ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2018 р. Справа № 910/14106/18
За позовом Приватного акціонерного товариства " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча "
До Публічного акціонерного товариства " Українська залізниця "
Про стягнення 8435,51 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Позивач - приватне акціонерне товариство " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - публічного акціонерного товариства " Українська залізниця " 8435,51 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2018 р. відкрите провадження у справі № 910/14106/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення розгляду зазначеної справи на 29.11.2018 р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив і відзив на позовну заяву суду не надав.
Представник відповідача також у судове засідання не з'явився, але у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів отримання збитків
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд -
На виконання умов контракту № 12 ЕХР - 01 - 14, що був укладений між ПАТ " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча " ( продавцем ) та " Метінвест Інтернешнл С.А. " ( покупцем ), згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною №51680635 від 09.09.2018 р. на адресу ТОВ " Метінвест - Шипінг " ( одержувачу вантажу ) у вагоні №51805844 надійшов вантаж - сталь тонколистова, вантажовідправник - ПАТ " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча "
Згідно ст. 307 ГК України, ст. 8 Закону України " Про залізничний транспорт ", розділу 1 Правил планування перевезень вантажів та ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.
Статтею 914 ЦК України передбачено, що перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір про організацію перевезень вантажів.
14.02.2018 р. між ПАТ " Українська залізниця " ( відповідачем ) та ПРАТ " ММК імені Ілліча " ( позивачем ) був укладений договір № 00039/ЦТЛ-2018 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення за надані залізничним транспортом послуги.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору предметом цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 2.3.2 договору № 00039/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 р. перевізник зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах ( контейнерах ) замовника або у вагонах ( контейнерах ) перевізника, надавати вагони ( контейнери ) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника, згідно інформації АС " МЕСПЛАН ", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 05.08.2018 р. на станції Маріуполь - Порт Донецької залізниці був складений комерційний акт №484601/1 від 10.09.2018 р. про недостачу вантажу у вагоні №51680635 у кількості 560 кг.
Згідно ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 12 Закону України " Про залізничний транспорт " та ст. 110 Статуту залізниць України залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ч.2 ст. 114 зазначеного Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 27 Правил видачі вантажів (затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто ) становить 0,5% маси всіх інших вантажів
Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.
Відповідно до п. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Пунктом 114 ( п.п. а ) Статуту залізниць передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Вартість недостачі у вагоні №51805844 становить 8435,51 грн.
Відповідно до специфікації № 7132 RE від 30.07.2018 р. вартість 1 тони вантажу складає 561,00 доларів США.
Вага нетто, згідно даних комерційного акту у вагоні № 51805844 складає 4900 кг, фактично виявилось 4340 кг, що менше документу на 560 кг.
4900 кг х 0,5 % ( природні втрати ) = 24,50 кг ( сума норми природної втрати вантажу ).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 560 кг - 24,50 кг = 535,50 кг.
535,50 кг х 561,00 дол. США = 300,41 дол. США.
Станом на 10.10.2018 р., згідно даних з офіційного сайта Національного банку України курс долара США становить 28,08 грн. за 1 дол. США
Таким чином, сума збитків, яка виникла у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезені становить 8435,51 грн. ( 300,41 дол. США х 28,08 грн. ) = 8435,51 грн.
Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати причинені цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до статті 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Частиною 1 ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі, згідно з правилами іншому підприємству. У відповідності до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження ( втрату, нестачу, псування і пошкодження ) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність в розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч вимогам ст. 74 ГПК України та ст. 314 Господарського кодексу України відповідач не надав суду належних доказів того, що нестача отриманого для перевезення вантажу сталася не з його вини.
Твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що позивачем не надано доказів отримання збитків судом до уваги не приймається, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензії та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження кількості та розміру дійсної вартості втраченого вантажу до позову наданий оригінал комерційного акту, оригінал залізничної накладної, належним чином засвідчена копія специфікації № 7132RE від 30.07.2018 р. і копія сертифікату якості.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства " Українська залізниця " ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815 ) на користь Приватного акціонерного товариства " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча " ( 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код 00191129 ) 8435 ( вісім тисяч чотириста тридцять п'ять ) грн. 51 коп. збитків за недостачу вантажу, 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 12.12.2018 р.
Суддя В.І.Пінчук