709/1634/18
04 грудня 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, -
Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.
В обґрунтування позову зазначалося, що відповідач вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у справі № 709/1095/18 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України, а саме у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України.
Вказаним злочином завдано державі матеріальної шкоди, яку відповідач на даний час в добровільному порядку не відшкодував. У зв'язку з цим позивач в порядку ст. 56 ЦПК України звернувся до суду та просив стягнути з відповідача завдану вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, заподіяну незаконним виловом риби, у розмірі
15137,00 гривень.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники не з'явилися. Від прокурора Ковдій І.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 28). Кліщинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області також подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити, а справу слухати без участі представника (а.с. 19). Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27).
На підставі ст. 280 ЦПК України у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання і неповідомлення ним про причини неявки, за відсутності відзиву відповідача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 червня 2018 року у справі № 709/1095/18 відповідача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Зокрема, відповідач в період часу із 20:00 14 квітня 2018 року по 03:40 15 квітня 2018 року, діючи з прямим умислом, у порушення вимог п.п. 3.15, 4.13.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562, без належного дозволу, умисно, протиправно займався незаконним рибним добувним промислом у акваторії Сулинської затоки на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський» в районі с. Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області, в забороненому для любительського та спортивного рибальства місці, використовуючи заборонене знаряддя лову - 5 рибальських сіток, в результаті чого добув велику кількість риби цінної породи: сазан в кількості 5 штук, вартістю 602,00 грн. за 1 шт. на суму 3010 грн., лящ в кількості 34 шт, вартістю 301,00 грн. за 1 шт. на суму 10234,00 грн., окунь в кількості
3 штуки, вартістю 141,00 грн. за 1 шт. на суму 423,00 грн., карась сріблястий в кількості 49 штук, вартістю 30,00 грн. за 1 шт. на суму 1470,00 грн. В результаті вказаних незаконних дій ОСОБА_2 завдав істотну шкоду охоронюваним інтересам держави, рибному господарству України, яка полягає у незаконному вилові великої кількості цінних порід риби. Загальний розмір матеріальної шкоди - 15137,00 грн.
Кліщинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області в своєму листі від
03 серпня 2018 року № 227 до Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури повідомила, що у зв'язку з відсутністю інформації щодо шкоди, заподіяної вчиненням злочину громадянином ОСОБА_2, заходи, спрямовані на стягнення вказаних коштів, не вживалися. Кошти за заподіяну шкоду не надходили (а.с. 4).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня
1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого Наказом Державного агентства рибного господарства України від 19 січня 2012 року № 29, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області - є територіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються.
Згідно п. 3 даного Положення, основним завданням Управління є реалізація повноважень Державного агентства рибного господарства України у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.
Відповідно до п.п. 6.15, 6.16 зазначеного Положення, Черкасирибоохорона, серед іншого, має право визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.
Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.
Згідно з ст. 29 Бюджетного кодексу України до складу доходів Державного бюджету України належать 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, АРК, та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, до яких, серед іншого, зараховуються кошти за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності.
Отже збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню до фонду охорони навколишнього природного середовища та подальшому розподілу органами казначейства.
З огляду на зазначені положення діючого законодавства та, беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено в акваторії Сулинської затоки на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський» у районі с. Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області, тобто на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, саме зазначена сільська рада уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Враховуючи встановлення вироком суду вини відповідача у вчиненому кримінальному правопорушенні, небажання в добровільному порядку погашати збитки вчиненим ним кримінальним правопорушенням, позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, підлягають до задоволення у повному обсязі. При цьому кошти підлягають стягненню на користь держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з-поміж іншого, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Водночас п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області 15137,00(п'ятнадцять тисяч сто тридцять сім гривень
00 копійок) гривень до спеціального фонду бюджету Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 36782468 рахунок 33111331023511, МФО 899998, Чорнобаївське УДКСУ, код платежу 24062100).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач ДСА України; отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Чубай