10 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2875/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Коваль Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі за позовом приватного підприємства Будівельна компанія «Престиж Буд Стиль» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя у І інстанції Сподарик Н.І.,
час ухвалення рішення 14 год. 28 хв.,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 25 вересня 2018 року,
23 травня 2018 року приватне підприємство Будівельна компанія «Престиж Буд Стиль» (далі - ПП БК «Престиж Буд Стиль») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) за № 1590012330 від 28 листопада 2017 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 813/2211/18 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач сплатив авансовий внесок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлових приміщень за ІІІ квартал 2017 року, у відповідності до статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК), з урахуванням положень статті 49 ПК. Оскільки останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, то у даному випадку 29 жовтня 2017 року - вихідний день, 30 жовтня 2017 року - перший робочий (операційний/день після вихідного). Тому позов слід задовольнити.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем ГУ ДФС, яке у своїй скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову ПП БК «Престиж Буд Стиль» у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ПП БК «Престиж Буд Стиль» відмовити.
Позивач у судове засідання апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 28 листопада 2018 року ГУ ДФС було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ПП БК «Престиж Буд Стиль», за наслідками проведення якої складено акт за № 1390/13-01-12-33/33533503. Під час перевірки зроблено висновок про порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками нежитлових приміщень, визначеного підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК.
На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року № 0159001233, відповідно до якого за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 27733,30 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 2773,33 грн.
Як передбачено статтею 31 ПК, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Таким чином, вказана норма не містить застережень щодо порядку сплати податку у випадку, якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день.
Згідно із пунктом 49.2 статті 49 ПК якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Разом із тим, як визначено у статті 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року, підписаною державами - членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (для цілей цієї Конвенції термін dies ad quem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
У відповідності до частини 1 статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
За змістом пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до матеріалів справи фактична сплата спірного грошового зобов'язання здійснена позивачем у понеділок 30 жовтня 2017 року згідно із платіжним дорученням № 2717.
Таким чином, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП БК «Престиж Буд Стиль» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС № 1590012330 від 28 листопада 2017 року у зв'язку із своєчасною сплатою авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлових приміщень за ІІІ квартал 2017 року.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 813/2211/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 12 грудня 2018 року.