31.10.2017 Справа №607/16118/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника-адвоката ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015210010002443 від 03 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження № 12015210010002443 від 03 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила клопотання про зміну їй запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у зв'язку погіршенням стану її здоров'я.
Захисник ОСОБА_4 клопотання обвинуваченої підтримав та просить його задовольнити.
Прокурор заперечила щодо задоволення клопотання обвинуваченої просить у його задоволенні відмовити та продовжити строк тримання останньої.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження про заявлене клопотання, вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню та обвинуваченій ОСОБА_5 слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з наступних підстав.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2016 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк після продовження якого закінчується 22 грудня 2017 року.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд враховує засади верховенства права, закріплені у ст. 7 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст. 8 КПК України підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження. Згідно п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04), у якому суд зазначив, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами.
Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується; вік та стан її здоров'я, який згідно довідки ПОЗ Чортківської УВП №26 характеризується як умовно середньої тяжкості, а також те, що проводити лікування обвинуваченої медичними препаратами, які призначені лікарем-травматологом та лікарем-хірургом в умовах установи виконання покарань неможливо; наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, не зникли, а тому є підстави вважати, що вона може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.
Однак, стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому суд прийшов до переконання про можливість зміни обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Якщо прокурор не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам), суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, про який клопоче сторона обвинувачення, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
А тому, застосовуючи до обвинуваченої ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на неї додаткові обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 4, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.
У зв'язку із цим, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м'який - задовольнити.
Змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 із тримання під вартою на домашній арешт, шляхом заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із АДРЕСА_1 , без дозволу суду; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 31 грудня 2017 року.
Ухвала в частині зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_5 підлягає негайному виконанню після її оголошення, а ОСОБА_5 - негайно доставляється до місця проживання: АДРЕСА_1 .
Ухвалу про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_5 у виді домашнього арешту передати на виконання в Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області.
Судовий розгляд кримінального провадження № 12015210010002443 від 03 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, відкласти до 14 год. 30 хв. 11 грудня 2017 року, про що повідомити учасників.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити Начальнику СІЗО № 26 м. Чорткова, для відому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1