12 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/3643/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.11.2018 року (головуючий суддя Корецька В.В.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці у справі №158/1693/18 провадження №2-а/0158/87/18 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 12.07.2018 року звернувся в суд з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 20 червня 2018 року №2525/20500/18, винесена відносно нього як директора ТзОВ «ВІКТОРІ АВТО».
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.11.2018 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та посилався на відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил.
Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2016 року ТзОВ «ВІКТОРІ АВТО», в особі директора ОСОБА_1 та компанія «REDBERG INDASTRIES LLP» укладено договір №09 03/16, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів. Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DАР-Луцьк, відповідно до Інкотермс 2010.
Як вбачається з оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил №2525/20500/18 від 20.06.2018 року, 14.04.2016 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205070001/2016/001443, де декларантом (митним брокером) ТзОВ «ВІКТОРІ АВТО» являється ОСОБА_2, проведено митне оформлення товару «вантажний автомобіль марки CITROEN, модель - BERLINGO», номер кузова НОМЕР_1, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, тип двигуна дизельний (66kW), робочий об'єм циліндрів - 1560 см3, вантажопідйомність - 545 кг., маса в разі максимального завантаження 1990 кг, бувший у використанні, який відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2016 року №03/16, міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.04.2016 року, рахунку-фактури (invoice) від 14.04.2016 року №63-RBRG/VICA слідував з компанії «REDBERG INDUSTRIES LLP», «UUNIT 5», OLYMIA SNDUSTRIAL ESTATE, COBURG ROAD, LONDON ENGLAND в адресу ТзОВ «ВІКТОРІ АВТО», за ціною 2700 Євро. За митне оформлення даною транспортного засобу при його митній вартості у 81565,56 грн. було сплачено митних платежів в сумі 27178,93 грн.
Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 09.11.2017 року №1161/03-70-19-03-25 встановлено, що під час зазначеного митного оформлення товару необхідно було сплатити митних платежів в сумі 43458,65 грн., тобто різниця між сплаченими митними платежами та платежами, які необхідно було сплатити становить 16279,72 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою сума неправомірного зменшення розміру митних платежів за митною декларацією №205070001/2016/001443 становить 16279,72 грн.
Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно із частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Так, згідно договору купівлі-продажу автомобіля від 14.04.2016 року, автомобіль марки «CITROEN BERLINGO», НОМЕР_2 був проданий ОСОБА_3 в рамках виконання свої обов'язків перед компанією «ВІКТОРІ АВТО» по міжнародному контракту №9 03/16 компанії «REDBERG INDUSTRIES LLP», «UUNIT 5», OLYMIA SNDUSTRIAL ESTATE, COBURG ROAD, LONDON ENGLAND.
Попередня декларація та декларація подавались працівником ТзОВ «ВІКТОРІ АВТО» ОСОБА_2, пояснення в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні.
Митні платежі списувались на підставі декларації митницею самостійно, що також свідчить про те, що безпосередньо позивач дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, не вчиняв.
Інвойс та договір із компанією «REDBERG INDASTRIES LLP» від 01.02.2016 року подавались на пункті пропуску працівникам митниці також не позивачем, а митним брокером. Пояснень від водія, щодо того, хто надав йому вказані документи, працівниками митниці не відібрано.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин відповідач вказує, що в оскаржуваній постанові, а саме позивач заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, а саме інвойс №63-RBRG/VICA від 14.04.2016 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 16279,72 гривень, адже такі ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Скаржником не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, адже як ним вказується в апеляційній скарзі директором ТзОВ «Вікторі Авто» ОСОБА_1 було надано декларанту ОСОБА_2 інший пакет документів, на автомобіль, а тому матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. За даних обставин в діях позивача відсутня суб'єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК України, тобто прямий умисел, а тому відсутній і ознаки цього правопорушення.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова в справі про порушення митних правил №2525/20500/18 від 20.06.2018 року є протиправною, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 268, 271, 272, 286, 293, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.11.2018 року у справі №158/1693/18 провадження №2-а/0158/87/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль