ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/991/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070
адреса для листування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк Україна"
вул. М. Закревського, 9, м. Київ, 02217
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 10927,65 грн
Представники сторін не з'явилися
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" подало позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 10927,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і розгляд справи по суті призначено на 11.12.2018 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання (вх. №17988/18 від 19.11.2018) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не приймав, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 178 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Позиція позивача.
Позивач вказав, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №170225а7згла від 11.05.2017 року, на підставі страхового акту №АХА2371648 від 12.04.2018 року страхувальнику виплачено страхове відшкодування у розмірі 10 927 грн 65 к.
З посиланням на ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" позивач вказав, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач вказав на те, що після виплати страхового відшкодування у нього виникло право вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП, цивільна відповідальність якої, на момент настання страхового випадку, була застрахована в ПрАТ "СК "Галицька" відповідно до полісу АМ/1807027.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 927 грн 65 к. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі за текстом - страховик/позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №170225а7згла від 11.05.2017 року (а.с.31).
Відповідно до п.5 об'єктом страхування є транспортний засіб - Audi Q3, реєстраційний номер BC0867EX.
Відповідно до п.9 вказаного договору - до страхових ризиків відноситься, зокрема, збитки внаслідок ДТП.
03.04.2018 року о 09:15 в м. Львів, вул. Хуторівка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi (д.р.н.ВС0867ЕХ), яким керував водій Токмак Джихангір (власник автомобіля - ОСОБА_1Ю.) та автомобіля MERSEDES-BENZ (д.р.н.ВС7619СХ), яким керував водій ОСОБА_2 внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Audi (д.р.н.ВС0867ЕХ), що був застрахований у АТ "Страхова компанія "АХА Страхування".
05.08.2018 року власник пошкодженого автомобіля направив до страховика повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.26).
19.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 10 927, 65 грн (а.с.16).
Відповідно до п. 29.1. договору страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком.
Відповідно до п.29.12. договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.
Відповідно до рахунку-фактури №Р-000024 від 12.04.2018 року, складеного СПД-ФО ОСОБА_3 - вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ становить 10 927 грн 65 к. (а.с.23).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, розмір матеріальної шкоди становить 10 927 грн 65 к.(а.с.22).
Відповідно до платіжного доручення №442140 від 13.04.2018 року позивач сплатив на рахунок СТО вартість відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ в розмірі 10 927 грн 65 к. (а.с.23).
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У даному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою , відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав . Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.
Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до положень п.2.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З врахуванням викладеного страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобам збитки, пов'язані з відновлюваним ремонтом, лише з урахуванням зносу.
Суд, дослідивши подані докази, а саме:
договір добровільного страхування наземного транспорту №170225а7згла від 11.05.2017 року;
повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу;
заяву про виплату страхового відшкодування в сумі 10 927, 65 грн;
рахунок-фактуру №Р-000024 від 12.04.2018 року, складеного СПД-ФО ОСОБА_3;
платіжне доручення №442140 від 13.04.2018 року - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
В спірному випадку подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ч.1 ст. 22, ст. 979, ч.1 ст. 988, ст. 993 Цивільного кодексу України, п.2.1 ст.2, п.22.1 ст.22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 73, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" /04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912/ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10 927, 65 грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" /04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912/ 10 927 грн 65 к. (десять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 65 к.) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.12.2018
Суддя Фрич М. М.