№ 2- 39/10
8 лютого 2010 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Мазурик О.Ф.,
секретаря Коруни О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Акціонерна страхова компанія «Форум» про відшкодування шкоди (в порядку регресу),
29 лютого 2008 року позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернувся до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху (далі - ПДР) 3 вересня 2005 року на вул. Кибальчича в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). В результаті вищезазначеного ДТП, автомобіль «ВАЗ-21011», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та яким керував ОСОБА_5, отримав механічні пошкодження. В зв'язку з тим, що на момент ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач відповідно до ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплатив потерпілій особі - ОСОБА_4 розмір збитків спричинених вказаною ДТП в розмірі 5 512 грн. 10 коп. 31 жовтня 2006 року позивач в порядку регресу звернувся до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку. Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплатив розмір збитків спричинених вказаною дорожньо-транспортною пригодою, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 5 512 грн. 10 коп., судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Суд належним чином повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи. Судові повістки направлялися за його місцем проживання. Згідно зворотного поштового повідомлення судова повістка повернута на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
За встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, а тому визнав його неявку в судові засідання без поважних причин.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Заява про згоду на участь у справі від них не надходила.
За згаданих обставин у відповідності до ст. 36 ЦПК України суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність вказаних третіх осіб, на підставі наявних в справі даних про права та взаємовідносини сторін.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 3 вересня 2005 року приблизно о 13 год. 00 хв. на перехресті вул. Кибальчича-Серова в м. Києві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ГАЗ-3110», державний номерний знак НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, перед початком руху не впевнився в безпеці руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу, якій рухався з правого боку, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
З постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.1, п. 12.1, п. 12.3, п. 16.12 Правил дорожнього руху водієм автомобіля «ГАЗ-3110», державний номерний знак НОМЕР_2. ОСОБА_1А, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 10).
Згідно з вимогами ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За вказаних обставин, суд дослідивши наявні у справі докази дійшов висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_1. правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з спричиненням автомобілю «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1, механічних ушкоджень.
Як вбачається з матеріалів справи, пошкоджений автомобіль «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_4
Згідно Звіту № 579 про оцінку майна від 11 жовтня 2005 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 835 грн. 10 коп. (а.с. 11-21).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем у справі, що на час скоєння ДТП він не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
17 жовтня 2005 року ОСОБА_4 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 03.09.2005 року в м. Києві з вини водія транспортного засобу марки «ГАЗ-3110», державний номерний знак НОМЕР_2, який не мав чинного на дату ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 7).
24 листопада 2005 року Моторним (транспортним) страховим бюро України видано наказ №494, на підставі якого позивач, відповідно до платіжного доручення № 98 від 24.11.2005 року, виплатив ОСОБА_4, в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням належного їй транспортного засобу марки «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1 під час ДТП 03.09.2005 року, з урахуванням оплати послуг експерта 5 512 грн. 10 коп. (а.с. 24-25).
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
31 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією про компенсацію виплаченої суми завданої шкоди у добровільному порядку, однак, відповідачем не компенсовано витрати позивача, що є підставою звернення позивача до суду (а.с. 26).
Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другої ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди суд виходив з вимог, передбачених статями 10, 60 ЦПК України, в яких зазначено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов'язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
А тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 55 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 11, 57, 60, 212-215, 224, 223 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Акціонерна страхова компанія «Форум» про відшкодування шкоди (в порядку регресу) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у відшкодування шкоди 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн.
Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя