Справа № 686/14109/15-ц
28 листопада 2018 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та за зустрічним позовом заяву ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,
В липні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 02.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11063311000. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валютів сумі 90 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 02.11.2017 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,3% річних.
02.11.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1, якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту - 02.11.2021 року. Також 02.11.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2, згідно якої сторони домовились, що: для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору №11063311000, зазначений при його укладенні, так і реєстраційний номер договору в системі банку №11063311001; розмір ануїтетного платежу становить 960 доларів США.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 02.11.2006 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору, і їх відповідальність є солідарною.
Згідно п.7.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Внаслідок порушення своїх зобов'язань за кредитним договором від 02.11.2006 року, станом на 30.06.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів становить 56548.59дол. США.- заборгованість по кредиту та процентах та 26921.07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, в тому числі: 49900,64 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 5186,25 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена,612,19 дол. США - заборгованість по процентах строкова, 849,51 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 24096,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності, 2824,67 грн.- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, однак відповідачі свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконують. Тому позивач просить позов задоволити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року в розмірі 56548,59 доларів США,та пеню в розмірі 26921,07 грн..
08.02.2016 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ПАТ «УкрСиббанк»,третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до п.1.1 Кредитного договору банк зобов'язався надати їй грошові кошти (кредит) в розмірі 90000 дол.США до 02.11.2017 року під 12,3% річних. Проте, при укладені кредитного договору банк недотримався вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» і письмово не повідомив її про основні умови кредитування, чим позбавив можливості зробити свідомий і компетентний вибір щодо придбання фінансової послуги. Відповідно до п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Детальний розпис загальної вартості кредиту складає його вартісну величину, тобто ціну фінансової послуги, що є істотною умовою кредитного договору. Вказана умова сторонами при укладенні кредитного договору не узгоджена. Відповідач розробляв зміст спірного договору і тому саме він є відповідальним за дотримання вимог закону щодо формування змісту кредитного договору.
Також, у даному конкретному випадку з урахуванням специфіки кредитного договору та виду забезпеченості (яким, згідно кредитного договору є іпотека та порука), слід віднести обов'язкові умови які регулюють дані правовідносини зокрема, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом і іпотечними сертифікатами». За приписами ст.2 вказаного Закону, договір про іпотечний борг виникає з цивільно-правових відносин між сторонами договору за умови дотримання встановлених цим Законом вимог. Умови договору про іпотечний борг та зміст самого іпотечного договору розробляє кредитодавець. Основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті кредитодавцем ще до укладення договору про іпотечний борг. Ця інформація має бути оприлюднена ним у письмовій формі. Також встановлена законодавцем передумова обов'язкової необхідності банку здійснювати встановлення положення про інфляційне застереження (яке законодавцем визначено, як спосіб встановлення та узгодження з іпотекодавцем домовленості про розрахунки індексації інфляційних втрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості), є такою, що перш за все направлена, на необхідність дотримання рівноправ'я сторін, дотримання справедливого балансу договірних правовідносин та на збереження реальної вартості предмету іпотеки. Вказаного відповідачем не дотримано, чим грубо порушено її права. Відсутність в умовах кредитного договору зазначених застережень та домовленостей порушує баланс договірних правовідносин позичальника, істотно знецінює вартість предмету іпотеки та значно погіршує становище Іпотекодавця йому на шкоду, що є недопустимим.
Окрім наведеного, зі змісту кредитного договору прослідковується її обмеженість у правах, як позичальника. Обсяг визначених відповідачем в кредитному договорі прав і обов'язків, містить суттєву диспропорцію на користь відповідача, що суперечить принципу рівності сторін у договорі.
Враховуючи акти законодавства та судову практику, прослідковується, що умови договору про валюту кредиту, вартість кредиту, в тому числі за кожним платіжним періодом, включаючи реальну процентну ставку і абсолютне значення подорожчання кредиту, розрахунок частки платежів у погашення основного боргу та в погашення відсотків, є істотними споживчими властивостями і їх характеристика впливає на вибір споживача. Відсутність названих умов в кредитному договорі є несправедливими умовами, оскільки ці умови вносять істотний дисбаланс у права та обов'язки сторін за договором на шкоду її як споживачеві, з тих підстав, що сума витрат суттєво збільшилась під час виконання зобов'язань в порівнянні з очікуваною сумою витрат під час укладення кредитного договору. У графіку погашення кредиту не визначено скільки щомісячно вона має повертати відсотків, а вартісний розмір відсотків складає ціну кредитного продукту, що впливає на свідомий та компетентний вибір продукції споживачем. До неї як позичальника не була доведена інформація про суми нарахованих відповідно до п.1.3.1 кредитного договору до кінця кожного (періоду) місяця процентів, які обчислюються як різниця між сумою платежу та сумою нарахованих до кінця кожного періоду процентів.
Окрім того, валюта кредитного договору долар США, а вона як споживач, слабша сторона кредитного договору, не може врахувати усіх валютних ризиків, зокрема, різкого підняття курсу долара США стосовно гривні, а відтак суми платежу за договором у гривнях є надмірно високою по відношенню до ціни, узгодженої в момент укладання договору.
Відсутність в кредитному договорі умов про вартість кредиту, в тому числі за кожним платіжним періодом, про частки платежів у погашення основного боргу та в погашення відсотків, про валютні ризики викликано односторонніми діями (бездіяльністю) банку, який не забезпечив узгодження з нею як споживачем названих умов кредитного договору. У зв'язку з цим, подорожчання для неї кредитного продукту відносно його повної вартості у гривнях на момент прийняття на себе кредитних зобов'язань вносить істотний дисбаланс між договірними зобов'язаннями на шкоду споживача. Умови договору, які не були погодженні сторонами, з урахуванням абзацу першого ч.4 ст.18 Закону, є несправедливими в силу ч.2 ст.18 Закону.
02.02.2009 року до Договору про надання споживчого кредиту було укладено додаткову угоду, згідно якої змінювався розмір платежу та форма кредитування з класичної на ануїтетну, при таких змінах банк мав надати її відомості про змінену сукупну вартість кредиту, що всупереч законодавства зроблено не було. Отже, банком в належній формі не була доведена необхідна інформація про необхідні умови кредитного продукту, оцінку можливих змін курсу іноземної валюти на майбутній час дії кредитного договору, а відтак банк, як сильна сторона договору, в порушення принципу добросовісності, фактично переклав шкідливі наслідки від невиконання своїх обов'язків щодо оцінки вказаних ризиків на споживача, чим вніс істотний дисбаланс у права та обов'язки сторін за договором на шкоду споживача.
Враховуючи, що названі умови кредитного договору суперечать принципам свободи договору і добросовісності; що на момент укладення договору ці умови не були нею враховані та були узгоджені внаслідок неналежної інформованості, в тому числі зі сторони банку; що названі умови вплинули на її можливість свідомого і компетентного вибору фінансової послуги як споживача; що в даному випадку зміна ринкових умов, які впливають на сукупну вартість кредиту у гривнях, фактично призводить до зміни ціни послуги ( у бік її підвищення), а відтак умов кредитного договору в частині суми основного боргу; що такі положення договору надали явну перевагу банку, внаслідок чого є явним обтяженням для неї; що без названих умов вона як позичальник не могла укласти спірний договір, кредитний договір підлягає визнанню недійсним. Тому позивач просить визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року, укладений між нею та АКІБ «УкрСиббанк».
Ухвалою суду від 18.03.2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження зі справою за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав просив їх задволити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Також подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, оскільки договір про надання споживчого кредиту був укладений 02.11.2006 року, то саме з цього дня починається перебіг позовної давності. Позов подано до суду 08.02.2016 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
Відповідач-позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі її представника, її зустрічний позов просила задоволити в повному обсязі, а в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення з неї заборгованості по кредитному договору відмовити. У поданій заяві також зазначила, що з висновку експертизи видно, що при укладенні кредитного договору її як позичальнику було надано недостовірні відомості про сукупну вартість кредиту, яка в дійсності є вищою, що вона розцінює, як дії банку, що ввели її в оману. Також з висновку експертизи вбачається, що в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження наявності заборгованості за кредитом. Банк не дотримав та грубо порушив вимоги встановлені законодавством України, які визначені законом як істотні та є необхідні для даного виду договорів. Також подала заяву про застосування ч.3 ст.551 ЦК України та зменшення розміру стягуваної пені до 300грн. з врахуванням її майнового стану.
Відповідач за первісним позовом, третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення з нього заборгованості заперечив в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_1 до "УкрСиббанк" про визнання недійсним кредитного договору підтримав, та просив задоволити. В поданих до суду письмових поясненнях також зазначив, що по закінченню шестимісячного терміну після настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором порука припинила свою дію. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором пройшов шестимісячний термін з моменту прострочення чергового платежу з січня 2015 року до дня подачі позову 07.07.2015 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11063311000, згідно якого ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в розмірі 90000,00 дол. США. строком до 01.11.2017 року.
Відповідно до п.п.1.1, 1.4 Договору №11063311000 від 02.11.2006 року, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 90000 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 454500 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору. Кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме на споживчі цілі.
Відповідно до п.1.2.2 Договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі - в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше «02» листопада 2017 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (дострокового) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. Договору.
Пунктами 1.3.1, 1.3.4 Договору передбачено, що за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 даного договору. Строк сплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором. Погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі на рахунок, вказаний в першому розділі даного договору.
Згідно п.п.7.3, 11.1 Договору, відповідно до вимог ст.611 Цивільного кодексу України при порушенні позичальником вимог п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього договору банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору. Відповідно до ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодились, що у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього Договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
02.02.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11063311000, якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту на - 02.11.2021 року. Також 02.11.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до вказаного договору, згідно якої сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору №11063311000, зазначений при його укладенні, так і реєстраційний номер договору в системі банку №11063311001. Сторони також погодили, що позичальник з дати підписання цієї Додаткової угоди зобов'язується повертати кредит шляхом сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу складає 960 доларів США, а день його сплати 02 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж.
02.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником, усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищевказаному кредитному договорі. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.
27.02.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки, згідно якої поручитель надав свою згоду на зміну основного зобов'язання, що забезпечується Договором, а саме, що розмір ануїтетного платежу становить 960дол.США, а кінцевий термін виконання основного зобов'язання - 02.11.2021 року.
Вказані обставини підтверджуються: Договором про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року; графіком погашення кредиту; Додатковими угодами №1, №2 від 02.02.2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №11063311000; Договором поруки від 02.11.2006 року; Додатковою угодою №1 від 27.02.2009 року до Договору поруки №52618 від 02.11.2006 року; довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.553, ч.1 ст.554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та / або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується з офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При цьому, позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.
Внаслідок порушення своїх зобов'язань за кредитним договором від 02.11.2006 року, станом на 30.06.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів становить 56548.59дол. США.- заборгованість по кредиту та процентах та 26921.07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, в тому числі: 49900,64 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 5186,25 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена, 612,19 дол. США - заборгованість по процентах строкова, 849,51 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 24096,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності, 2824,67 грн.- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем.
17.03.2015 року АТ "УкрСиббанк" на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимоги від 16.03.2015 року про погашення простроченої заборгованості по кредиту протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення. Із зазначенням, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ "УкрСиббанк", змушений вимагати сплати зобов'язань за договором в повному обсязі.
Вказані вимоги були отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.03.2015 року, проте заборгованість за кредитом ними погашена не була.
Вказані обставини підтверджуються вимогами від 16.03.2015 року №№30-11/23314, 30-11/23314; рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення; списком рекомендованих відправлень та поштовою квитанцією від 17.03.2015 року.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості наданого позивачем. Не спростовує вказаного розрахунку і висновок судово-економічної експертизи №2646 від 28.09.2018 року.
При цьому також, суд вважає безпідставними доводи відповідача ОСОБА_2 щодо припинення поруки, оскільки згідно розрахунку заборгованості останні платежі по кредиту були: 22.01.2015 року було сплачено на погашення кредиту - 246,72 дол.США та 29.05.2015 року сплачено процентів - 100дол.США. Погашення процентів здійснювалось боржниками і в квітні - березні 2015 року. Також слід зазначити, що направивши відповідачам 17.03.2015 року вимогу про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дня її отримання, а у разі несплати у вказаний строк банк вимагав погашення кредиту в повному обсязі, банк змінив строк виконання основного зобов'язання. До суду з позовом АТ «УкрСиббанк» звернувся 16.07.2015 року, тобто в шестимісячний строк визначений ч.4 ст.559 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_1 хоча і не визнала позовних вимог АТ «УкрСиббанк», проте подала заяву в якій просить застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, враховуючи її матеріальне становище, те що вона являється інвалідом 3-ї групи та отримує пенсію в розмірі 1452грн.. Однак, враховуючи, що розмір пені, яку просить стягнути позивач, значно менше розміру заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. і простроченої, суд приходить до висновку, що підстав для зменшення пені не вбачається.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1та ОСОБА_2, слід стягнути солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року станом на 30.06.2015 року в розмірі 56548,59 доларів США, що еквівалентно станом на 28.11.2018 року до національної грошової одиниці України за курсом НБУ 28,10грн. за 1 долар США - 1 589015,37 грн., з яких: 49900,64 доларів США - заборгованість по кредиту строкова; 5186,25 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена; 612,19 доларів США - заборгованість по процентах строкова; 849,51 доларів США - заборгованість по процентах прострочена, а також пеню в розмірі 26921,07 грн..
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року, слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а також відсутність хоча б однієї з істотних умов правочину, встановлених спеціальними законами.
У частині 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ц ього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат,пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Згідно ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.
Відповідно до пунктів 8.2, 9.13 кредитного договору позичальник ОСОБА_1 підписанням даного договору підтвердила свою здатність виконувати умови договору; що даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для позичальника, що вона володіє всіма необхідними документами, необхідними для оформлення цього договору, повністю розуміє умови договору, свої права та обов'язки та погоджується з ними, умови даного договору їй зрозумілі, і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї, перед підписанням договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема п.2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного аконодавства (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України).
Спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови.
При цьому ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та не просила змінити або роз'яснити окремі положення оспорюваного кредитного договору.
Отже, з врахуванням наведеного посилання ОСОБА_1, як на підставу визнання недійсним кредитного договору, на неповноту інформації, наданої Банком перед укладенням договору, несправедливість умов кредитного договору не заслуговують на увагу. При цьому також слід зазначити, що умови спірного договору містять інформацію щодо розміру кредиту, розміру процентної ставки, здійснення оплати за проценти, порядок нарахування процентів, порядку погашення кредиту, періодичність платежів на весь час дії договору.
У зв'язку з наведеним, суд також не приймає до уваги і висновок судово-економічної експертизи №2646 від 28.09.2018 року, яким було встановлено недотримання банком під час укладення договору п.2,4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання повної інформації про умови кредитування, проведеного в межах наданих документів. Проте, ОСОБА_1 своїм підписом у кредитному договорі підтвердила, що отримала Інформаційний лист перед підписанням договору, що вказано в п. 9.13 спірного кредитного договору, однак вказане експертом не було враховано при проведені експертизи.
Щодо посилань ОСОБА_1, як на підставу для визнання кредитного договору недійсним на - не доведення банком необхідної інформація про необхідні умови кредитного продукту, оцінку можливих змін курсу іноземної валюти на майбутній час дії кредитного договору, а відтак банк, як сильна сторона договору, в порушення принципу добросовісності, фактично переклав шкідливі наслідки від невиконання своїх обов'язків щодо оцінки вказаних ризиків на споживача, слід зазначити наступне.
Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторонни прийняли на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення кредитного договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що така зміна не настане.
Обставина зростання/коливання курсу іноземної валюти стосується обох сторін договору, позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
Саме по собі неповідомлення банком про зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для визнання спірного договору про надання споживчого кредиту недійсним, з огляду на те, що позивач, добровільно погодившись на отримання кредиту в іноземній валюті, діяла на власний розсуд та ризик і сама повинна була передбачати у момент укладення договору можливість зміни курсу української гривні до іноземної валюти.
Також, у відповідності до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України відповідачем-позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що оспорюваний правочин було укладено під впливом обману.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені підлягає задоволенню в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним Договір про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року, слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України сплачений ПАТ "УкрСиббанк"судовий збір в розмірі 3654 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах з кожного відповідача, по 1827 грн..
Керуючисьст.ст.2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 546, 549, 551, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), суд, -
Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, жителя: 31340 АДРЕСА_2) на користь ПАТ «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005, код 09807750) суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту №11063311000 від 02.11.2006 року станом на 30.06.2015 року в розмірі 56548,59 доларів США,що еквівалентно станом на 28.11.2018 року до національної грошової одиниці України за курсом НБУ 28,10грн. за 1 долар США - 1 589015,37 грн., з яких: 49900,64 доларів США - заборгованість по кредиту строкова; 5186,25 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена; 612,19 доларів США - заборгованість по процентах строкова; 849,51 доларів США - заборгованість по процентах прострочена, а також пеню в розмірі 26921,07 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки: 31340, АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, жителя: АДРЕСА_3) на користь ПАТ «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005, код 09807750) судовий збір в розмірі 3654 грн..
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складання повного тексту рішення - 10.12.2018 року.
Суддя: