Справа № 826/693/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
11 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Європейський протеїн Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Європейський протеїн Україна» вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2017 року на суму 6553198 грн.
За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 07.09.2017 №1487/26-15-43-03-40242605 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №00000074303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 6553198 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3276599 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, а позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірного рішення.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2017 №9167114560 за липень 2017 року, відповідно до якої в рядку 20.2.1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника банку» зазначено суму 6553198 грн. із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) на вказану суму.
Згідно додатку №2 (довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, значення суми від'ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду виникло за 4 місяць 2017 року (876779,00 грн.), 5 місяць 2017 року (484774,00 грн.), 6 місяць 2017 року (1408421,00 грн.)
Відповідно до Додатку№3 до декларації з ПДВ, значення бюджетного відшкодування виникло за звітній період - березень 2017 року.
Однак, відповідно до додатка №2 від 20.07.2017 №9140935594 по декларації ПДВ за червень 2017 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового ) періоду , яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» залишок від'ємного значення за березень 2017 року в розмірі 6553198 грн. відсутній, що як наслідок, призвело до завишення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період.
Відповідно до абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статте цього Кодексу, тобто дата подання митної декларації для митного оформлення.
Як встановлено колегією суддів, у березні ТОВ «Європейський протеїн Україна» здійснило оплату на загальну суму 7 230 000 гривень, яка складається з мита на товари, що ввозяться на територію України та податку на додану вартість товарів, ввезених на територію України.
У березні 2017 року в ТОВ «Європейський протеїн Україна» виникло право на податковий кредит на суму сплаченого податку на додану вартість у розмірі 6 553 198, 24 грн., відповідно за рахунок зазначеного податкового кредиту від 'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2017 року повинно бути збільшено на суму 6 553 198, 24 грн.
13.03.2017 р. ТОВ «Європейський протеїн Україна» було подано митну декларацію № UA100010/2017/257995 для митного оформлення товару зазначеної митної декларації та здійснено нарахування ПДВ з товарів, ввезених на територію України в сумі 6 553 198,24 грн.
Згідно платіжного доручення № 168 від 10.03.2017 р. ТОВ «Європейський протеїн Україна» здійснив оплату на загальну суму 7 230 000,00 грн., з яких 6 553 198,24 грн. склав ПДВ.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Пункт 198.3 ст.198 ПК України, передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, ''передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу вищезазначених норм ПК України вбачається, що у платника податків право на податковий кредит виникає у разі сплати податкового зобов'язання при ввезенні товару на її митну територію України та за умови реальності операції і наявності первинних документів.
Вказане вище узгоджується з практикою викладеною в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року, у справі № 826/11803/13а.
Колегія суддів приходить до висновку, що у ТОВ «Європейський протеїн Україна» правомірно сформовано від'ємне значення ПДВ у розмірі 6 553 198,00 грн., за результатами операції імпорту обладнання у березні 2017 р., з огляду на таке.
Як встановлено, позивачем зареєстровано податкову накладну №1 від 13.03.2017 р. на зобов'язання за операцією з імпорту обладнання в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображено податкові зобов'язання за імпортною операцією у розділі 1 «Податкові зобов'язання» декларації за березень 2017 р. та уточнюючого розрахунку до цієї податкової декларації.
Колегією суддів встановлено, що виправляючи зазначену помилку щодо відображення податкових зобов'язань за операцією з імпорту, позивач склав розрахунок коригування № 6 від 13.03.2018 р., який було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.04.2017 р., до помилково зареєстрованої податкової накладної №1 від 13.03.2017 р., про що вказується в самому розрахунку коригування (графа «Причина коригування»: Помилково зареєстрована податкова накладна»)
Крім того, ТОВ «Європейський протеїн Україна» у податковій декларації за квітень 2017 р. виправив допущену помилку, та шляхом коригування зняв помилково задеклароване податкове зобов'язання у сумі 6 553 198,00 грн. за березень 2017 р.
Також, у декларації за квітень 2017 р. Апелянт включив суму від'ємного значення у розмірі 6 553 198,00 грн. у додаток 2, проте помилково зазначив її як таку, що виникла у квітні 2017 р.
Колегія суддів вважає, що допустивши зазначену помилку при відображенні податкових зобов'язань, Позивач фактично втратив можливість відобразити суму від'ємного значення у розмірі 6 553 198,00 грн. додатку 2 до митної декларації за березень 2017 р.
Апелянт виправив зазначену помилку у податковій декларації з квітень 2017 р., проте помилково зазначив у додатку 2 суму від'ємного значення у розмірі 6 553 198,00 грн. як таку, що виникла у квітні 2017 р.
Тобто, аналіз зазначених відомостей свідчить, що помилки були допущені у податкових деклараціях із ПДВ у 2017 р. за квітень, травень та червень, що полягали у неправильному відображенні від'ємного значення у розмірі 6 553 198,00 грн. у додатку 2 до податкових декларацій з ПДВ у складі звітного періоду, в якому виникло від'ємне значення - «квітень 2017 р.».
Проте, колегія суддів, зазначає, що у податковій декларації за липень 2017 р. ТОВ «Європейський протеїн Україна» правомірно відобразив в Додатку 3 суму від'ємного значення у розмірі 6 553 198,00 грн. за звітний період березень 2017 р., оскільки вказане від'ємне значення фактично виникло саме у березні 2017 р.
Враховуючи викладені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що у ТОВ «Європейський протеїн Україна» наявне право на відшкодування зазначеної суми від'ємного значення ПДВ, оскільки таке право виникло правомірно та підтверджується первинними документами.
Крім того, помилка допущена у податковій декларації фактично не призвела до бюджетної недоїмки.
Як встановлено, ТОВ «Європейський протеїн Україна» перерахував на спеціальний рахунок суму ПДВ у розмірі 6 553 198,00 грн., у строки визначені вимогами чинного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Європейський протеїн Україна», права на бюджетне відшкодування, а тому податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №00000074303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 6553198 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3276599 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів зазначає, що підлягає відшкодуванню сплачена сума ТОВ «Європейський протеїн Україна» судових витрат у розмірі 319 468, 41 грн.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування витрат на професійну допомогу в розмірі 68 635,11 грн., колегія суддів в цій частині не розглядає позовні вимоги, оскільки 10.12.2018 року представником позивача подано клопотання про відкликання заяви на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що не повне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2018 року скасувати та постановити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 року № 000000074303.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980 м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» (код ЄДРПОУ 40242605 м. Київ вул., А. Туполева, 23) судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 319 468 (триста дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн, 41 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлений 12.12. 2018 року.