Справа № 606/2360/18
Постанова
Іменем України
12 грудня 2018 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення № 0018078 від 10 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року в смт. Дружба, Теребовлянського району а.д. М-19 км. 347 автомобілем НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення вантажів без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим порушив п. 2 ст. 19 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи неодноразово повідомленим по час та місце розгляду справи.
Згідно вимог ч.1 ст.245, ст.280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст.ст.7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст.280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини необхідні для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 ст.164 КУпАП передбачає настання відповідальності у випадку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як субєкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що протокол було складено за відсутності достатніх фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Належних доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, не додано.
Отже, обєктивних доказів того, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю у матеріалах адміністративної справи немає і у суді таких не здобуто.
Згідно ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що обставини відображені у протоколі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Протокол складено за відсутності достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду ОСОБА_1 порушень передбачених ч.1 ст.164 КУпАП не допустив, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.164 КУпАП, у звя'зку із чим провадження в даній справі слід закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 164, 247, 252, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити, в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд.
Суддя В.В. Малярчук