Справа № 445/2051/18
11 грудня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Пилип'як П. В.
секретаря судового засідання Мацайло О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_4, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку, а також земельна ділянка площею 1,2201 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається із земельної ділянки площею 0,6442 га та площею 0,5759 га, та знаходиться на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області. ЇЇ чоловік за життя не склав заповіту, а тому спадкування його майна здійснюється за законом. Крім неї спадкоємцями першої черги за законом є відповідачі по справі, які є дітьми спадкодавця, однак останні відмовилися від своїх часток у спадковому майні. Зазначає, що спадщину фактично прийняла, так як протягом шести місяців після смерті чоловіка вона вступила у володіння та користування спадковим майном. Однак, оформити право на спадщину в нотаріальному порядку не може, оскільки оригінал державного акту на земельну ділянку втрачено, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В підготовче засідання позивач не з'явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали заяву, в якій просять розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги визнають, просять позов задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, у віці 78 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 6610.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрував шлюб з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_1.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, доводиться дружиною померлого ОСОБА_4
Як вбачається з копії державного акту серії НОМЕР_3, ОСОБА_4, на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16.02.2004 року № 50, є власником земельної ділянки площею 1,2201 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,6442 га та площею 0,5759 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Згідно довідки № 934 від 14.09.2018 року, виданої Гологірською сільською радою Золочівського району Львівської області, останнім місцем проживання ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 було, с. Зашків Золочівського району Львівської області. Заповіт від його імені у сільській раді не посвідчувався. Заборон та арештів на земельні ділянки площею 0,6442 га та площею 0,5759 га, власником якого є ОСОБА_4 немає. Спадщину після його смерті фактично прийняла дружина ОСОБА_1, оскільки після смерті чоловіка вступила в управління та володіння спадковим майном.
Згідно заяв, поданих відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу суду до проведення підготовчого засідання, такі визнають позов в повному обсязі.
Згідно із інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 54369337 від 05.12.2018 року, інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, відсутня, що свідчить про те, що ніхто із спадкоємців, у встановлений законом строк, не звертався із заявою про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином з врахуванням того, що спадщина відкрилася 04.11.1999 року, на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що відповідачі позов визнали до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна померлого чоловіка, спадщину фактично прийняла, наявної інформації, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась, відсутність інформації про осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадковому майні та/або фактично прийняли спадщину, відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації ним свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,2201 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,6442 га - кадастровий номер НОМЕР_4, та площею 0,5759 га - кадастровий номер НОМЕР_5, що розташовані на території Гологірської сільської ради Золочівського району Львівської області, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2018 року.
Суддя П. В. Пилип'як