Справа № 442/7501/18
Провадження № 1-кп/442/477/2018
12 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
представника потерпілого: ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками до нього у кримінальному провадженні № 12018140110001228 від 06.06.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,-
встановив:
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, затверджений прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Ухвалою від 06.11.2018 року за зазначеним обвинувальним актом суддею було призначене підготовче судове засідання, яке відкладалося у зв'язку із неявкою потерпілого.
Обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_5 подали в підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам кримінально-процесуального закону з підстав, зазначених в клопотанні. Зокрема, у цьому клопотанні зазначено, що сторона захисту вважає, що скерований прокурором до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 2 ч.2 ст. 291 КПК України, а відтак він підлягає поверненню прокурору з підстав невідповідності анкетних відомостей особи обвинуваченого (прізвище особи) дійсним анкетним відомостям цієї особи, що підтверджені офіційним документом (паспортом) особи. Зокрема, згідно змісту обвинувального акту прізвище обвинуваченого зазначено, як « ОСОБА_8 » в той час, як дійсним прізвищем особи, якій у кримінальному провадженні висунуто обвинувачення є «Кізло», що об'єктивно стверджується доданими захисником до клопотання копіями документів, зокрема копією паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з безконтактним носієм № НОМЕР_1 , дата видачі 20.03.2017 року, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації місця проживання - 07.02.1995 р.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_6 теж подали суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам кримінально-процесуального закону, а саме вважають, що в даному випадку потерпілою стороною в даному кримінальному провадженні повинна бути юридична особа ПАТ «Приватбанк», так як кошти зняти із кредитної картки потерпілого ОСОБА_6 , які йому не належали, а тому особисто потерпілому ніякої майнової шкоди не завдано.
Прокурор заперечив проти задоволення, як одного так і другого клопотання, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та відсутні підстави для повернення такого, а особу обвинуваченого можна встановити у судовому засіданні. Просить справу призначити до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних міркувань.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Зі змісту цієї статті вбачається, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам закону за формою або змістом, не містить необхідних реквізитів або відомостей, або такі відомості є суперечливими, обвинувальний акт наданий без додатків, передбачених статтею 291 КПК України як обов'язкові.
Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Аналогічно частина 2 статті 8 КПК України передбачає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування і має містити відомості зазначені в ч.2 ст. 291 КПК України.
Змістом статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості : 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Надання до суду інших документів до початку судового засідання забороняється.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-ІУ (з наступними змінами і доповненнями) передбачають, що суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За практикою Європейського суду з прав людини формулювання обвинувачення повинно бути чітким та не двозначним, оскільки відомості, надані обвинуваченому та викладені в формулюванні обвинувачення повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення є необхідним для підготовки адекватного захисту (рішення ЄСПЛ у справі «Маттоціа проти Італії" від 25.07.2000 року; рішення ЄСПЛ у справі " Абрамян проти Росії" від 09.10.2008 року).
Однак, перевіривши доводи сторони захисту, наведені у клопотанні про повернення обвинувального акту, та дослідивши обвинувальний акт на його відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, вважаю, що цей обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.
Так, у обвинувальному акті стороною обвинувачення допущена розбіжність щодо анкетних даних особи обвинуваченого у провадженні, так як зазначено, що такий 31.10.2018 року складено слідчим та затверджено прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення підготовчого судового засідання судом з'ясовано, що органом досудового розслідування не встановлено належним чином анкетні відомості особи обвинуваченого, відносно якого направлено обвинувальний акт до суду. Відповідно до вимог кримінального процесуального закону саме на слідчого, прокурора покладається обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, в т.ч. і встановлення особи, якій висувається обвинувачення.
З копії паспорта громадянина України обвинувачений з 20.03.2017 року документований паспортом громадянина України № НОМЕР_1 та його анкетні дані зазначено, як ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, суд вважає, що при вказаних вище порушеннях вимог кримінального процесуального законодавства обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду і повинен бути повернений прокурору, зобов'язавши його усунути виявлені недоліки у розумний строк з дня отримання ним обвинувального акту.
Одночасно при ухваленні даного судового рішення суд зазначає, що він не бере до уваги доводи потерпілого та його представника в частині не вірного зазначення потерпілого, оскільки кредитна картка видана ПАТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , який мав право розпоряджатися нею та відповідно коштами, які знаходилися на даному рахунку, однак кредитна картка вибула із його володіння, шляхом таємного викрадення чужого майна.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання стороною захисту про повернення обвинувального акту підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
В клопотанні представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 задоволити.
Обвинувальний акт від 31.10.2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140110001228 від 06.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, повернути прокурору Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , зобов'язавши його усунути виявлені недоліки у розумний строк з дня отримання ним обвинувального акту.
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1