Ухвала від 12.12.2018 по справі 440/3467/18

УХВАЛА

12 грудня 2018 р.Справа № 440/3467/18

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Спаскін О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018р. по справі № 440/3467/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду задволений позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду представником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято в порядку письмового провадження, копію отримано 30.10.2018 року, а апеляційну скаргу подано 29.11.2018 року, тобто, протягом тридцяти днів, встановлених ст. 295 КАС України. За таких обставин, скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018р.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року було розглянуто в порядку письмового провадження, тобто без участі сторін у справі. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області копію оскаржуваного судового рішення отримано 30.10.2018р., а апеляційну скаргу на зазначене рішення відповідачем подано 29.11.2018 року, тобто впродовж тридцяти днів, встановлених ст. 295 КАС України.

Частиною 2 ст. 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення заявником отримано 30.10.2018р. Вказаний факт підтверджується розпискою про вручення судового рішення (а.с. 32).

Оскільки апеляційна скарга подана у тридцятиденний строк, заявник відповідно до вимог ч.2 ст. 295 КАС України має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане заявником клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору у даній справі відсутні.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору жодним чином не обґрунтовано, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, заявником до суду апеляційної інстанції не надано.

Оскільки заявлене відповідачем клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у спірних відносинах не встановлено.

Отже, відповідач повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою за подання позову немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 704,80 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 440/3467/18, складає 1057,20 грн.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - 34318206081004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди в розмірі - 1057,20 грн.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018р. по справі № 440/3467/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Спаскін

Попередній документ
78501460
Наступний документ
78501462
Інформація про рішення:
№ рішення: 78501461
№ справи: 440/3467/18
Дата рішення: 12.12.2018
Дата публікації: 14.12.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам