ст. ст. 11, 530 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що станом на дату фіксації публічного виконання спірного музичного твору (19.12.2016), даний твір було вилучено із управління УЛМП, а відповідно із дозволів на використання такого твору, які надавались УЛМП третім особам.
Стосовно доводів третьої особи про те, що наведена Вимога не породжує правових наслідків, які обумовлені в ній, оскільки позивач не додав до цієї вимоги документів, які підтверджують його майнові авторські права на твори, то такі доводи судом відхиляються як безпідставні, оскільки вирішення питання про те, чи було, чи не було вилучено твори з управління УЛМП не залежить від суб'єктивної думки УЛМП, її згоди чи бажання, а залежить від наявності повноважень такої дії та направлення відповідного повідомлення про таке. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 908/666/17.
За таких обставин, твердження відповідача та третьої особи про правомірність використання відповідачем спірного музичного твору на підставі Договору № Київ - 11/12/16, укладеного відповідачем з УЛМП, станом на дату фіксації публічного виконання спірного музичного твору (19.12.2016) спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, відповідачем не доведено належними, допустимими і достатніми доказами додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним у власній господарській діяльності спірного музичного твору та не спростовано визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).
Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у зв'язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Суд дійшов висновку, що станом на час прийняття рішення у справі при визначенні розміру компенсації за спірне порушення майнових авторських прав слід виходити з приписів п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції до 22.07.2018) та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (в чинній редакції) та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік").
Доводи позивача про необхідність застосування при визначенні розміру компенсації саме розміру мінімальної заробітної плати на момент прийняття рішення у справі, судом відхиляються, оскільки виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.
Судом враховано, що відповідач порушив авторські права позивача на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_8), а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2018) за використання спірного музичного твору. Отже, стягненню з відповідача підлягає компенсація в сумі 17620,00 грн., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у наведеній частині позовних вимог. У задоволенні решти позовних вимог позивачу належить відмовити.
4. Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Організація, що звернулась на захист прав позивача, в якості додатку № 1 до позовної заяви подала попередній розрахунок судових витрат, до якого включила: витрати, понесені Організацією, а саме: витрати на збір доказів - 29,00 грн., судовий збір за подання позовної заяви - 3350,70 грн., витрати на поштове відправлення копії позову відповідачу - 25,00 грн., а всього 3404,70 грн.; витрати, які очікує понести Організація, зокрема, витрати на поштове відправлення документів під час розгляду справи - 100,00 грн.
Відповідачем не подано попереднього розрахунку суми судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують сплату Організацією судового збору за подання позовної заяви у сумі 3350,70 грн. (платіжне доручення № 697 від 18.07.2018) та докази, які підтверджують судові витрати на поштове відправлення позовної заяви та заяв з процесуальних питань у загальній сумі 126,00 грн. (фіскальні чеки № 9241 від 20.07.2018, № 6600 від 09.08.2018, № 2844 від 27.09.2018, № 3583 від 05.10.2018, № 3584 від 05.10.2018, № 10680 від 19.10.2018, № 10682 від 19.10.2018).
З огляду на часткове задоволення позову та приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 264,30 грн. покладається на відповідача, а в сумі 3086,40 грн. - на позивача, судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 9,94 грн. покладаються на відповідача, а в сумі 116,06 грн. - на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 23, оф. 916; ідентифікаційний код 37396151) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 39543428) 17620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень 00 коп.) компенсації за порушення майнових авторських прав.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 23, оф. 916; ідентифікаційний код 37396151) 264,30 грн. (двісті шістдесят чотири гривні 30 коп.) судового збору, 9,94 грн. (дев'ять гривень 94 коп.) судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.12.2018
Суддя Гумега О.В.