ун. № 759/6354/18
пр. № 2/759/4687/18
11 жовтня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Журибеди О.М.,
при секретарі Крічфалушій М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, згідно з яким просив суд, визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 3/12 частки житлового будинку з відповідною часткою будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3. На випадок смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, яким усе майно заповідала сину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
Після смерті померлої ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з 3/12 часток житлового будинку з відповідною часткою будівель і споруд та земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_3 зазначене майно отримала у спадок від батька ОСОБА_4 3/12 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Позивач звернувся з відповідною заявою до Першої Київської державної нотаріальної контори для видачи свідоцтва про право на спадщину. Проте, 24.06.2016 нотаріус виніс постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, оскільки відсутня державна реєстрація майна. Правовстановлюючі документи та державна реєстрація на спадкове майно у позивача відсутні, тому він позбавлений можливості оформити свої спадкові права та змушений звернутись до суду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив та зазначили, що у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено у зв'язку із тим, що право власності на вказану частку житлового будинку у померлої не виникло, оскільки відсутня державна реєстрація, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори від 24 червня 2016 року та просили розглядати справу у відсутність представника.
Третя особа в судове засідання не з'явився, надіслав до суду пояснення в яких просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, про що свідчщть свідоцтво про смерть видане 23.12.2015 серія НОМЕР_1 (а.с. 7).
ОСОБА_3 залишила заповіт, яким усе майно заповідала сину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Заповіт посвідчено державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (а.с. 8).
Після смерті померлої ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з 3/12 (трьох дванадцятих) часток житлового будинку з відповідною часткою будівель і споруд та земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 зазначене майно отримала у спадок від батька ОСОБА_4 3/12 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яке зареєстроване відповідно до реєстраційного посвідчення від 16.04.1995 (а.с. 22).
Позивач звернувся з відповідною заявою до Першої Київської державної нотаріальної контори для видачи свідоцтва про право на спадщину. Проте, 24.06.2016 нотаріус виніс постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, оскільки відсутня державна реєстрація майна (а.с. 9).
ОСОБА_5 відповідно до ухвали суду 3-ої дільниці Жовтневого району м. Києва від 20.04.1953 був власником земельної ділянки для будівництва домоволодіння АДРЕСА_3, яке в подальшому зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації від 16.04.1996 за №39731 (а.с. 21).
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння 25 по вул. Робітничій складається з будинку під літ. «А», сараїв під літ. «Б», «В», «Г», вбиральні під літ. «Ж», погріба під літ. «З», гаража під літ. «И». Згідно із планом земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку НОМЕР_2 зазначені споруди розташовані на земельній ділянці площею 961 кв.м. (а.с. 10-20).
07.06.1996 ОСОБА_4 було складено заповіт, який засвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Київською державної нотаріальної контори, належну частку житлового будинку НОМЕР_2 з відповідною часткою надвірних будівель заповів дочці ОСОБА_6 (а.с. 23).
Після смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3) 3/12 частин житлового будинку НОМЕР_2 з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_4 отримала у спадок дочка померлого ОСОБА_3 та 1/12 частину житлового будинку НОМЕР_2 з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_4 отримав син ОСОБА_2
Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В свою чергу, відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У відповідності до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в Інформаційному листі 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
При цьому, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - підлягають задоволенню, оскільки останнім було прийнято спадщину у встановлений законом спосіб, а наданими суду доказами підтверджено його право на спадкування за заповітом зазначеного майна та відповідні майнові права спадкодавця.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 3/12 (трьох дванадцятих) частки житлового будинку з відповідною часткою будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Журибеда