ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2018Справа № 910/14184/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Фуд»
до Приватного акціонерного товариства «Київміськголовпостач»
про стягнення 401035,78 грн.
Представники:
від позивача: Лаптєв О.А.
від відповідача: Лавренова О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Фуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київміськголовпостач" про стягнення 401035,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання за договором генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 341637,63 грн., пеню у розмірі 59398,15 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на категорію та складність спору, ціну позову у справі, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 13.11.2018.
У підготовче засідання 13.11.2018 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 13.11.2018 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.12.2018.
У судове засідання 04.12.2018 з'явились представник позивача, який підтримав позов, та представник відповідача, який не заперечував проти позову.
У судовому засіданні 04.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КДД ІНЖИНІРИНГ" (генпідрядник) та Публічним акціонерним товариством "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" (змінено тип акціонерного товариства на ПрАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ") (замовник) укладено договір генерального підряду на будівництво № 01/08-2014 (далі - Договір). За умовами договору, генпідрядник зобов'язався здійснити роботи з реконструкції майнового комплексу під комплекс торгівельно - складського призначення на вул. Святошинській, 3, у Святошинському районі м. Києва (далі - Об'єкт), а замовник зобов'язався забезпечити своєчасне фінансування будівництва Об'єкта, прийняти роботи і оплатити вартість робіт відповідно до Договору.
Відповідно до п. 5.5. Договору, роботи по Договору приймаються щомісячно, шляхом підписання Актів приймання - передачі виконаних будівельних робіт та довідок Ф № КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту та довідки Ф №КБ-3.
Судом встановлено, що форма акту встановлена у додатку №3 до Договору.
Згідно з п. 6.6. Договору, якщо в Актах зафіксовано більшу вартість виконаних робіт ніж розмір авансу, сплаченого замовником за відповідний місяць, то замовник зобов'язується протягом десяти днів з моменту підписання акту перерахувати генпідряднику суму різниці між вартістю фактично виконаних робіт та розміром перерахованих авансових коштів. Якщо вартість робіт зазначених в акті буде меншою ніж розмір авансу перерахованого замовником за відповідний місяць, то сума різниці між вартістю виконаних робіт та розміром сплаченого авансового платежу генпідрядником замовнику не повертається, а враховується сторонами при подальших розрахунках.
Дослідивши зміст укладеного Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 30.04.2016 замовником та генпідрядником було складено, підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за квітень 2016 року та акт приймання виконаних будівельних робіт №27 за квітень 2016 року на суму 6402480,00 грн.; 31.05.2016 замовником та генпідрядником було складено, підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за травень 2016 року, та акт приймання - передачі виконаних робіт за травень 2016 року (№№ 28, 29) на загальну суму 705000,00 грн.; 13.06.2016 замовником та генпідрядником було складено, підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за червень 2016 року, та акт №30 приймання - передачі виконаних робіт за червень 2016 року на загальну суму 492259,20 грн.; 30.09.2016 замовником та генпідрядником було складено, підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за вересень 2016 року, та акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2016 року (№№ 31, 31/1) на загальну суму 170400, 00 грн.; 31.10.2016 замовником та генпідрядником було складено, підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за жовтень 2016 року та акт приймання-передачі виконаних робіт №32 за жовтень 2016 року на суму1543200,00 грн.
Таким чином, загальна вартість виконаних за Договором робіт складає 9313339,20 грн.
Як зазначав позивач та не заперечував відповідач, станом на 30.04.2016 відповідачем було сплачено аванс у розмірі 3073839, 48 грн.; 17.05.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 11000,00 грн.; 03.06.2016 відповідач здійснив оплату у розмірі 384148, 00 грн.; 10.06.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 769080,00 грн.; 21.06.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 104920, 83 грн.; 11.07.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 131502, 00 грн.; 22.07.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 353000,00 грн.; 09.08.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 149334,00 грн.; 17.08.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 50000,00 грн.; 02.09.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 430240,00 грн.; 09.09.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 310000,00 грн.; 13.09.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 97000,00 грн.; 16.09.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 20000,00 грн.; 30.11.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 276000,00 грн.; 02.12.2016 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 225000,00 грн.; 27.01.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 353197,26 грн.; 02.02.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 93000,00 грн.; 03.03.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 720000,00 грн., 04.04.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 333440,00 грн.; 04.04.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 487000,00 грн.; 18.04.2017 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 600000,00 грн.
Таким чином, загальна вартість сплачених відповідачем коштів за Договором складає 8971701,57 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості ПрАТ «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» перед ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" за Договором склала 341637,63 грн.
Судом встановлено, що 15.08.2018 ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" та ПрАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" було складено, підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за Договором. Відповідно до акту звірки, заборгованість ПрАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" перед ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" за Договором складає 341637,63 грн.
Судом встановлено, що 17.08.2018 між ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" (первісний кредитор) та ТОВ "КЕЙ ФУД" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення). За умовами цього договору, первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору, що виникло за договором генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, укладеного між первісним кредитором та ПАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ".
Пунктом 2 Договору про відступлення встановлено, що за цим договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати сплати від боржника основної заборгованості у сумі 341637,63 грн., а також будь-яких штрафних санкцій за договором генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, укладеного між первісним кредитором і боржником.
Згідно з п. 3 Договору про відступлення набуття новим кредитором права вимоги за цим договором відбувається одночасно з його підписанням сторонами.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
За таких обставин, у зв'язку з укладенням між позивачем та ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" Договору про відступлення, відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, укладеного між відповідачем та ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ", тобто відбулась заміна сторони зобов'язання у матеріальних правовідносинах.
Судом встановлено, що листом №220818-02 від 22.08.2018 позивач повідомив відповідача про укладення Договору про відступлення та вимагав сплати заборгованості у розмірі 341637,63 грн.
Листом від 28.08.2018 №02/08-2018 відповідач повідомив позивача, що на даний час не має можливості сплатити заборгованість.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 341637,63 грн. та пеню у розмірі 59398,15 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, загальна сума заборгованості ПрАТ «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» перед ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" за Договором склала 341637,63 грн.
Як встановлено судом, 15.08.2018 ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" та ПрАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" було складено, підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за Договором. Відповідно до акту звірки, заборгованість та ПрАТ "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" перед ТОВ "КДД ІНЖИНІРИНГ" за Договором складає 341637,63 грн.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту та довідки Ф №КБ-3.
Згідно з п. 6.6. Договору, якщо в Актах зафіксовано більшу вартість виконаних робіт ніж розмір авансу, сплаченого замовником за відповідний місяць, то замовник зобов'язується протягом десяти днів з моменту підписання акту перерахувати генпідряднику суму різниці між вартістю фактично виконаних робіт та розміром перерахованих авансових коштів. Якщо вартість робіт зазначених в акті буде меншою ніж розмір авансу перерахованого замовником за відповідний місяць, то сума різниці між вартістю виконаних робіт та розміром сплаченого авансового платежу генпідрядником замовнику не повертається, а враховується сторонами при подальших розрахунках.
З огляду на наведене, станом на дату укладання Договору про відступлення на дату звернення до суду з даним позовом, строк сплати відповідачем вартості виконаних робіт за Договором є таким, що настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не надано доказів сплати коштів за Договором, в тому числі в заявленій позивачем сумі, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості - 341637,63 грн., у зв'язку з чим, враховуючи перехід до позивача права вимоги за Договором, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім наведеного розміру заборгованості позивачем заявлено до стягнення з відповідача 59398,15 грн. пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом, пунктом 2 Договору про відступлення встановлено, що за цим договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати сплати від боржника основної заборгованості у сумі 341637,63 грн., а також будь-яких штрафних санкцій за договором генерального підряду на будівництво №01/08-2014 від 01.08.2014, укладеного між первісним кредитором і боржником.
Згідно з п. 13.4. Договору у разі порушення замовником виконання грошових зобов'язань за Договором, замовник на вимогу генпідрядника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов'язання за Договором, від суми несплаченого боргу, за кожний день прострочення. Згідно з п. 1. Додаткового договору від 15.09.2016 про внесення змін до Договору, строк позовної давності по Договору, в т.ч. по стягненню неустойки встановлено у три роки, і неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Перевіривши розрахунок пені за прострочення оплати за заявлений позивачем період з 11.04.2018 по 10.10.2018, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю, у розмірі 59398,15 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київміськголовпостач» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 3; ідентифікаційний код: 04542755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Фуд» (08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36; ідентифікаційний код: 39267663) основний борг у розмірі 341637 (триста сорок одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 63 коп., пеню у розмірі 59398 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 15 коп. та судовий збір у розмірі 6015 (шість тисяч п'ятнадцять) грн. 54 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.12.2018
Суддя Ю.В. Картавцева