Справа № 455/481/17
Іменем України
"07" грудня 2018 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Пташинського І.А.,
при секретарі Терлецькій І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги протиправною; зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу, -
ОСОБА_1 звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області із позовом до Управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області, у якій просить суд:
- визнати бездіяльність щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомогиу розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 р. протиправною;
- зобов'язати здійснити перерахунок, нарахуватиі виплатити 4730 грн. щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2016 рік та 5650 грн. за 2017 рік - відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст..7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є учасником бойових дій і має право на пільги, встановленіЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема на отримання одноразової щорічної грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте у 2016 році отримав допомогу в розмірі 920 грн., внаслідок чого недоплата становить 4730 грн., а у 2017 році йому буде виплачено допомогу у розмірі1200 грн. замість належних 5650 грн.
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинського І.А. від 25.10.2018року відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що управлінням соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області нараховано та виплачено ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій за 2016 рік у розмірі 920 грн., а у 2017 році - 1200 грн. Виплата вказаної щорічної разової допомоги згідно із ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Поряд з тим, згідно з п.63 Закону України від 28 грудня 2014 р. №79VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» р.VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України» доповнений п.26, яким установлено, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінету Міністрів України. Кабмін призначає ці допомоги, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дане положення Закону України неконституційним не визнавалося. Тому виплата вищевказаних разових допомог проводилася у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №141 «Деякі питання виплати у 2016 р. разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5квітня 2017 р. №223 «Деякі питання виплати у 2017 р. разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Таким чином, Старосамбірським УСЗН проведено виплату у 2016 та 2017 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу відповідно до законодавства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД № 066561, виданим 21.01.2016, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
В 2016 році ОСОБА_1 виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік в розмірі 920 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
В свою чергу, Законом України від 28.12.2014 N 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015, розділVI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Із набуттям чинності Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"і «;Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920,00 грн.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може змінюватись державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03.10.1997 у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що Закон України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, то в даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу разової допомоги до 5 травня в розмірі 930 грн. у 2016 р. були здійснені відповідачем відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (чинного з 01.01.2015) та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141"Деякі питання виплати у 2016 р. разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 08.05.2018 справа № К/9901/44999/18 (№466/2894/17).
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині щодовизнаннябездіяльностіщодо перерахунку щорічної разової грошової допомогиу розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 р. протиправною та щодо зобов'язання здійснити перерахунок, нарахуватиі виплатити 4730 грн. щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2016 рік, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум - є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Оскільки позивач із зазначеним позовом звернувся в суд 24.04.2017 р. і в ньому вказує, що разова грошова допомога до 05 травня за 2017 рік в розмірі 1200 грн. а не 5650 грн.йому тільки буде виплачена, тобто права, свободи або законні інтереси позивача ще не порушені, а тільки можуть бути порушеними і відповідач, на момент звернення до суду позивача, ще не вчинив жодних дій чи бездіяльності, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні, а тому з задоволенні позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю вимог.
Позивач має статус учасника бойових дій і тому, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги протиправною; зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя