12.11.2018 Справа № 756/12245/16-ц
пр. №2/756/556/18
ун. №756/12245/16-ц
12 листопада 2018 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарях: Бабчук А.І., Мушкетик І.В.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду,
У вересні 2016 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що 14.12.2012 року між КП "Київський метрополітен", Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №969 щодо оренди з нерухомого майна (частини переходу) визначеного відповідно до проектної документації, розробленої Державним підприємством "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) ФОП ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: станція метро "Мінська" (вестибюль № 1), загальною площею 12 кв. м. При цьому, відповідачем порушенні умови спірного договору, а саме із квітня 2015 року останній перестав сплачувати орендну плату, у зв'язку із чим на даний час наявна заборгованість у розмірі 48 531 грн.
За таких обставин позивач просить суд стягнути із відповідача вказану заборгованість в сумі 48 531 грн., а також пеню - 9 669,84 грн. та три відсотки річних - 595,13 грн., а всього 58 796, 42 грн.
Ухвалою суду від 13.12.2016 відкрито позовне провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі із мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 подав суду письмове заперечення проти позову. В обґрунтування вказав, що дійсно між ним та позивачем було укладено договір оренди майна. Однак, 01.04.2015 року службами КП «Київський метрополітен» безпідставно вимкнено електроживлення до об'єкта оренди. Вказана обставина позбавила відповідача можливості здійснювати господарську діяльність на об'єкті. Відповідач неодноразово письмово звертався до позивача із листами в яких просив не нараховувати платежі за користування. Крім того, вказує, що рішенням Господарського суду м. Києва від 04.06.2015 року розірвано договір оренди майна між ним та позивачем. Рішення не оскаржувалось та набуло законної сили 23.06.2015 року. Тому, вважає, що нарахування орендної плати із 23.06.2015 по 09.10.2015 року є неправомірним. В задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення ОСОБА_3
Судом на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів встановлено наступні фактичні обставини.
14.12.2012 року між КП "Київський метрополітен", Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №969 Про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.
Відповідно до п. 2.1., 3.1. умов вказаного договору орендодавець передав орендарю в користування нерухоме майно - частину переходу площею 12 кв.м., що розташований у вестибюлі №1 станції метро «Мінська», який належить до комунальної власності та територіальної громади міста Києва та перебуває на балансі КП "Київський метрополітен". В свою чергу відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 3761, 19 грн. (без ПДВ) за користування вказаним майном (а.с. 66-68).
На виконання умов вказаного договору 14.12.2012 року орендодавець передав відповідачу в орендне користування майно, що є предметом договору (а.с. 70).
Згідно запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №20710060003007682 від 09.09.2015 року ФОП ОСОБА_3 припинив свою підприємницьку діяльність (а.с. 77-78).
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 09.10.2015 року орендар повернув орендодавцю майно, отримане відповідно до договору оренди №969 від 14.12.2012 року, а саме частину переходу площею 12 кв.м., що розташований у вестибюлі №1 станції метро «Мінська» (а.с. 72).
Згідно наявного розрахунку заборгованості із орендної плати по договору оренди №969 від 14.12.2012 року за ФОП ОСОБА_3 рахується заборгованість за період із квітня по жовтень 2015 року включно в розмірі 48 531 грн. Окрім того, із вказаної суми нараховано пеню в сумі 9 669,84 грн. та три відсотки річних - 595,13 грн. Загальний розмір заборгованості становить - 58 796, 42 грн. (а.с. 73).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 759, ч.1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Згідно ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Надаючи оцінку обставинам справи, які встановлені на основі наявної в справі та дослідженої сукупності доказів суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач укладаючи договір оренди майна добровільно на свій ризик погодився із всіма його умовами та взяв на себе обов'язки щодо їх належного виконання. В період із квітня по жовтень 2015 року відповідачем умови договору щодо сплати коштів за користуванням майном не виконувались в результаті чого виникла заборгованість в сумі 48531, 45 грн., яка підлягає стягненню.
У разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 04 грудня 2013 року по справі № 6-125цс13).
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа (постанова ВАСУ від 23 лютого 2017 року по справі № 815/6841/16).
Твердження відповідача стосовно того, що договір оренди розірваний 23.06.2015 рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/7876/15-г не відповідають дійсності.
Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року частково задоволено касаційну скаргу фізичної особи-підприємця. Рішення господарського суду м. Києва від 04.06.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року у справі № 910/7876/15-г скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В подальшому ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2015 року провадження у справі закрито у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки орендар повернув майно, отримане за договором оренди №969 від 14.12.2012 року.
З наведеного вбачається, що за відповідачем зберігався його обов'язок щодо сплати орендної плати до моменту фактичного повернення орендованого майна, тобто до 09.10.2015 року.
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності в нього можливості здійснювати господарську діяльність на об'єкті оренди у зв'язку із відключенням позивачем електропостачання. Так, умовами договору не передбачено жодного обов'язку відповідача щодо забезпечення електроенергією об'єкта оренди. Крім того, відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача.
Жодних інших доводів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість заявлених позовних вимог відповідачем не наведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в позивача наявне цілком обґрунтоване право вимагати належного виконання відповідачем умов договору, щодо сплати коштів за користування орендованим майном, а тому суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом стягнення відповідної суми боргу, пені та трьох відсотків річних.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат керуючись ст. 141 ЦПК України враховуючи види судових витрат та результати розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1378 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 52, 610, 612, 625, 626, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (04073, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т., Перемоги, 35 п/р 26001300773095 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» МФО - 322669, код 03328913) заборгованість за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду у розмірі 48 531 (сорок вісім тисяч п»ятьсот тридцять одну) грн. 45 коп. - основного боргу, 9 669 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 84 коп. - пені, та 595 (п»ятьсот дев'яносто п'ять) грн. 13 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_3 (04073, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т., Перемоги, 35 п/р 26001300773095 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» МФО - 322669, код 03328913) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В.Шевчук