Справа № 826/8659/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
11 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.
за участю секретаря: Рагімової Т.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0026511406 від 23.05.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та не правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів даної справи, ТОВ «АТ Дистриб'юшін» перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві за основним місцем обліку та є платником податку на додану вартість. Також, перебуває на обліку як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Київській міській митниці ДФС.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 22.02.2018 № 2852, співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві в період з 20.04.2018 по 24.04.2018 була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «АТ Дистриб'юшін» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині класифікації товарів «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні:...» за кодом 9401 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, «Інструменти та пристрої музичні іграшкові, з деревини:...Свисток «Пташка» арт.Е1026...» за кодом 9503 00 55 00 згідно з УКТ ЗЕД, «Іграшки з деревини:...Свисток «Пташка» арт.Е1026...» за кодом 9503 00 99 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887, від 11.04.2017 № UA100120/2017/175880, від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549, від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828, від 12.03.2018 № UA100120/2018/379464.
Відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549 позивачем ввезено на митну територію України товар «Інструменти та пристрої музичні іграшкові, з деревини:...Свисток «Пташка» арт.Е1026...» загальною митною вартістю 48 881,98 грн.
Зазначений товар оформлено за кодом 9503 00 55 00 (ставка ввізного мита 0 % від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно інформації, що міститься в митних деклараціях від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828, від 12.03.2018 № UA100120/2018/379464, позивачем ввезено на митну територію України товар «Іграшки з деревини:...Свисток «Пташка» арт.Е1026...» загальною митною вартістю 610 146,14 грн.
Зазначений товар оформлено за кодом 9503 00 99 00 (ставка ввізного мита 0 % від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до інформації, що міститься в митних деклараціях від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887, від 11.04.2017 № UA100120/2017/175880 позивачем ввезено на митну територію України товар «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні:...» загальною митною вартістю 54 722,85 грн.
Зазначений товар оформлено за кодом 9401 80 00 00 (ставка ввізного 0% від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД.
07.05.2018 за результати документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні: ...» за кодом 9401 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, «Інструменти та пристрої музичні іграшкові з деревини:... «Свисток «Пташка»» за кодом 9503 00 55 00, «Іграшкові з деревини:... «Свисток «Пташка»» за кодом 9503 00 99 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями: від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880; від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549; від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828; від 12.03.2018 № 100120/2018/379464 головними державними ревізорами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві складено акт № 585/26-15-14-06-06/37985636.
Не погоджуючись з актом перевірки позивачем було подано заперечення на вказаний акт.
18.05.2018 за результатами розгляду заперечень, Головним управлінням ДФС у м. Києві надано відповідь № 23231/10/26-15-14-06-06-16, якою ТОВ «АТ Дистриб'юшін» повідомлено, що висновки акту документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «АТ Дистриб'юшін» законодавства України з питань державної митної справи залишені без змін.
23.05.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0026511406, відповідно до якого сума грошового зобов'язання ТОВ «АТ Дистриб'юшін» становить: 7 629,85 грн. - за податковими зобов'язаннями та 1 907,47 - за штрафними санкціями.
До податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми «Р» № 0026511406 від 23.05.2018 складено розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого розраховано ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, розраховане за результатами перевірки по митним деклараціям від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880; від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549; від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828; від 12.03.2018 № 100120/2018/379464.
Не погоджуючись з висновками відповідача в результатах проведеної перевірки та прийнятим за її наслідками податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, а відносини з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VI.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів є однією із форм митного контролю.
Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до частини 3 цієї статті, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Також, відповідно до частин 1-3 статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що документальна невиїзна перевірка ТОВ «АТ Дистриб'юшін» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару проведена на підставі наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 6643 від 16.04.2018, про що повідомлено суб'єкта господарювання.
Таким чином, безпідставними є доводи апелянта в частині неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття у зв'язку з класифікацією товару після того як митні органи, приймаючи митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до п.п. 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановлений Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Щодо класифікації ТОВ «АТ Дистриб'юшін» товару «Інструменти та пристрої музичні іграшкові з деревини:... «Свисток «Пташка»» за кодом 9503 00 55 00, «Іграшкові з деревини:... «Свисток «Пташка»» за кодом 9503 00 99 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями: від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549; від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828; від 12.03.2018 № 100120/2018/379464, колегія суддів виходить з наступного.
Так, до товарної позиції 9503 УКТ ЗЕД, за якою позивачем класифіковано товар, включаються триколісні велосипеди, самокати, педальні автомобілі та аналогічні іграшки на колесах; лялькові коляски; ляльки; інші іграшки; моделі зменшеного розміру («у масштабі») та аналогічні моделі для розваг, діючі чи недіючі; головоломки різні.
Згідно з Приміткою 1(r) до 95 групи до цієї групи не включаються вабики і свистки (товарна позиція 9208).
Відповідно до назви товарної позиції 9208 визначено, що до цієї товарної позиції включаються скриньки музичні, органи ярмаркові, шарманки механічні, птахи співучі механічні, пилки музичні та інші інструменти музичні, в іншому місці не зазначені; вабики всіх видів; свистки, ріжки та інші духові сигнальні інструменти.
Пунктом (В) пояснень до товарної позиції 9208 УКТ ЗЕД визначено, що до цієї товарної позиції включаються свистки (духові) з металу, дерева і т. д., для подавання сигналів і т.д.
Відповідно до даних, які розміщені в мережі Інтернет (www.hape.com - сайт виробника) Свисток «Пташка» арт.Е1026 торгової марки «Наре» - свисток виконаний у класичному старому стилі з класичним дерев 'яним свистом.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що товар «Інструменти та пристрої музичні іграшкові, з деревини:...Свисток «Пташка» арт.Е1026...», «Іграшки з деревини:...Свисток «Пташка» арт.ЕІ026...» торгової марки «Наре» повинен класифікуватись у товарній позиції 9208 за кодом 9208 90 00 00 (ставка ввізного мита 5 % від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД.
Стосовно класифікації позивачем товару «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні: ...» за кодом 9401 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880, колегія суддів зважає на наступне.
Так, до товарної позиції 9401, за якою позивачем класифіковано товар, включаються меблі для сидіння (крім включених до товарної позиції 9402), які перетворюються або не перетворюються на ліжка, та їх частини, наприклад: шезлонги, крісла з підлокітниками, складай і стільці, палубні крісла, високі стільці для немовлят і дитячі сидіння, призначені для кріплення на спинках інших сидінь (включаючи автомобільні), старовинні крісла, лавки, кушетки (включаючи кушетки з електроопаленням), дивани, софи, отоманки та аналогічні предмети, табурети (такі як табурети до роялю, табурети для креслярів, друкарок і підніжки стільців подвійного призначення).
Крісла з підлокітниками, кушетки, дивани і т. д. включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо вони перетворюються в ліжка.
Відповідно до примітки 2 до 94 групи вироби (крім їх частин) товарних позицій 9401 - 9403 включаються до цих товарних позицій лише тоді, коли вони призначені для установлення на підлозі або землі.
Проте, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, зазначені вироби включаються до товарних позицій 9401 - 9403, навіть якщо вони призначені для підвішування, кріплення до стін або для установлення один на одному: (a) шафи книжкові, для посуду, інші меблі з полицями (включаючи окремі полиці, представлені з кріпленнями для фіксації їх на стіні) або секційні меблі; (b) меблі для сидіння і ліжка.
До товарної позицій 9401 УКТ ЗЕД включаються всі предмети для сидіння (включаючи сидіння для транспортних засобів, якщо вони відповідають умовам, оговореним в примітці 2 до групи 94): дитячі сидіння, призначені для закріплення на спинках інших сидінь (включаючи сидіння транспортних засобів) та інше.
Згідно з Приміткою 1 (h) до 94 групи не включаються вироби товарної позиції 8714 згідно з УКТ ЗЕД.
Водночас, до товарної позиції 8714 згідно з УКТ ЗЕД включаються частини та пристрої для транспортних засобів товарних позицій 8711 - 8713.
До даної товарної позиції включаються частини та пристрої, що застосовуються на мотоциклах (включаючи мопеди), велосипедах, обладнаних допоміжним двигуном, мотоциклетних колясках, безмоторних велосипедах або інвалідних колясках, за умови, що такі частини і пристрої відповідають двом вимогам: (i вони повинні бути ідентифіковані як придатні для використання винятково або переважно з вищезгаданими транспортними засобами; (ii) вони не повинні виключатися положеннями Приміток до Розділу XVII.
Дитячі сидіння (крісла) до колісних велосипедів, переважно виготовлені з пластмаси і призначені для кріплення на велосипедних багажниках стандартного типу. Також, «дитячі сидіння (крісла) до колісних велосипедів» оснащені страхувальним ременем, що кріпиться до підсідельної труби. При цьому, дані вироби не призначені для установки на підлогу або підвішування, кріплення на стіну.
Також, підхід щодо класифікації аналогічних товарів у товарній позиції 8714 за кодом 8714 99 90 00 підтверджується обов'язковою тарифною інформацією (ВТІ) митної адміністрації Королівства Нідерландів від 22.01.2015 № NLRTD-2014-2105, № NLRTD-2014-2106, митної адміністрації країни Чехії від 29.07.2016 №CZ40-1177-2016.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що товар «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні: ...» ввезений ТОВ «АТ Дистриб'юшін» за митними деклараціями від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880 підлягає класифікації у товарній позиції 8714 за кодом 8714 99 90 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10% від митної вартості).
Доводи апелянта про те, що на підставі акту перевірки було прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме: № 0026511406, яке оскаржується у даній справі, відносно коригування митної вартості «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні:…», № 0026551406 від 23.05.2018, відносно товару «Свисток «Пташка», яке позивачем в межах даної справи не оскаржується, є безпідставними, виходячи з наступного.
Так, податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0026511406 від 23.05.2018 визначає позивачу суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання: 7 629,85 грн. - за податковими зобов'язаннями (дана сума установлена в акті перевірки) та 1 907,47 - за штрафними санкціями.
Тобто, оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення стосується заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 7 629,85 грн. по усім товарам що охоплювались перевіркою правильності класифікації, згідно митним деклараціям від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880; від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549; від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828; від 12.03.2018 № 100120/2018/379464, а не тільки в частині правильності класифікації товару «Частини до велосипедів, крісла дитячі велосипедні: ...» за кодом 9401 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Зазначене підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого розраховано ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, розраховане за результатами перевірки по митним деклараціям від 13.02.2017 № 100270002/2017/128887; від 11.04.2016 № 100120/2017/175880; від 16.10.2015 № 125130005/2015/548549; від 26.12.2016 № 100270002/2016/612828; від 12.03.2018 № 100120/2018/379464.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушень, виявлених в ході проведення перевірки позивача, в той час як така перевірка здійснена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.05.2018 № 0026511406 прийняте відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «АТ Дистриб'юшін» та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Дистриб'юшін» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Ісаєнко Ю.А.
Суддя Файдюк В.В.
Повний текст постанови виготовлено - 11.12.2018р.