26.11.2018 Справа № 756/10255/18
Унікальний 756/10255/18
Провадження №2/756/5063/18
21 листопада 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Шпак І.О.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди, яка була завдана внаслідок ДТП ОСОБА_3 Цивільна відповідальність останнього була застрахована ПрАТ «СК «Здорово», проте страхова компанія страхового відшкодування не сплатила. Позивач вказував на те, що саме відповідач завдав йому майнової шкоди та повинен її відшкодувати, чого не робить в добровільному порядку не відшкодовує, тому просив стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 43 928,11 грн., за завдану моральну шкоду у розмірі 17 000,00 грн., з якої 7000 грн. моральної шкоди, завданої ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача розміру завданої майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, яка була завдана саме позивачу. В частині вимоги про стягнення 7000 грн. моральної шкоди, яка була завдана ОСОБА_4 позовні вимоги не підтримали.
Відповідач в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказував на те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована третьою особою, і вимоги повинні ставитися до страхової компанії, у якій було застраховано його цивільну відповідальність, оскільки розмір завданої майнової шкоди не перевищує встановленого ліміту.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.
Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль НОМЕР_1 належить позивачу (а.с. 12).
24.08.2017 року на перетині просп. Мінського та вул. Великої Кільцевої дороги ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, на регульованому перехресті під час повороту ліворуч не надав переваги у русі автомобілю НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухався прямо в зустрічному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення обох транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження (а.с. 30).
10.11.2017 року постановою Оболонського районного суду м. Києва відповідача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи убачається та визнається стороною позивача та відповідача, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 на момент скоєння відповідачем ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Здорово».
26.09.2017 року позивач звертався до ПрАТ «СК «Здорово» з вимогою виплати страхового відшкодування, разом з тим третя особа не здійснила виплат (а.с. 47-48).
У зв'язку із невиконанням ПрАТ «СК «Здорово» зобов'язань позивач звернувся до МТСБУ. У листі Департаменту внутрішнього страхування МТСБУ №3.1-04/21142 від 02.07.2018 року вказано, що бюро не може застосувати до зазначеного страховика заходів впливу, оскільки його членство в МТСБУ припинено.
Із листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №7124/13-12 від 06.07.2018 року вбачається, що Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження від 22.02.2018 року №253 «Про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності ПрАТ «СК «Здорово», яке набрало чинності 24.03.2018 року. 11.04.2018 року прийнято розпорядження №518 про виключення з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ПрАТ «СК «Здорово» (а.с. 42-44).
Позивач самостійно звернувся до СПД ОСОБА_5 для визначення розміру завданих збитків. Відповідно до Звіту №15855 від 19.02.2018 року про оцінку колісного транспортного засобу розмір завданої ОСОБА_1 шкоди становить 49 928,11 грн. (а.с. 17-28).
Судом встановлено, що на момент розгляду справи шкода, завдана позивачу у зв'язку із пошкодженням його транспортного засобу, відшкодована не була, оскільки доказів на спростування вказаної обставини, матеріали справи не містить.
Відповідно до ст. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Статтею 36.2 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Такий правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Як було встановлено, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована третьою особою, а розмір завданих позивачу збитків не перевищує ліміту відповідальності за дійсним полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.
Вимог щодо стягнення з третьої особи розміру завданих збитків, сторона позивача не заявляла.
За таких обставин, враховуючи наявність у третьої особи обов'язку відшкодувати позивачу збитки, які були завдані відповідачем у зв'язку із ДТП, а позивач такої вимоги не заявив, то суд не убачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо вимоги відшкодування моральної шкоди на користь позивача слід відзначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, стану здоров'я потерпілого, тяжкості завданої травми, істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступеню зниження престижу, ділової репутації.
Позивач посилається на те, що внаслідок ДТП завдано емоційних страждань, які довелося перенести і позивачу, і членам його родини. Вказує, що було порушено звичайний спосіб життя, ДТП негативно вплинуло на стан його здоров'я, а також спричинило моральні страждання.
Позивач визначив суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.. Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що розмір завданої моральної шкоди який просить стягнути позивач, не підтверджено належними та допустимими доказами.
В той же час, враховуючи характер спірних правовідносин та зважаючи на те, що ДТП спричинило необхідність вчинення позивачем ряду дій, з метою відновлення свого порушеного права, тривалий характер таких дій та наявність причинно - наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та змінами звичного способу життя позивача, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн..
Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.
Інші наявні в матеріалах справи докази, які було надано учасниками справи, висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 979, 1166, 1167, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2), третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н, код ЄРДПОУ 33637321), про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково;
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, АДРЕСА_1) 3000 грн. моральної шкоди;
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 26.11.2018 року.
Суддя О.В. Диба