ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2018Справа № 910/10976/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/10976/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут», м. Миколаїв,
до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
про визнання недійсним окремої частини договору,
за участю представників:
позивача - Ткаченка Р.Ю. (довіреність від 17.09.2018 № 007ДР-52-0918);
відповідача - Петрука Я.Ю. (довіреність від 19.09.2018 № 14-133).
17.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» (далі - Товариство) до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія) про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору від 18.04.2017 № 17-236-Н купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), укладеного Компанією та Товариством, а саме визнати недійсними:
- текст пункту 6.1 Договору абзацу 3 : «... і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують 5 денний строк»;
- текст пункту 6.1 Договору абз.6 повністю: «Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівлі-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві акт звіряння пізніше 25 числа (включено) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газу, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування неустойки, 3 % річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуюся з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20(офіційний вісник України, 2005 р. № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець і протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк»;
- текст пункту 6.1 Договору абз.7 повністю: «Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком, і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом третім цього пункту»;
- текст пункту 6.1 Договору абз.8 повністю: «Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень відповідно до Порядку не змінює строків та умов розрахунків за цим договором».
Товариство обґрунтовує позовні вимоги тим, що:
- оспорюваний пункт 6.1 Договору в частині було укладено проти волі Товариства та під тиском тяжких обставин, які змусили позивача вчинити правочин, а саме підписати Договір на вкрай невигідних умовах;
- позивач самостійно не може впливати на строки проведення розрахунків, а своєчасність здійснення оплати напряму залежить від складного механізму виділення коштів державою на покриття пільг та субсидій; при цьому, відмовитись від укладання такого Договору, як і від постачання природного газу побутовим споживачем Товариство теж не може;
- так, пункт 6.1 Договору, всупереч вимог нормативних актів містить вказівку на строки проведення розрахунку, який має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, незважаючи при цьому на наявність або відсутність коштів, виділених державою на покриття побутовим споживачам, які мають право на отримання пільг, субсидій та компенсацій, вартості поставленого природного газу;
- отже, укладаючи Договір на визначених у пункті 6.1 умовах, враховуючи механізм виділення та перерахування коштів, встановлений законодавчими актами України, як позивач так відповідач завідомо розуміли неможливість його виконання та проведення розрахунків за природний газ на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій в строки встановлені Договором;
- таким чином, ані Товариство, ні Компанія не могли передбачити реального настання правових наслідків, які обумовлені оспорюваним пунктом 6.1 Договору з вказівкою на строки проведення розрахунку, який має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, незважаючи при цьому на наявність або відсутність коштів, виділених державою на покриття побутовим споживачам, які мають право на отримання пільг, субсидій та компенсацій, вартості поставленого природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
03.09.2018 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/10976/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2018.
28.09.2018 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
02.10.2018 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю надання часу для підготовки відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 02.10.2018 було оголошено перерву до 16.10.2018.
05.10.2018 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів Компанії.
05.10.2018 позивач подав суду заяву про зупинення провадження у справі, посилаючись на розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/9959/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови КМУ від 26.10.2016 №853 «Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій» (далі - Постанова).
12.10.2018 відповідач подав суду: заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому вказав, що вирішення адміністративної справи № 826/9959/18, де сторонами є інші підприємства та органи державної влади, а предметом спору є Постанова, жодним чином не стосується даної справи; заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 було залишено без задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 було закрито підготовче провадження на призначено справу № 910/10976/18 до судового розгляду по суті на 25.10.2018.
Судове засідання призначене на 25.10.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 судове засідання було призначено на 27.11.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 було повідомлено учасників справи про те, що у зв'язку з направленням від 21.11.2018 судді Курдельчука І.Д. до Національної школи суддів України на 27.11.2018, судовий розгляд справи по суті призначеної на 27.11.2018 відбудеться 28.11.2018.
27.11.2018 позивач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/9959/18 за позовом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до КМУ про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття Постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 вказане клопотання було залишено без розгляду.
У судовому засіданні 28.11.2018 було оголошено перерву до 29.11.2018.
29.11.2018 відповідач подав суду клопотання про застосування судом заходів процесуального примусу, посилаючись на те, що позивачем вдруге заявлено клопотання про зупинення, що у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України є зловживанням процесуальними правами.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки перше клопотання про зупинення було заявлено позивачем з формальних мотивів встановлених законом, а друге клопотання заявник обгрунтовував з посиланням на судову практику, а тому відсутні підстави вважати про повторність подання клопотання і наявність підстав для застосування статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2018 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідачів оголосили вступне слово та заперечили проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 29.11.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, відповідь на відзив і заперечення на неї, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.04.2017 Товариством (покупець) і Компанією (продавець) укладено Договір, за умовами якого:
- продавець зобов'язується передати покупцеві у 2017-2018 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);
- природний газ, що передається за Договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2 Договору);
- продавець передає покупцеві з 01.04.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 625 400,000 тис.куб.м. (пункт 2.1 Договору);
- приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі (пункт 3.2 Договору);
- оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005 № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88) і має бути здійсненим протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок, за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005 № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 №20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за Договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк (пункт 6.1 Договору);
- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2017, і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).
Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором з постачання природного газу.
Товариство мотивує позовні вимоги тим, що:
- оспорюваний пункт 6.1 Договору в частині було укладено проти волі Товариства та під тиском тяжких обставин, які змусили позивача вчинити правочин, а саме підписати Договір на вкрай невигідних умовах;
- позивач самостійно не може впливати на строки проведення розрахунків, а своєчасність здійснення оплати напряму залежить від складного механізму виділення коштів державою на покриття пільг та субсидій; при цьому, відмовитись від укладання такого Договору, як і від постачання природного газу побутовим споживачем Товариство теж не може;
- так, пункт 6.1 Договору, всупереч вимог нормативних актів містить вказівку на строки проведення розрахунку, який має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, незважаючи при цьому на наявність або відсутність коштів, виділених державою на покриття побутовим споживачам, які мають право на отримання пільг, субсидій та компенсацій, вартості поставленого природного газу;
- отже, укладаючи Договір на визначених у пункті 6.1 умовах, враховуючи механізм виділення та перерахування коштів, встановлений законодавчими актами України, як позивач так відповідач завідомо розуміли неможливість його виконання та проведення розрахунків за природний газ на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій в строки встановлені Договором;
- таким чином, ані Товариство, ні Компанія не могли передбачити реального настання правових наслідків, які обумовлені оспорюваним пунктом 6.1 Договору з вказівкою на строки проведення розрахунку, який має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, незважаючи при цьому на наявність або відсутність коштів, виділених державою на покриття побутовим споживачам, які мають право на отримання пільг, субсидій та компенсацій, вартості поставленого природного газу.
У зв'язку з викладеним, Товариство просить визнати абзац третій, абзац шостий, абзац сьомий та абзац восьмий пункту 6.1 Договору недійсними, посилаючись на невідповідність їх змісту чинному законодавству України та вчинення правочину під впливом тяжкої обставини.
Разом з тим, сторонами було підтверджено та не оспорено те, що Товариством у повному обсязі виконано умови Договору та оплачено весь обсяг поставленого відповідачем газу.
Наведене свідчить про прийняття позивачем умов Договору та подальше його схвалення шляхом повного виконання умов Договору щодо оплати.
Що ж до тверджень позивача про те, що Договір було підписано на вкрай невигідних для нього умовах і під впливом тяжкої обставини, то слід вказати таке.
Частиною першою статті 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що для її застосування необхідно встановити наявність двох умов вчинення оспорюваного правочину, а саме: наявність тяжкої обставини, під впливом якої особа вчинила правочин; вкрай невигідні умови правочину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Разом з тим, позивач не надав суду жодного документального підтвердження того, що Договір було укладено на вкрай невигідних для нього умовах і оспорюваний правочин вчинявся під впливом тяжкої обставини.
Крім того, Товариство не конкретизувало, що саме, на його думку, було для нього тяжкою обставиною.
Що ж до невідповідності абзаців пункту 6.1 Договору чинному законодавству України, то слід вказати таке.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За загальним правилом зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частинами першою - третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Слід зазначити, що оспорюваний позивачем пункт 6.1 Договору регулює порядок оплати за природний газ, в якому визначено права Товариства на продовження строків оплати.
Позивачем не обґрунтовано, чим положення Договору, що встановлюють і регулюють його права, як сторони договору, суперечать або порушують законні інтереси чи його права як покупця природного газу за Договором.
Доводи позивача про затримку фінансування державою підписаних усіма сторонами протокольних рішень, яке проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, більше ніж на 12 місяців не є підставою для визнання правочину недійсним в частині.
Наявність, на думку позивача, порушень державою (її органами) зобов'язань щодо фінансування оплати пільг, субсидій та компенсацій у сфері споживання природного газу, є лише підставою Товариству для звернення за захистом свого порушеного права в т.ч. і з відповідним позовом до суду.
Втім, позивач вдався до оспорювання правочину, що вичерпав свою дію, з метою уникнення наслідків прострочення зобов'язання.
Вказані дії, на думку суду, порушують принцип свободи договору та засвідчують небажання Товариства врегулювати спір щодо наслідків прострочення у правовій площині.
Що ж до решти доводів і аргументі Товариства, які викладені у позові, то слід вказати таке.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не подано доказів в підтвердження задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» (54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70 В/1; ідентифікаційний код 39589483) до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору від 18.04.2017 № 17-236-Н купівлі-продажу природного газу, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» і публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.12.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук