Справа № 456/2243/18
Провадження № 1-кп/456/304/2018
про продовження строків тримання під вартою
11 грудня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140130000695 від 05.05.2018р. відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.10.2018 р. строк обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 14.12.2018 р.
В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; не працевлаштований; застосування до обвинуваченого інших менш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка. Крім цього, звертає увагу суду, що судовий розгляд справи розпочато спочатку, не всі свідки допитані, а відтак, з метою усунення небезпеки впливу обвинуваченого на вказаних осіб, слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив клопотання прокурора, просить суд застосувати менш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_6 заперечила щодо клопотання прокурора, просить суд обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання. Вважає, що прокурор в судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м'який запобіжний захід. Крім цього зазначила, що потерпілий та свідок допитані в судовому засіданні, а відтак на даний час не існує жодного ризику, передбаченого КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора.
Потерпілий у вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, а в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який- домашній арешт або особисте зобов'язання, слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 14 грудня 2018 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Як вбачається з матеріалів провадження, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.05.2018 року обрано у вигляді тримання під вартою, до 03.07.2018 року; ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2018 року продовжено строк тримання під вартою, до 27.08.2018 року, ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2018 року продовжено строк тримання під вартою, до 21.10.2018 року та ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.10.2018 року продовжено строк тримання під вартою, до 14.12.2018 року.
Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчиняти нові кримінальні правопорушення та затягувати судовий розгляд справи.
Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; у випадку визнання його винуватим та призначення покарання може ухилитися від явки до суду та відбуття покарання, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Так, зокрема, вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2018 р. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Вирок на даний час не набрав законної сили. Однак, кримінальне правопорушення, яке інкримінують обвинуваченому, вчинено ним під час іспитового строку і у випадку залишення вироку без змін та визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від суду та уникати кримінальної відповідальності. Наведені підстави унеможливлюють обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження строків тримання під вартою на даний час не змінилися. Існують всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, вік та стан його здоров'я, обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.
Разом з тим, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам зазначеним в ст. 177 КПК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було також визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
На думку суду, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно визначити розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання слід відмовити.
Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; не працевлаштований; застосування до обвинуваченого інших менш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 11 грудня 2018 року до 08 лютого 2019 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Стрийського міськрайонного суду Львівської області в ТУ ДСАУ у Львівській області, банк одержувача: ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код 26306742, рахунок 37313005000789.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за кожним його викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом шістдесяти днів.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 .
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_5 , захиснику ОСОБА_6 та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1