ун. № 759/13136/18
пр. № 2/759/6234/18
03 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді: П'ятничук І.В.,
при секретарі Медвідчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно, з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог вказувала на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 13 жовтня 2006 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки сімейне життя не склалось, позивач вимушена була звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу. З часу фактичного припинення сімейних відносин відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання доньки, яка знаходиться на повному утриманні позивача, тому позивач вимушена звернутись з позовом до суду та посилаючись на ст.ст. 180, 181, 182, 184, 185 СК України просила заявлені вимоги задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити у справі заочне рішення за згодою позивача.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
13 жовтня 2006 року Відділом РАЦС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві був укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 22.05.2008 року.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 16.11.2017 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
З часу фактичного припинення сімейних відносин відповідач не надає допомогу на утримання доньки, яка повністю знаходиться на утриманні позивача. Відповідач не належним чином цікавиться утриманням доньки та її вихованням.
Позивачка просить задовольнити її вимоги, вказуючи на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється утримувати неповнолітню дитину, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає з часу фактичного припинення сімейних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1959 року, підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено в судовому засіданні, неповнолітня донька сторін проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач офіційно не працює, має мінливий, нерегулярний дохід, тому позивач свої вимоги про стягнення аліментів заявляє у твердій грошовій сумі.
Відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 2500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття,
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.4, 10, 76, 141, 264-265, 268, 273,280-282, 365 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2 500,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 21.08.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя І.В. П'ятничук